Справа № 2-636 2007 р. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

28 лютого 2007 року

Сихівський районний суд м.Львова в складі: головуючого Лєсного С.Є. при секретарі Макар Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 30 травня 1970 року у Б-Бобрицькій селищній Раді Емільчинського району Житомирської області, актовий запис НОМЕР_1, в якому мають повнолітніх дітей. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з самого початку подружнє життя не складалось. В сім'ї систематично виникали конфлікти та непорозуміння, що остаточно і призвело до розпаду сім'ї. З 1982 року вони проживають окремими сім*ями, не ведуть спільне господарство, не підтримують подружніх відносин. Неодноразові спроби помиритись позитивних наслідків не дали. Примирення категорично заперечує. Стверджує, що сім'я розпалась остаточно і поновлена бути не може.

В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю, категорично заперечила можливість примирення, стверджує, що мала достатньо часу - більше 15 років - для прийняття такого рішення, та втратила до відповідача почуття любові та поваги, а тому ще вживати заходи для збереження сім'ї не буде.

Відповідач позов визнав та дав суду аналогічні пояснення. Ствердив, що дійсно повноцінної сім'ї у них немає вже 15 років. З того часу вони остаточно не ведуть спільне господарство, не підтримують подружніх відносин і проживають окремими сім*ями. Він неодноразово намагався зберегти сім*ю, але позивач цього не бажає. В сім*ї виникають систематичні скандали. Настоює, що примирення та відновлення сім'ї неможливе. Просить позов задоволити.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши дійсні обставини справи і причини позову, повно та всебічно з'ясувавши фактичні взаємини сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів: сторони, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з 30.05.70, міцної сім'ї не утворили. Між ними систематично виникали конфлікти та непорозуміння, які привели до розпаду сім'ї. З 1982 року сторони проживають окремими сім*ями, не ведуть спільне господарство, не підтримують подружні відносини. Як вбачається з тверджень сторін, вони намагались зберегти сім*ю, проте такі спроби позитивних наслідків не дали - їх взаємовідносини не змінились. Сторони категорично ствердили суду, що втратили одне до одного почуття любові, без якого повноцінна сім'я існувати не може, і відновлення сімейних стосунків неможливе; переконані, що не будуть вживати заходів для збереження формально існуючого шлюбу.

Наведені обставини приводять суд до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, сім'я розпалась остаточно та шлюб існує формально. Враховуючи наведене, суд вважає необхідним формально існуючий шлюб розірвати.

Витрати, пов'язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС, слід покласти на відповідача, звільнивши від сплати цих коштів позивача.

На підставі ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України та керуючись ст.ст. 10, 60, 130,212,   215 ЦПК України, с у д,-

вирішив:

Позов задоволити. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 30 травня 1970 року у Б-Бобрицькій селищній Раді Емільчинського району Житомирської області, актовий запис НОМЕР_1.

При оформленні розірвання шлюбів органах РАЦС стягнути з ОСОБА_2 в користь держави    17 грн., звільнивши/шдусплати цих коштів ОСОБА_1.

Заяву про апеляційне оскарження^зішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заявигпр0 апеляційне оскарження.