СПРАВА № 2-253/09

РІШЕННЯ

іменем України

„05" лютого 2009 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі

головуючого: Костіва О.З.,

при секретарі: Созанській Л.І.,

з участю адвоката, який представляє

інтереси позивача: ОСОБА_1,

позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача - ВАТ СТ „Гарантія": Шуба А.І.,

представника третьої особи - ВАТ КБ „Надра": Братасюка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в М.Тернополі цивільну справу

за позовом: ОСОБА_2

до: відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія"

третя особа: відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»

про: стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ВАТ "Страхове товариство "Гарантія", третя особа - ВАТ КБ "Надра" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 5282 грн., з врахуванням індексу інфляції, пені за час затримки виплати та 2500 грн. моральної шкоди.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що відповідач всупереч вимогам договору та законодавства не визначив та не виплатив страхове відшкодування за страховим випадком, який мав місце в квітні 2008 року із належним йому автомобілем марки „Кіа Cerato", держномер ВО 7478 АН.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник -адвокат ОСОБА_5 заявлені вимоги підтримали, зіславшись на мотиви, викладені в позовній заяві, та пояснили, що в червні 2007 року між сторонами по справі було укладено договір добровільного страхування

вказаного автомобіля, у відповідності до якого, зокрема, транспортний засіб було застраховано на випадок його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. 21 квітня 2008 року по вул. Польовій в М.Тернополі із застрахованим автомобілем мала місце дорожньо-транспортна пригода, під час якої транспортний засіб зазнав значних ушкоджень. Однак, відповідач тривалий час безпідставно не здійснює виплату страхового відшкодування.

Представник відповідача - ВАТ "Страхове товариство «Гарантія» Шуб А.І. в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що не згідний із розміром матеріальної шкоди, спричиненої позивачу, яку визначено експертом-автотоварознавцем ОСОБА_6 в сумі 14195, 18 грн. В зв'язку із цим ним було замовлено проведення іншого дослідження в приватного підприємця ОСОБА_7, згідно висновку якого розмір шкоди становить лише 6684, 72 грн. В подальшому в судовому засіданні представник відповідача погодився із висновком експертного дослідження, проведеного ОСОБА_6, однак вказав, що оскільки позивач спочатку звернувся за відшкодуванням шкоди до HACK „Оранта", якою було застраховано цивільну відповідальність водія іншого транспортного засобу, то у ВАТ „СТ „Гарантія" відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування.

Представник третьої особи - ВАТ КБ "Надра" Братасюк В.М. позов підтримав.

Допитаний в судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_6 повністю підтримав висновок проведеного ним 26 квітня 2008 року експертного автотоварознавчого дослідження №4922.

Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи із таких міркувань.

В судовому засіданні встановлено наступні обставини.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія ВОС №013609, виданого 03 липня 2007 року РЕВ МРВ 1 ДАІ М.Тернополя, позивач ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки «Кіа Cerato», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, 2007 року випуску.

28 червня 2007 року між ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" («Страховиком»), позивачем ОСОБА_2 («Страхувальником») та ВАТ КБ «Надра» («Вигодонабувачем») укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №5Ф-67-3/07.

Відповідно до умов вказаного договору під страховий захист строком на 12 місяців на умовах «Автокаско» було прийнято належний позивачу автомобіль марки «Кіа Cerato», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, 2007 року випуску, вартістю 95500 грн.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

В свою чергу, згідно з ч.1 ст.16 Закону договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Ст.20 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику та при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до п.6 умов договору добровільного страхування наземного транспорту №5Ф-67-3/07 від 28 червня 2007 року, страховими випадками по страхуванню АВТОКАСКО вважається пошкодження, знищення транспортного засобу або втрата транспортного засобу внаслідок ДТП.

З постанови Тернопільського міськрайонного суду по справі про адміністративне правопорушення від 05 травня 2008 року вбачається, що 21 квітня 2008 року близько 12 год. 30 хв. громадянин ОСОБА_2, керуючи вказаним автомобілем марки «Кіа Cerato» в М.Тернополі по вул. Польова, 5, рухаючись заднім ходом, не впевнився, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем марки «ЗІЛ», держномер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_9, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.10.9 Правил дорожнього руху України.

Згідно вказаної постанови суду ОСОБА_2 та ОСОБА_9 визнані винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Таким чином, під час дії договору добровільного страхування наземного транспорту №5Ф-67-3/07 від 28 червня 2007 року, настав страховий випадок по страхуванню АВТОКАСКО.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача одержав механічні пошкодження.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2, у відповідності до вимог п.1.1 додатку №1 до договору добровільного страхування від 28 червня 2007 року, одразу після дорожньо-транспортної пригоди повідомив про неї «Страховика», відповідні державні органи, пройшов медичне освідчення на предмет вживання алкоголю.

На момент дорожньо-транспортної пригоди позивач ОСОБА_2 керував технічно справним автомобілем, в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння не перебував, при собі мав посвідчення водія відповідної категорії.

У відповідності до п.І.І.2 додатку №1 до договору добровільного страхування, «Страхувальник» в будь-якому разі має право залучити до складання акту огляду пошкодженого транспортного засобу (складання дефектової відомості) представника суб»єкта оціночної діяльності, що має сертифікат на проведення оцінки наземних транспортних засобів, якщо «Страховик» після отримання повідомлення про настання страхового випадку на протязі трьох робочих днів не направив свого представника для проведення огляду пошкодженого транспортного засобу.

На виконання вказаного пункту Договору, 26 квітня 2008 року «Страхувальник» - страхове товариство «Гарантія» звернулося до експерта-автотоварознавця ОСОБА_6 із заявою-зверненням з проханням провести автотоварознавче дослідження автомобіля позивача.

У відповідності до висновку №4922 експертного автотоварознавчого дослідження, складеного 08 травня 2008 року суб»єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_6, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Кіа Cerato", 1.6і, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент огляду, внаслідок його аварійного пошкодження у ДТП, при зовнішньому органолептичному огляді (після розбирально-збиральних робіт, відповідних перевірок (в т.ч.1нструментальних) та дефектовок деталей, вузлів та агрегатів, становить 14195, 18 грн.

Із вказаного висновку також вбачається, що кузов автомобіля отримав наступні механічні пошкодження, які потребують ремонту:

перекіс кузова (порушення параметрів прорізу кришки багажника);

пошкодження кутової зовнішньої лівої;

пошкодження лівого заднього крила;

пошкодження жолобу лівого заднього крила з надставкою;

пошкодження панелі задка.

Крім цього, пошкоджено наступні деталі, які потребують заміни:

замок кришки багажника;

кришка багажника (з кронштейнами);

спойлер;

ліхтар задній лівий.

Фарбування потребує:

кришка багажника (нова);

крила задні праве та ліве (поверхнево).

23 травня 2008 року ОСОБА_2, на виконання п.п.І.І.3 та 1.3 додатку №1 до Договору страхування, подав «Страховику» необхідні документи, передбачені страховим договором, для здійснення розрахунку розміру збитків та виплати страхового відшкодування.

Таким чином, обов'язки страхувальника, які передбачені в договорі добровільного страхування наземного транспорту №5Ф-67-3/07 від 28 червня 2007 року, позивачем виконані повністю.

У відповідності до п.1.4 Договору, обов'язок сплати страхового відшкодування виникає з моменту здачі всіх необхідних документів. Всі необхідні документи для отримання страхового відшкодування позивачем здані 23 травня 2008 року, а тому саме з цього часу в нього виникло право на отримання страхового відшкодування.

Згідно ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування" виплата страхових сум і страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до п.п.1.4, 3.3.3 додатку №1 до договору страхування, при настанні страхового випадку «Страховик» зобов'язаний в десятиденний термін здійснити виплату 80 % страхового відшкодування.

Однак, вказана вимога договору відповідачем виконана не була.

27 травня 2008 року позивачем ОСОБА_2 за власні кошти здійснено ремонт належного йому автомобіля марки "Кіа Cerato", держномер НОМЕР_1, на суму 12464 грн., що підтверджується актом здачі-прийому виконаних робіт (товарів) та відповідними фіскальними та товарними чеками, а саме:

•   -     згідно фіскального чеку №0375 від 06 червня 2008 року позивачем на проведення ремонтних робіт витрачено 3670 грн.;

•   -     згідно товарного чеку №3320 від 27 травня 2008 року позивачем витрачено 6584 грн. на придбання нових запчастин, які підлягали заміні (емблеми, замок кришки багажника, кришка багажника, кронштейн багажника, спойлер бампера, фара задня ліва);

•   -     згідно товарного чеку №122 від 24 травня 2008 року позивачем витрачено 2180 грн. на придбання розхідних матеріалів для ремонту автомобіля;

- згідно акту здачі-прийому виконаних робіт (товарів) від 27 травня 2008 року позивачем затрачено 3700 грн. на проведення ремонтних та фарбувальних робіт автомобіля.

Також в судовому засіданні встановлено, що за наполяганням директора Тернопільської регіональної дирекції ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» Шуба А.І. позивач звернувся до ПАСК «Оранта» для отримання страхового відшкодування за полісом цивільної-правової відповідальності власника іншого транспортного засобу, що був учасником ДТП - автомобіля «ЗІЛ», держномер НОМЕР_3.

Згідно звіту №126/321/21-04-08 дослідження спеціаліста-автотоварознавця, складеного 01 липня 2007 року начальником Центру врегулювання збитків Тернопільської обласної дирекції HACK «Оранта» ОСОБА_10, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки "Кіа Cerato", держномер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП становить 12439, 87 грн.

11 липня 2008 року HACK „Оранта" виплатило ОСОБА_2 50% страхового відшкодування збитків, спричинених його транспортному засобу в результаті ДТП, в сумі 6219, 94 грн., згідно страхового акту №1263212-04-08 від 04 липня 2008 року.

Після цього, 18 липня 2009 року директором Тернопільської регіональної дирекції «Філія ВАТ СТ «Гарантія» Шубом А.І. позивачу ОСОБА_2 відмовлено у виплаті страхового відшкодування із-за відсутності для цього правових підстав, оскільки розмір страхового відшкодування, отриманого в Тернопільській обласній дирекції HACK «Оранта», перевищує розмір матеріального збитку, про що направлено відповідний лист за вих.№ 52

При цьому представник СТ „Гарантія" зіслався на висновок автотоварознавчої експертизи, проведеної приватним підприємцем ОСОБА_7, згідно якого матеріальний збиток, завданий в результаті пошкодження автомобіля позивача, склав 6684, 72 грн., а тому, із врахуванням франшизи, розмір страхового відшкодування становить 5729, 72 грн.

Суд вважає, що висновок №1359 експерта - автотоварознавця ОСОБА_7 від 09 липня 2008 року, на який посилається представник відповідача, не може прийматися до уваги при визначенні розміру страхового відшкодування, належного позивачу, оскільки в квітні 2008 року за зверненням директора Тернопільської регіональної дирекції «Філія ВАТ СТ «Гарантія», у відповідності до умов договору добровільного страхування наземного транспорту від 28 червня 2007 року, експертом-автотоварознавцем ОСОБА_6 вже проведено експертне автотоварознавче дослідження, згідно якого визначено вартість матеріального збитку, спричиненого позивачу в результаті пошкодження його транспортного засобу в результаті ДТП.

Будь-якої необхідності та правових підстав для проведення нового дослідження не було.

Крім цього, в судовому засіданні представник відповідача повністю погодився із висновком автотоварознавчого дослідження, проведеного експертом ОСОБА_6

Також судом встановлено, що приватним підприємцем ОСОБА_7 експертне дослідження проведено без особистого огляду автомобіля, його дані суперечать іншим об"єктивними доказам - акту здачі-прийому виконаних робіт від 27 травня 2008 року, дослідженню спеціаліста-автотоварознавця Тернопільської обласної дирекції HACK «Оранта» від 01

липня 2007 року та встановленим судом обставинам справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем - ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" порушено умови договору добровільного страхування наземного транспорту №5Ф-67-3/07 від 28 червня 2007 року та позивачу безпідставно відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Підходячи до визначення розміру страхового відшкодування, яке підлягає стягненню, суд приймає до уваги акт здачі-прийому виконаних робіт (товарів) від 27 травня 2008 року та відповідні фіскальні та товарні чеки, згідно яких ОСОБА_2 витрачено на ремонт належного йому автомобіля марки "Кіа Cerato", держномер НОМЕР_1, 12464 грн.

Хоча вказана сума і менша, ніж визначений у відповідності до висновку №4922 експертного автотоварознавчого дослідження від 08 травня 2008 року розмір матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок аварійного пошкодження його автомобіля у ДТП (14195, 18 грн.), однак, у відповідності до ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 9 договору добровільного страхування №5Ф-67-3/07 від 28 червня 2007 року обумовлено, що страхова сума належного позивачу транспортного засобу визначена сторонами в розмірі 95500 грн.

Згідно п.10 вказаного договору, франшиза за страховими ризиками, крім ризику "Незаконне заволодіння", становить 1% від страхової суми.

Таким чином, франшиза від суми завданих внаслідок ДТП позивачу ОСОБА_2 збитків становить 955 грн.

Отже, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду, спричинену застрахованому транспортному засобу, за вирахуванням франшизи та виплаченої частини страхового відшкодування HACK «Оранта», в розмірі 5289, 06 грн., згідно з наступним розрахунком:

12464 - 6219, 94 - 95500х1%/100% = 5289, 06 , де

12464 грн. - сума матеріальних збитків;

6219, 94 грн. - сума, відшкодована позивачу HACK «Оранта»;

95500х1%/100% = 955грн ., - франшиза.

Відповідно до ст.992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно п.4.2. Договору при несвоєчасній оплаті страхового відшкодування «Страховик» сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки платежу.

Згідно інформації Національного Банку України, в період із 23 травня 2008 року (часу, відколи в позивача виникло право на отримання страхового відшкодування) та по даний час облікова ставка НБУ становить 12% річних.

Таким чином, подвійна облікова ставка становить: 12% х 2 = 24%.

Враховуючи викладене, для визначення розміру пені за несвоєчасну сплату страхового відшкодування необхідно: від суми матеріального збитку відняти розмір франшизи, помножити на розмір подвійної облікової ставки НБУ, поділити на кількість днів в році та помножити на кількість днів затримки платежу.

Оскільки від 23 травня 2008 року (часу, відколи в позивача виникло право на отримання страхового відшкодування) до 11 липня 2008 року (часу виплати позивачу частини коштів в розмірі 6219, 94 грн. від HACK «Оранта») пройшло 49 днів, то за вказаний період при визначенні розміру пені враховується сума заборгованості в розмірі 11509 грн., а саме:

12464 грн. (розмір матеріального збитку) - 955 грн. (розмір франшизи) = 11509 грн.

Пеня за вказаний період (з 23 травня по 11 липня 2008 року) обраховується наступним чином:

11509 грн. х 24% / 365 днів х 49 днів = 370, 81 грн.

11 липня 2008 року позивач отримав від HACK «Оранта» частину коштів страхового відшкодування в розмірі 6219, 94 грн., а тому із цього часу до винесення судом рішення (209 днів), за вказаний період при визначенні розміру пені враховується сума заборгованості в розмірі 5289, 06 грн., а саме:

12464 грн. (розмір матеріального збитку) - 955 грн. (розмір франшизи) - 6219, 94 грн. (сума, виплачена HACK «Оранта») = 5289, 06 грн.

Пеня за вказаний період (з 11 липня 2008 року по 05 лютого 2009 року) обраховується наступним чином:

5289, 06 грн. х 24% / 365 днів х 209 днів = 726, 85 грн.

Таким чином, загальний розмір пені за несвоєчасну оплату страхового відшкодування за період із 23 травня 2008 року по 05 лютого 2009 року, згідно п.4.2. договору, становить 1097, 65 грн., виходячи із наступного розрахунку:

370, 81 грн. + 726, 85 грн. = 1097, 65 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Суд вважає, що існуючі між сторонами зобов»язання з приводу невиплати страхового відшкодування, які виникли на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №5Ф-67-3/07 від 28 червня 2007 року, належать до грошових зобов»язань, а тому у відповідності до ст.625 ЦК України, у разі їх несвоєчасного виконання сплачується сума боргу з врахуванням індексу інфляції.

Відповідно до офіційних даних про розмір інфляції з травня 2008 року по лютий 2009 року рівень інфляції складав:

травень 2008 року - 101, 3 %;

червень 2008 року - 100, 08%;

липень 2008 року - 99, 5%;

серпень 2008 року - 99, 9%;

вересень 2008 року - 101, 1%;

жовтень 2008 року - 101, 7%;

листопад 2008 року - 101, 5%;

грудень 2008 року - 102, 1 %;

січень 2009 року - 102, 9%.

Відсоток місячних інфляційних втрат у травні 2008 року становить 1, 3 % з розрахунку: 101, 3% - 100% = 1, 3%.

В травні місяці відповідач прострочив 9 днів сплати боргу позивачу, а саме: з 23 травня по 1 червня 2008 року.

Відсоток інфляційних витрат за один день в травні 2008 року становить 0, 04 % (1, 3% : 31 день = 0, 04%).

Тому, відсоток інфляційних витрат за 9 днів в травні 2008 року становить 0, 04 % * 9 днів = 0, 36 %.

Таким чином, за період із 23 травня 2008 року по 01 червня 2008 року інфляційні втрати становлять 41, 40 грн., виходячи з наступного розрахунку:

11509 грн. (сума боргу) : 100% * 0, 36% = 41, 40 грн.

Відсоток місячних інфляційних втрат за червень 2008 року становить 0, 8%, з розрахунку: 100, 8% - 100% = 0, 8%.

Таким чином, за червень 2008 року інфляційні втрати позивача становлять 92 грн., виходячи з наступного розрахунку:

11509 грн. (сума боргу): 100% * 0, 8% = 92 грн.

За липень 2008 року місячних інфляційних втрат не було, виходячи з розрахунку: 99, 5% -100% = - 0, 5% .

Таким чином, за період із 23 травня по 11 липня 2008 року інфляційні втрати становлять 133, 40 грн., виходячи із розрахунку:

41, 40 грн. + 92 грн. = 133, 40 грн.

Щодо наступного періоду - з 11 липня 2008 року по 05 лютого 2009 року, то сума місячних інфляційних втрат обчислюється, виходячи із суми

заборгованості 5289, 06 грн. (12464 грн. - 955 грн. - 6219, 94 грн. = 5289, 06 грн.)

За липень та серпень 2008 року місячних інфляційних втрат не було виходячи з розрахунку: 99, 5% - 100% = - 0, 5% , та 99, 9% - 100% = - 0, 01%

Відсоток місячних інфляційних втрат за вересень 2008 року - січень 2009 року становить 9, 3 %, виходячи з розрахунку: 1, 1% (101, 1% - 100% = 1, 1%) + 1, 7% (107, 1% - 100% = 1, 7%) + 1, 5% (101, 5% - 100%) + 2, 1% (102, 1% - 100% = 2, 1%)+ 2, 9% (102, 9%- 100%) = 9, 3%.

Таким чином, за вересень 2008 року - січень 2009 року інфляційні втрати позивача становлять 491, 88 грн., виходячи з наступного розрахунку:

5289, 06 грн. : 100% * 9, 3% = 491, 88 грн.

За лютий 2009 року індекс інфляції не встановлений, тому сума інфляційних втрат позивача за цей період не обчислюється.

Таким чином, загальний розмір інфляційних втрат за період із 23 травня 2008 року 05 лютого 2009 року становить 625, 28 грн., виходячи з наступного розрахунку:

133, 40 грн. + 491, 88 грн. = 625, 28 грн.

Разом з тим суд вважає, що позов в частині стягнення моральної шкоди до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року №4 із змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 року №5, спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень, у випадках, передбачених Цивільним кодексом та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Несвоєчасне та неналежне виконання зобов'язань згідно договору про добровільне страхування наземного транспорту згідно чинного законодавства не є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Крім цього, згідно п.2.4. договору, моральні збитки не відшкодовуються, а тому позов в цій частині до задоволення не підлягає.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем при подачі позовної заяви сплачено 66, 41 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, що підтверджується квитанціями №70 та №72 від 30 вересня 2008 року, а також 3000 грн. на правову допомогу, що підтверджується квитанцією №13 віл 04 листопада 2008 року.

У відповідності до ст.ст.79, 88 ЦПК України, вказані витрати слід стягнути із відповідача в користь позивача.

За таких обставин, проаналізувавши в сукупності зібрані докази та

матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, шляхом стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2:

•   -     страхове відшкодування - 5289, 06 грн.,

•   -     пеня - 1097, 65 грн.,

•   -     інфляційні втрати - 625, 28 грн.,

•   -     сплачені позивачем судовий збір - 66, 41 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн., витрати на правову допомогу - 3000 грн.

У відповідності до абз.3 п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне вирішити питання передачі пошкоджених деталей, які замінені під час ремонту транспортного засобу, відповідачу.

Судом встановлено, що позивачем для заміни придбано наступні деталі:

емблеми - 3 шт., загальною вартістю 380 грн.;

замок кришки багажника вартістю 417 грн.;

кришка багажника вартістю 2161 грн.;

кронштейн багажника вартістю 180 грн.;

спойлер бампера вартістю 2250 грн.;

фара задня ліва вартістю 1016 грн.

Оскільки половину суми страхового відшкодування позивачу вже відшкодовано HACK „Оранта", суд вважає за необхідне передати відповідачу, після відшкодування збитків, лише частину вказаних деталей, а саме: фару задню ліву, замок кришки багажника та кришку багажника.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України, ст.ст.625, 979 - 983, 988, 990, 992, 1192 ЦК України, ст.ст. 1, 9, 16, 20 Закону України «Про страхування», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" в користь ОСОБА_2:

•   -      5289, 06 грн. - страхове відшкодування;

•   -      1097, 65 грн. - пеня;

•   -      625, 28 грн. - інфляційні втрати;

а також понесені позивачем судові витрати:

•   -      66, 41 грн. - судовий збір;

•   -      30 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

- 3000 грн. - витрати на правову допомогу.

а всього: 10108 (десять тисяч сто вісім) грн. 40 коп.

Після відшкодування ВАТ СТ „Гарантія" ОСОБА_2 спричинених збитків, зобов’язати ОСОБА_2 передати ВАТ „СТ „Гарантія" пошкоджені деталі автомобіля, що ним замінені на нові, а саме:

•   -     фару задню ліву;

•   -     замок кришки багажника;

•   -     кришку багажника.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.