Справа № 2-А-495/10

               ПОСТАНОВА

                 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 30 березня 2010 року                                                                                                            м. Одеса

          Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

          головуючого судді - Виноградової Н.В.,

          при секретарі судового засідання - Славинській К.М.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м. Одеси про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:    

          ОСОБА_1  звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м. Одеси мотивуючи свої вимоги тим, що вона є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання щомісячного підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  Проте відповідач відповідний перерахунок пенсії не зробив, в зв’язку з чим позивачка просить суд зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії та забезпечити виплату щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01січня 2009 року по 31 грудня 2009 року виходячи із вимог Закону, та надалі нараховувати та виплачувати щомісячну соціальну державну допомогу. Просила визнати такі дії відповідача  протиправними.

Позивачка у судове засідання не явилась, надіславши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.  

          Представник відповідача у судове  засідання не з’явився, про розгляд справи судом повідомлявся, про що в матеріалах справи є наявні докази (поштові повідомлення (а.с.11)), про причини неявки в судове засідання суд не повідомляв, жодних клопотань, доказів чи заперечень до суду не надавав.    

Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного.

Спірні правовідносини регулюються ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195, якою встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195 від 18.11.2004 року, є особою, яка віднесена до соціальної групи як дитина війни. Даний факт підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2  виданий  Ленінським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 19.03.2001 року та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 від 15.12.1997 року.  

Виходячи із того, що позивач має правовий статус дитини війни, то на неї розповсюджуються всі пільги та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема її  право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст.6 зазначеного Закону.

Відповідачем не нарахована та не виплачено надбавку дітям війни, яка  з 1 січня 2009 року виплачувалась згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік»  у встановлених законодавством розмірах.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 ст.28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Враховуючи викладене, в контексті положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст.28  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не  суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».            

            Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»( далі за текстом закон)  встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься  до основних соціальних і демографічних груп  населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року , а саме  складає: - 498 гривень. Відповідно до  ст. 71 Закону Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати,  в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є  розмір мінімальної заробітної плати.  Відповідно  її  дія не поширюється  на спірні відносини, оскільки розмір зазначених  соціальних виплат  згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни»  залежить  від розміру мінімальної пенсії за віком.  У зв’язку з чим, нарахування та виплати у 2009 році дітям війни  підвищення до пенсії  або  щомісячного  грошового  довічного  утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії повинні здійснюватись  відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Таким чином, згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» відповідач повинен був  нарахувати позивачу пенсію з  підвищенням   її на 30% мінімальної пенсії за віком,  розмір мінімальної пенсії за віком з січня по жовтень місяць 2009 р. складає 498 грн.  

          Данні положення законів, які регулюють  виниклі  правовідносини неконституційними не визнавались, їх дія іншими нормативно – правовими  актами не призупинялась, а отже  вони  є чинними та обов’язковими для виконання державними  органами, щодо проведення соціальних виплат громадянам.  

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за необхідне вимоги позивача задовольнити частково, шляхом зобов’язання відповідача провести перерахунок та забезпечити проведення позивачу  підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством,  за період 01 січня 2009 року по 31  січня 2009 року  для захисту прав, свобод і інтересів позивача.              

          Керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни»,  Законом  України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст.ст.7-9,11,71,158,160,162,163 КАС  України, -

ПОСТАНОВИВ

Позовні вимоги  ОСОБА_1  – задовольнити частково.

Визнати дії  Управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м. Одеси про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії  щодо не нарахування та невиплати,  як дитині війни  підвищення до пенсії  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність  -  протиправними.

           Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м. Одеси про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії  нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, що передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством,  за період  з 01 січня 2009 року по  31 грудня 2009 року.

    В іншій частині позовних вимог - відмовити.  

Постанова може бути оскаржена до Одеського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

 Суддя