ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" квітня 2024 р.                                 м. Київ                            Справа № 911/218/24  

Суддя Д.Г.Заєць, розглянувши заяву Київської обласної прокуратури №15/1-359вих-24 від 08.04.2024 (вх. №26/24 від 09.04.2024) про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення дій

у справі за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, м. Київ

до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд», м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Київ

про скасування рішення про державну реєстрацію та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/218/24 за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про скасування рішення про державну реєстрацію та повернення земельної ділянки.

Ухвалою суду від 05.02.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №911/218/24 за правилами загального позовного провадження, відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», підготовче засідання призначено на 27.02.2024 року.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 20.02.2024 року (вх. №1780/24 від 20.02.2024), в якому відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Прокуратура, позивач та третя особа, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання 27.02.2024 року не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 27.02.2024 року відкладено підготовче засідання на 19.03.2024 року.

До суду від прокуратури надійшла заява б/н від 18.03.2024 року (вх. №2320 від 18.03.2024) про зміну предмету позову та відповідь на відзив б/н від 18.03.2024 року (вх. №2857/24 від 18.03.2024).

Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання 19.03.2024 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Прокурор у судовому засіданні 19.03.2024 року просив заяву про зміну предмету позову задовольнити.

Ухвалою суду від 19.03.2024 року прийнято заяву прокуратури б/н від 18.03.2024 року (вх. №2320 від 18.03.2024) про зміну предмету позову до розгляду, відкладено підготовче засідання на 16.04.2024.

До суду від Київської обласної прокуратури надійшла заява №15/1-359вих-24 від 08.04.2024 (вх. №26/24 від 09.04.2024) про забезпечення позову, згідно якої, прокурор просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036, яка зареєстрована за АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд», заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036, в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію) права власності, поділу, об`єднання, застави або іншого виду зміни власників та об?єкту цивільних прав, заборони будь-яким фізичним і юридичним особам проводити земляні роботи, здійснювати вирубку дерев на земельній ділянці з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036.

В обґрунтування поданої заяви прокурор зазначає, що підставами позову у даній справі є порушення вимог ст. ст. 20, 55, 56, 84, 116, 141, 149 Земельного кодексу України та ст. ст. 5, 7, 57 Лісового кодексу України при неправомірній державній реєстрації за АТ «Закритий                            недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд» земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036. Оскільки, предметом спору у даній справі є повернення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення на користь держави, прокурор просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку з одночасним встановленням заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо неї та будь-яким фізичним і юридичним особам проводити земляні роботи, здійснювати вирубку дерев на ній.

Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану Київською обласною прокуратурою заяву №15/1-359вих-24 від 08.04.2024 (вх. №26/24 від 09.04.2024) про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.  

Згідно ч. 2 ст. 136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.  

Отже, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме: якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові позиції щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладено у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

Відповідно до  п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;  забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

У відповідності до ч. 3 ст. 137 ГПК України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Зі змісту ст. 137 ГПК України вбачається, що під час розгляду, зокрема заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно та/або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами та/або майном, а тому, може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Під забезпеченням позову у даному випадку слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. При цьому, забезпечення позову має бути спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі, з урахуванням поданої заяви про зміну предмета позову є: витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд» земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо права власності на майно, а способом захисту свого права прокурор обрав звернення до суду з віндикаційним позовом.

Так, рішенням Обухівського районного суду від 07.04.2015 у справі №372/268/15-І задоволено позов прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства «Київське лісове господарство» до Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району. Визнано недійсними розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 29.12.2003 №746 «Про передачу земельних ділянок у власність» в частині передачі у власність земельних ділянок загальною площею 9,0035 га; підпункт 1 додатку до пунктів 1-3 рішення  Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району від 18.08.2006 №93 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок громадянам (згідно додатку) на території села Старі Безрадичі Старобезрадичівської сільської ради»; державний акт на землю від 25.10.2006 серії ЯД №658671; витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ДП «Київське лісове господарство» земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036 та визнано за ДП «Київське лісове господарство» право постійного користування вказаною земельною ділянкою.

На виконання вказаного рішення суду державним реєстратором 25.09.2015 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування за ОСОБА_1 права власності на вказану земельну ділянку (індексний номер рішення 24744913).

Крім того, постановою ДВС Обухівського МРУЮ від 16.10.2015 виконавче провадження №4834966 за виконавчим листом №2-316/15 від 04.06.2015 закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» з підстав виконання рішення суду шляхом витребування із володіння боржника ( ОСОБА_1 ) на користь ДП «Київське лісове господарство» земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036, що підтверджується актами вилучення майна та прийому-передачі від 13.10.2015.

Заочним рішенням Обухівського районного суду від 20.11.2014 у справі №372/4868/14-ц задоволено позов ПАТ «Європейський газовий банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В рахунок погашення заборгованості ТОВ «Видавничий дім «Інтегра» перед ПАТ «Європейський газовий банк» за кредитним договором від 18.02.2008 №85-180208 звернуто стягнення на предмет іпотеки, який належить ОСОБА_1 , а саме, земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036.

15.10.2019 між ПАТ «Європейський газовий банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, дебіторської заборгованості, майнових прав за дебіторською заборгованістю та майнових прав, що випливають з цінних паперів, згідно якого до ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» перейшли, у тому числі, права за кредитним договором від 18.02.2008 №85-180208.

28.02.2020 ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за собою право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036.

В подальшому, ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2021 відчужило земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036 на користь АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд», яке, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, залишається її власником на даний час.

Прокурор зазначає, що ПАТ «Європейський газовий банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на момент неправомірної державної реєстрації за собою спірної земельної ділянки достеменно знали про наявність судового рішення у справі №372/268/15-ц, яким спірну земельну ділянку витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави, позаяк, зазначеними юридичними особами упродовж 2018-2020 років вживались заходи щодо його оскарження в апеляційному та касаційному порядках, за наслідками чого постановою Верховного Суду від 20.05.2022 залишено без змін ухвалу Київського апеляційного суду від 22.09.2021, якою закрито апеляційне провадження у справі №372/268/15-ц.

На думку прокурора, протиправна державна реєстрація за відповідачем у справі спірної земельної ділянки та незаконна зміна її цільового призначення на землі для будівництва та обслуговування жилого будинку, на даний час дає АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд» формальну можливість користуватись спірною ділянкою в межах виду використання, проводити земельні роботи на ній, здійснювати її забудову тощо. Потенційним наслідком вказаних дій є вирубка лісу у межах спірної території, що матиме негативні наслідки для екосистеми, зокрема і через ймовірне знищення ареалів рідкісних видів флори і фауни, погіршення стану атмосфери та негативний вплив на екологічну систему місцевості та країни у цілому.

Оскільки, зареєстрована за АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд» на праві власності земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення, права держави вважатимуться ефективно захищеними лише у разі, якщо  ця ділянка повернеться до державної власності у первинному вигляді, зберігши свої унікальні природні характеристики.

Додатковою обставиною, що вказує на наявність підстав для заходів забезпечення позову прокурор зазначає факт недобросовісних дій учасників справи в ході судового розгляду справи №372/268/15-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами справді виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові від 01.07.2020 у справі №756/7833/19 Верховний Суд зазначив, що ненадання позивачем доказів, які б свідчили про вчинення відповідачами дій, спрямованих на відчуження спірного нерухомого майна, не є безумовною підставою для відмови в забезпеченні позову, оскільки умовою застосування відповідних заходів є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду. Крім того, процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти всі обставини, які мають значення для справи і встановлення яких необхідне для вирішення спору по суті. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, щоб захистити законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання судового рішення у подальшому.

У разі заявлення позивачем вимоги немайнового характеру має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до недотримання вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.  Тривалість часу користування відповідачем нерухомим майном і невчинення дій, що могли би підтвердити намір негайно відчужити його (відсутність доказів звернення до ріелторів чи розміщення оголошення про продаж), не спростовують висновків про наявність у відповідача, як в одноособового власника, можливості вільно у будь-який час розпорядитися нерухомим майном, якщо не вжити заходів забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) є не що інше, як застосування завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

Отже, в даному випадку, суд погоджується з доводами прокурора,  що при ініціюванні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову у справі шляхом арешту нерухомого майна та заборони вчинення щодо нього дій не вимагається подання доказів реального вчинення відчуження майна, оскільки, достатнім для задоволення такої заяви є обґрунтоване припущення, що невжиття таких дій може  істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Так, обґрунтовуючи таке припущення прокурором вказано про існування у відповідача, як одноособового власника, юридичної можливості вільно у будь-який час розпорядитися нерухомим майном. Протиправна державна реєстрація за відповідачем у справі спірної земельної ділянки та незаконна зміна її цільового призначення на землі для будівництва та обслуговування жилого будинку, на думку прокурора, дає АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд» формальну можливість користуватись спірною ділянкою в межах виду використання, проводити земельні роботи на ній, здійснювати її забудову тощо, що може призвести до вирубки лісу у межах спірної території та матиме негативні наслідки для екосистеми.

Наведені прокурором у заяві про забезпечення позову обставини, а також наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності підтверджують обґрунтоване припущення прокурора про те, що невжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборони третім особами вчиняти дії щодо спірної земельної ділянки, утруднить виконання рішення суду, зокрема і в частині приведення відповідної земельної ділянки у належний стан, який існував до порушення прав, що, в свою чергу, спонукатиме прокурора в особі уповноваженого органу чи безпосередньо самого органу місцевого самоврядування на подання додаткових позовів про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а відповідно не надасть змогу в межах позову в повному обсязі відновити його права.

Суд зазначає, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає порівняння господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.        За таких обставин, обраний прокурором вид забезпечення позову - накладення арешту на земельну ділянку та заборону державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, в тому числі, і реєстрацію (перереєстрацію) права власності, поділу, об`єднання, застави або іншого виду зміни власників та об`єкту цивільних прав, а також,  заборони будь-яким фізичним чи юридичним особам проводити земляні роботи, здійснювати вирубку дерев на земельній ділянці, є співмірним та прямо стосується предмету позов і, оскільки, існує ризик відчуження майна на користь третіх осіб, а також, здійснення вирубки дерев, невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову та призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.08.2022 року у справі №916/3966/21 та від 29.08.2022 року у справі №916/53/22.

При цьому, суд зазначає, що вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки, земельна ділянка залишається у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатись спірним майном обмежується на певний час, отже, має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду даної справи по суті.

Суд також зазначає, що одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог ст. 2 ГПК України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54)    Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

З огляду на вищевикладене, в даному випадку, за висновками суду застосування обраного прокурором заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення  його прав та законних інтересів.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, суд дійшов висновку, що обрані прокурором заходи забезпечення позову є співмірними і відповідають критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, забезпечують збалансованість інтересів учасників спірних правовідносин, запобігають порушенням у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу, відповідають інституту забезпечення позову в господарському процесі, а тому, заява Київської обласної прокуратури  про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.     

За таких обставин, зважаючи на доведеність та обґрунтованість, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Заступника керівника Київської обласної прокуратури №15/1-359вих-24 від 08.04.2024 (вх. №26/24 від 09.04.2024) про забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036, яка зареєстрована за АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд» (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 17, нежитлове приміщення 14 А, офіс 7, код ЄДРПОУ 43680551)

3. Заборонити державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036, в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію) права власності, поділу, об`єднання, застави або іншого виду зміни власників та об`єкту цивільних прав.

4. Заборонити будь-яким фізичним і юридичним особам проводити земляні роботи, здійснювати вирубку дерев на земельній ділянці з кадастровим номером 3223187700:12:027:0036.

Стягувач:  Київська обласна прокуратура ( 01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2; код ЄДРПОУ: 02909996).

Боржник: Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Аргумент фонд» (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 17, нежитлове приміщення 14 А, офіс 7, код ЄДРПОУ 43680551)

Ухвала про вжиття заходів забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили 11 квітня 2024 року та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законодавством України для виконання судових рішень.

Дана ухвала може бути пред`явлена до виконання в передбаченому законодавством порядку протягом трьох місяців з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту її складення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                           Д.Г. Заєць