ПОСТАНОВА
Іменем України
24 грудня 2008 року Справа 2а-23724/08
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Матвєєвої В.В.,
при секретарі: Коробенко Т.М.,
за участю сторін
позивач: не з'явився,
представник відповідача: не з'явився,
розглянувши відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжне Луганської області про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжне Луганської області щодо зобов'язання відповідача провести підвищення та виплату пенсії як дитині війни за 2006 рік, 2007 рік та 6 місяців 2008 року.
Позивач в судове засіданні не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час та дату судового засідання був задоволений належним чином.
Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується матеріалами справи.
Позивач звертався до управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжне Луганської області з заявою про перерахунок доплати до пенсії за віком як дитині війни.
Відповідач направив позивачу відповідь про відмову у перерахунку та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, оскільки у законодавчому порядку питання визначення величини мінімальної пенсії за віком не вирішено.
Суд вважає, що така відмова у повній мірі не відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 110 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", запроваджується з 01 січня 2006 року, а статею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено.
Про неконстуційність положень ст. 110 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" рішень не приймалося. Зважаючи на те, що рішення Конституційного суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року щодо неконституційності ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на Закон України «Про державний бюджет України на 2006» не поширюється, тому позов в частині перерахунку підвищення пенсії з 01.01.2006 року не підлягає задоволенню.
Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок— 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї статті.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 p., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. (із змінами від 15 березня 2007 p.), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 01 липня 2007 року-410, 06 грн., з 01 жовтня 2007 року-415, 11 грн.
Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідач має підвищіти позивачеві розмір пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги про зобов'язання здійснити підвищення пенсії як дитині війни у 2008 року суд виходить з наступного.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжне Луганської області щодо невиплати позивачві підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, незаконною та зобовязати відповідача здійснити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22 травня 2008 року.
Відповідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене частково на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пропорційно задоволеним вимогам, з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 116, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 19.12.2006 року № 489-V, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп, Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжне Луганської області щодо відмови у перерахунку та виплаті на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжне Луганської області здійснити виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 грн. 70 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.