Придніпровський районний суд м.Черкаси

м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18001, (0472) 37-30-76

Справа № 2 - 618/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 лютого 2011 року Придніпровський районний суд м . Черкаси в складі:

-головуючого - Клочко О.В.

-при секретарі - Туз Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Черкаси справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Альянс» м . Черкаси,

- зеті особи без самостійних вимог - ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до кредитної спілки

к Альянс» м . Черкаси про визнання недійсним кредитного договору № 1015 - Л

від 20 листопада 2006 року, вказуючи , що кредитна спілка - відповідач

всупереч ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» не надав йому в

письмовій формі інформацію про умови кредитування, зокрема, про строк

кредитування, наявні форми кредитування, переваги та недоліки пропонованих

схем кредитування , орієнтовану сукупність вартості кредиту з врахуванням

процентної ставки,наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей

між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача , суму , на яку кредит

може бути виданий , тип відсоткової ставки , строк, на який кредит може бути

одержаний, можливість дострокового повернення кредиту, включаючи кількість

платежів , їх частоту та обсяги , з урахуванням супутніх послуг,податковий

режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право,

або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу

інформацію, і таке інше.

Крім того , всупереч ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитний договір не містить детального розпису сукупної вартості кредиту, річної відсоткової ставки за кредитом , а також , графіку платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань споживача за кожним платіжним періодом.

Також| відповідач , на його погляд, порушив пункти 1.1 та 1.2 договору, відповідно до яких спілка відкриває позичальнику кредитну лінію з лімітом в 40000 грн., проте видала йому 40100 грн., що призвело до переліміту .

Також, всупереч п.1.3 договору відповідач склав графік погашення заборгованості на суму 26300 гривень, а на решту - суми \ 13800 грн. \ такий графік погашення заборгованості відсутній.

Також , порушено п.2.3 кредитного договору, яким передбачено , що погашення може бути здійснено в готівковому чи безготівковому порядку.

Відповідач, визначаючи безготівковий порядок \ один із способів \ погашення кредиту , не зазначив номера рахунку , на який слід перераховувати кредитні кошти.

х сши® , вважав , щи кредитним договір укладено в порушення принципу розумності і справедливості ,а саме :

- п.2.3 договору - при зміні чи простроченні позичальником графіка погашення кредиту, процент за користування кредитом становить 1 % від суми неповерненої в даному періоді частки за кожен день користування цією часткою. Розрахунок свідчить про те , що при порушенні умов кредитного договору відсоткова ставка за користування кредитом становить 365% за рік , що на його погляд , є надприбуток кредитодавця і протирічать змісту Закону України «Про кредитні спілки».

Не є зрозумілим , хто саме з боку відповідача підписав вказаний графік розрахунків, оскільки зі сторони відповідача мається підпис навпроти слова «директор» та відбиток печатки кредитної спілки без вказівки прізвища.

У зв`язку з цим , йому невідомо , чи мається у кредитній спілці посада директора.

Також , в кредитному договорі не зазначений порядок погашення кредиту та сплати процентів , відсутня річна відсоткова ставка за кредитом.

Подальше виконання кредитного договору на умовах , що діють на даний час є порушенням принципу справедливості та розумності.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного законодавства , а також моральним засадам суспільства. \ ч.І ст. 203 ЦК України \.

Просив суд визнати кредитний договір № 1015-Л від 20 листопада 2006 року недійсним та стягнути судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав .

Представник відповідача - кредитної спілки «Альянс» м . Черкаси - Петруніна В.В. позов не визнала , надавши письмові заперечення на позов .

Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився без надання поважних причин , незважаючи на те , що належним чином повідомлений судом про день і час розгляду справи ,чому підтвердження його власноручний підпис на повідомленні суду від 10.01.2011 року.

Третя особа - ОСОБА_2 також в судове засідання не з`явилася , надавши письмову заяву від 25 січня 2011 року про можливість розгляду справи у її відсутність.

Суд , заслухавши пояснення сторін , дослідивши письмові матеріали справи , вважає , що позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають , виходячи 3 наступних підстав .

Відповідно до ч.І ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною \ сторонами \ вимог , які встановлені статтею 203 ЦК , саме на момент вчинення правочину.

1. Позивач ОСОБА_1 за власним волевиявленням звернувся до

кредитної спілки - відповідача з метою отримання кредиту та підтвердив всі умови кредитного договору № 1015- Л від 20 листопада 2006 року, визнав їх як справедливі, власноручно підписав кредитний договір та частково виконує умови цього договору по теперішній час .

Підписання даного договору позичальником свідчить про те , що :

- всі умови даного договору йому цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього .

Відповідно до обставин справи , 20 листопада 2006 року сторонами укладено кредитний договір № 1015- Л за яким відповідач відкрив позивачу ОСОБА_1 кредитну лінію та видав кредит в сумі 40000 гривень на споживчі цілі - ремонт житла на строк 36 місяців з залишковим терміном погашення всіх наданих в рамках цієї кредитної лінії кредитів не пізніше 20 листопада 2009 року.

Процентна ставка за користування кредитами становить 3% на місяць. \ п.2.1 договору \.

Згідно позовної заяви позивача ОСОБА_1 - відповідачем порушено пункти 1.1, 1.2 ,1.3, 2.3 договору, вимоги ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» , та він ніяким чином не був повідомлений про кредитні умови ,форми його забезпечення і таке інше.

Проте, позивачем зовсім нічого не вказано , що між сторонами укладено саме договір кредитної лінії, тобто , між сторонами існують договірні відносини, і цей договір ОСОБА_1 підписав за власним волевиявленням ще 20.11.2006 року , більше трьох років частково виплачував кредит та лише після пред`явлення до нього позову кредитною спілкою «Альянс» м . Черкаси про стягнення заборгованості за цим договором , звернувся до суду з даним позовом, що може свідчити про надуманість вимог та вибраний позивачем спосіб захисту за позовом КС «Альянс» до нього про стягнення заборгованості, зволікання з виплати заборгованості за кредитним договором і таке інше.

Такий висновок суду базується на тому , що жодних підстав для визнання вказаного договору кредитної лінії №1015-Л від 20.11.2006 року недійсним у суду не має і таких позивачем не наведено.

Кредитні відносини - цивільні правовідносини, що виникають з приводу надання \ передачі, використання \ грошових коштів на умовах повернення. За даних конкретних відносин, між сторонами існують кредитні відносини , які охоплюються поняттям кредитного договору \ позички в кредитній спілці.

Відповідно до ст. 658 ЦК України договір є укладеним , якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору .

Істотними є умови про предмет договору , умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови , щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди . Позивачем ОСОБА_1 підтверджена обізнаність з умовами кредитного договору та обставини вільного волевиявлення на укладення кредитного договору .

В ході розгляду справи встановлено , що ОСОБА_1 був обізнаний з усіма умовами договору та сторонами було досягнуто всіх істотних умов договору , визначених ч.І ст. 1054 ЦК України, чому підтвердження його власноручний підпис на договорі.

В кредитному договорі чітко визначені права та обов`язки сторін , та відповідно до п.2.2 договору ОСОБА_1 мав своєчасно сплачувати нараховані проценти за користування кредитом , обумовлені договором та додатками до цього договору, які є невід`ємними частинами.

Встановлено також , що з 20.11.2006 року по березень 2007 року позивач два рази вносив грошові кошти на погашення кредиту - 22.12.2006 року в сумі

близько 1000 гривень та 19 березня 2007 року в сумі 1500 гривень, тобто , лише частково виконував умови договору , першим допустив порушення графіку погашення кредиту ,в односторонньому порядку порушив договірні зобов`язання .

За таких обставин посилання представника позивача на порушення прав позивача необгрунтоване ні з точки зору закону , ні з точки зору обставин справи , оскільки відповідачем ніяким чином не порушено ні умов договору від 20.11.2006 року, ні вимог чинного законодавства .

В судовому засіданні встановлено та підтверджено представником позивача, що ОСОБА_1 своє бачення кредитного договору та виконання його умов змінив після того , як було подано до нього позов в Соснівському районному суді м . Черкаси про стягнення заборгованості за кредитним договором.

При цьому , ОСОБА_1 не звертався до відповідача із заявою у відповідності до п.6.2 кредитного договору про дострокове повернення кредиту чи відповідно до п. 7.2 договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору, а за збігом тривалого періоду часу ,вибрав інший спосіб захисту порушеного права - звернувся до суду з даним позовом про визнання кредитного договору недійсним.

Таким чином , вибраний ОСОБА_1 спосіб захисту своїх інтересів , може свідчити про намагання позивача уникнути відповідальності за неналежне виконання умов кредитного договору та є надуманим .

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд .

Згідно до ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства , якщо в цих актах прямо вказано про це , а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами .

Правила ст.ст. 627,628,629 ЦК України передбачають , що сторони є вільними в укладанні договору та у визначенні умов договору .

Зміст договору становлять умови , визначені на розсуд сторін і погоджені ними , які є обов`язковими для сторін .

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними , суд повинен встановити наявність тих обставин , з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків , а саме , відповідність змісту угод вимогам закону , додержання встановленої форми угоди , правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини , що мають значення для правильного вирішення спору.

Крім того , не є обґрунтованим і письмові посилання ОСОБА_1 та його представника , як на підставу визнання недійсним кредитного договору , на недоведеність та ненадання інформації спілкою щодо вартості супутніх послуг, інших фінансових зобов`язань споживача , пов`язаних з отриманням , обслуговуванням та погашенням кредиту, і таке інше.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено представником відповідача , що сторонами 20.11.2006 року погоджено всі істотні умови кредитного поговору , а відповідач не допустив порушення умов цього договору та вимог чинного законодавства .

Кредитною спілкою забезпечена інформація споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Не є обґрунтованими і посилання представника позивача про перевищення суми ліміту кредиту , оскільки , відповідно до умов договору спілка може надавати кредит всією сумою одразу або частинами кредиту не перевищивши встановленої суми ліміту, та якщо позичальник протягом певного періоду внесе основну суму чи частину основної суми кредиту в касу спілки, то ліміт заборгованості зменшується і позичальник знову може отримати певну суму кредиту. Крім того , вказані обставини не можуть рахуватися підставою для визнання кредитного договору в цілому.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом , та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

За таких обставин , коли відповідачем чітко підтверджено обставини порушення ОСОБА_1 кредитної дисципліни , а також те , що ОСОБА_1 частково виконував взяті на себе зобов`язання перед спілкою, кредитний договір за таких обставин не може визнаватися недійсним , а даний позов є фактично надуманим та направлений з метою уникнення від цивільно - правової відповідальності.

В порядку ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами , а саме зобов`язання згідно ст. 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших нормативно - правових актів .

Загальні вимоги дійсності правочину визначені ст. 203 ЦК України.

Укладений сторонами кредитний договір повністю відповідає цим вимогам .

За таких обставин письмові посилання ОСОБА_1 та його представника на те , що кредитний договір є недійсним , не відповідають фактичним обставинам справи , оскільки ОСОБА_1 за власним волевиявленням підписав цей договір ще 20.11.2006 року , погодив з відповідачем всі істотні умови цього договору та тривалий період часу його виконував.

Посилання ОСОБА_1 в позовній заяві та його представника в судовому засіданні на Закон України «Про захист прав споживачів « , в особливості на ст.

11 цього Закону , як на підставу обґрунтованості вимог , не є таким, що відповідає фактичним обставинам справи , оскільки вказаний Закон входить в систему цивільного законодавства , як і ряд інших Законів , наприклад «Про підприємства в Україні « , Про банкрутство « , тощо .

Цивільне законодавство - система нормативних актів , які регулюють майнові і особисті немайнові відносини .

І Провідне місце у цивільному законодавстві належить ЦК України , який регулює цивільно - правові відносини у комплексі, тобто , даний Кодекс є основним актом цивільного законодавства України .

Недійсність основного зобов`язання \ вимоги \ спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення , якщо інше не встановлено цим Кодексом . Вимога про визнання договору поруки недійсною позивачем не ставилась. Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин , визнаний судом недійсним , є недійсним з моменту його вчинення.

Більше того , між сторонами існують договірні відносини , які не регулюютьсяЗаконом України «Про захист прав споживачів

иідпишдни до и.і постанови пленуму Верховного Суду України від 6.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними» при розгляді справ про визнання право чинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права , якими регулюються відповідні відносини , та на підставі цих норм вирішувати справи

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними» правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав , визначених законом , та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом .

Узагальнюючи вищенаведене , підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у суду не має.

На підставі наведеного , ст.ст. 11, 60,213-215 ,88 ЦПК України , керуючись ст.ст. 13,16,203,215-217,627,629,1054 ЦК України , суд -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти діл в з дня отримання копії цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ