Справа № 2-946/2009 р.

№ 2-71/2010 р.

Р І Ш Е Н Н  Я

Іменем  України

       26 лютого 2010 року Баришівський районний суд Київської області в складі

головуючого  судді                                                                      Литвиненко О.Л.

при секретарі                                                                                Чейчук Ю.М.

з участю представника позивача                                                ОСОБА_1

представника відповідача                                                           ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_5, державний нотаріус Баришівської районної державної нотаріальної контори Київської області про визнання заповіту недійсним, визнання права власності на майно у спадок,

В С Т А Н О В И В :

         Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 25 жовтня 2008 року помер його батько ОСОБА_6. Після смерті батька позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом. В день смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, до складу якої входить Ѕ частина житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який розташований по вул..Кірова,1 в с.Пилипче Баришівського району Київської області. Останнього часу він з батьком проживали окремо і майже ніколи не спілкувались, так як позивач ще з 2002 року часто перебуває у тривалих відрядженнях за кордоном і лише після отримання судової повістки дізнався, що відповідачка по справі ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно. Після цього, як єдиний спадкоємець першої черги, звернувся до державного нотаріуса, де з,ясувалось, що 26 квітня 1994 року від імені батька складений заповіт, відповідно до якого батько заповів усе своє майно відповідачці по справі ОСОБА_4. Вважає, що заповіт, складений від імені ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 є недійсним, оскільки у період з 1992 року батько сильно зловживав спиртними напоями і був від них залежним. У тверезому стані батька було важко побачити, а в стані алкогольного сп,яніння він не контролював своїх дій та не відповідав за свої вчинки, а тому у 1997 році, після обстеження його лікарем-наркологом, він перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом залежність від алкоголізму. Вказаний заповіт посвідчений із порушенням цивільного законодавства та повинен бути визнаний недійсним, оскільки він був складений та посвідчений саме у період сильної алкогольної залежності ОСОБА_6, який не усвідомлював та не контролював свої дії. Батько змушений був укласти вищевказаний заповіт на користь відповідачки на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, викликаних станом здоров,я. Просить суд визнати заповіт, посвідчений державним нотаріусом Баришівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 26 квітня 1994 року та зареєстрованого за №2-1764, недійсним, визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який розташований по вул..Кірова,1 в с.Пилипче Баришівського району Київської області.

         У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала у повному обсязі вимоги позовної заяви та пояснила суду, що складений 26 квітня 1994 року заповіт є недійсним, оскільки заповідач ОСОБА_6 зловживав алкогольними напоями у перебував у неадекватному стані. Крім того, заповіт складений на тяжких для заповідача умовах, оскільки його насильно привезли до нотаріуса та заставили підписати заповіт. Сам ОСОБА_6 не міг скласти заповіт на користь своєї сестри ОСОБА_4, оскільки його єдиним законним спадкоємцем є син ОСОБА_3. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

         Відповідачка ОСОБА_4 у судовому засіданні не визнала позовні вимоги та пояснила суду, що її брат ОСОБА_6 постійно проживав у спірному будинку, на який вона та брат оформили спадкові права у рівних частинах кожен після смерті їх матері. І в той же день, коли вона з братом отримали свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_6 склав заповітне розпорядження, яким усе своє майно заповів їй. При складанні заповіту брат усвідомлював значення своїх дій і не мав наміру заповісти своє майно сину ОСОБА_3, оскільки він досить тривалий час не спілкувався з батьком, не цікавився його життям. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

         Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечила проти вимог заявленого позову та просила суд відмовити позивачу у його задоволенні, оскільки заповіт, складений 26 квітня 1994 року ОСОБА_6 відповідає нормам чинного цивільного законодавства та відповідає волевиявленню заповідача.

         Третя особа по справі ОСОБА_5 у судове засідання не з,явився, про день та місце розгляду справи увідомлений своєчасно та належним чином. До суду від ОСОБА_5 надійшла заява про те, що він заявлені позовні вимоги не визнає та просить суд розглядати справу у його відсутність. Неявка третьої особи не перешкоджає розгляду даної справи по суті, що дає можливість розглянути справу та ухвалити рішення у відсутність третьої особи по справі.

Представник третьої особи по справі Баришівської районної державної нотаріальної контори у судове засідання не з,явився, про день та місце розгляду справи увідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про виклик до суду. Неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду даної справи по суті, що дає можливість розглянути справу та ухвалити рішення у відсутність представника третьої особи по справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлений позов необґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення.

          На підставі ст. 534 ЦК України ( в редакції 1963 року), к ожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ст.541 ЦК України (в редакції 1963 року), з аповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.

Судом встановлено, що згідно рішення Баришівського районного суду Київської області від 14 жовтня 2008 року визнано ОСОБА_6 померлим і початком строку оголошення померлим вважається 25 жовтня 2008 року. 19 листопада 2008 року відділом реєстрації цивільного стану Подільського районного  управління юстиції м. Києва видано свідоцтво про смерть ОСОБА_6.  

При житті 26 квітня 1994 року ОСОБА_6 зробив заповітне розпорядження, яким усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що буде мати право по закону заповів ОСОБА_4. Вказаний заповіт посвідчений 26 квітня 1994 року державним нотаріусом Баришівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 та зареєстровано у реєстрі №2-1764. При посвідченні заповіту особу заповідача встановлено та перевірено його дієздатність. Заповіт підписаний заповідачем ОСОБА_6 власноручно, що не заперечується представником позивача ОСОБА_1.

Відповідно до ст.57 ЦК України (в редакції 1963 року), угода, укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом
державної чи громадської організації.

Посилання позивача на те, що вищевказаний заповіт посвідчений із порушенням цивільного законодавства та повинен бути визнаний недійсним, оскільки він був складений та посвідчений у період сильної алкогольної залежності ОСОБА_6, який не усвідомлював та не контролював свої дії є безпідставними, оскільки відповідно до довідки №116 від 01 липня 2009 року Баришівської ЦРЛ ОСОБА_6 перебував з 1997 року на обліку у лікаря нарколога з синдромом залежний від алкоголю. Тобто, на час складення заповіту 26 квітня 1994 року ОСОБА_6 усвідомлював значення своїх дій та керував ними, що виразилось у тому, що після складення заповіту та до часу визнання ОСОБА_6 померлим, заповідач складений ним заповіт не скасовував, не змінював його умови та не визнавав недійсним. Крім того, представник позивача ОСОБА_1 відмовилась від призначення почеркознавчої експертизи для встановлення здійснення підпису заповідача у неадекватному стані та стані, у якому він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Посилання позивача на ту обставину, що ОСОБА_6 уклав вищевказаний заповіт на користь ОСОБА_4 на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, викликаних станом його здоров,я також є безпідставними, оскільки даний вид правочину не встановлює будь-якого обов,язку для заповідача вчинити на користь іншої особи будь-яку дію майнового або немайнового характеру. Позивач також не довів у чому саме полягав для заповідача збіг тяжких обставин, яка необхідність змусила його вчинити заповіт на користь ОСОБА_4.

 Суд не вбачає підстав для визнання заповіту недійсним, тому в цій частині позовних вимог позивача ОСОБА_3 необхідно відмовити.

А поскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визнання заповіту недійсним, то відсутні підстави для  задоволення позову позивача ОСОБА_3 в частині позовних вимог про визнання за ним права власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими спорудами в с. Пилипче по вулиці Кірова, 1 Баришівського району.

         Тому суд вважає за необхідне   відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_5, державний нотаріус Баришівської районної державної нотаріальної контори Київської області про визнання заповіту недійсним, визнання права власності на майно у спадок .

Встановлені судом обставини стверджуються такими письмовими доказами:

-   Показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, які підтвердили той факт, що ОСОБА_6 періодично зловживав спиртними напоями, але не змогли вказати в який саме час страждав на сильне алкогольне сп,яніння;

-   копією паспорта ОСОБА_3, який народився 18 квітня 1975 року в селі Пилипче Баришівського району Київської області;

-   копією свідоцтва про смерть ОСОБА_6, померлого 25 жовтня 2008 року, серії 1-БК №124612 від 19 листопада 2008 року;

-   копією свідоцтва про народження ОСОБА_3, батьками якого записані ОСОБА_6 та ОСОБА_1, серії І-БК №267309 від 10 травня 1975 року;

-   копією довідки №116 від 01 липня 2009 року Баришівської ЦРЛ про те, що ОСОБА_6 перебуває на обліку у лікаря нарколога з 1997 року з синдромом залежний від алкоголю;

-   копією заповіту від 26 квітня 2008 року заповідача ОСОБА_6;

-   копією рішення Апеляційного суду Київської області від 16 жовтня 2009 року про визначення ОСОБА_3 додатковий строк для подання заяви до Баришівської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини спадкодавця ОСОБА_6, який помер 25 жовтня 2008 року тривалістю у два місяці;

-   довідкою №535 від 07 грудня 2009 року Баришівської ЦРЛ про те, що ОСОБА_6 на обліку у лікаря-психіатра не перебував;

-   довідкою №193 від 07 грудня 2009 року Баришівської ЦРЛ про те, що ОСОБА_6 на обліку у лікаря нарколога перебував з 1997 року з діагнозом F 10.2;

        -     копією спадкової справи №46 до майна померлого 25 жовтня 2008 року ОСОБА_6.

         За даних обставин заявлений позов не підлягає до задоволення.

    Керуючись ст.ст. 15, 30, 62, 209 - 213 ЦПК України,  ст. ст. 57, 534, 541 ЦК України (в редакції 1963 року), Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»,

В И Р І Ш И В  :          

 Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_5, державний нотаріус Баришівської районної державної нотаріальної контори Київської області про визнання заповіту недійсним, визнання права власності на майно у спадок.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційна скарга протягом двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області.  

Суддя                                                          О.Л. Литвиненко