Справа №2а-16516/08
Категорія № 47
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 листопада 2008 року
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ковальова Т.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2008 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська, в якому зазначив, що він має правовий статус дитини війни, відповідач має виплачувати йому підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", однак, таке підвищення йому не виплачується, просить визнати незаконною бездіяльність відповідача з невиплати йому протягом липня-грудня 2007 року підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов'язати відповідача виплатити підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за липень-грудень 2007 року у сумі 735, 30 грн.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. 17.11.2008 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Від відповідача надійшли заперечення проти позову, у яких він посилається на наступне. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Однак, у 2007 році не було прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог закону, не було визначено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів, в якому порядку. Крім того, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, визначених відповідно до цього Закону. Таким чином, для перерахунків або підвищень пенсій він не застосовується. Просить у задоволенні позову відмовити.
Суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 /арк. справи № 3/.
06.06.2008 року позивач звернувся до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська із заявою про перерахунок та виплату підвищення до пенсії за віком, як дитині війни з липня по грудень 2007 року /арк. справи № 5/.
22.06.2008 року листом № 452/Х-12 відповідачем було повністю відмовлено позивачеві у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії, як дитині війни, оскільки законодавчо не врегульовано порядок виплати таких підвищень /арк.. справи № 5-6/.
Суд вважає, що така відмова у повній мірі не відповідає вимогам закону.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн., з 01 липня 2007 року - 410, 06 грн., з 01 жовтня 2007 року - 415, 11 грн.
Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідач має підвищити позивачеві розмір пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивача підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська щодо невиплати позивачеві підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року протиправною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська здійснити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням здійснених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу— з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.