РІШЕННЯ

Іменем України

14 жовтня 2008 року     м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі: головуючої - судді Фазикош Г.В., суддів -Леска В.В., Чужі Ю.Г.,

при секретарі - Рогач І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду від 17 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

встановила:

Рішенням Хустського районного суду від 17 червня 2008 року було частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання двох дітей - неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. в розмірі 300 грн. щомісячно та повнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 250 грн. щомісячно.

Відповідач ОСОБА_3 подав на це рішення апеляційну скаргу, у якій просить скасувати його в частині стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Стверджує, що, насправді цей син проживає з ним, а не з позивачкою, що він підтвердив особисто у суді першої інстанції, а тому позивачка не має право на одержання алміентів на утримання цієї дитини.

Позивачка подала заперечення до апеляційной скарги, у якій просить скарга залишити без задоволення. Свою позицію мотивує тим, що вона з відповідачем та дітьми проживає в одному будинку в с.Сокирниця Хустського району, а тому твердження відповідача про те, що молодший син перебуває на його, а не її утриманні є неправдивим.

Вислухавши присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія прийшла до висновку, що скарга є обгрунтованною та підлягає до задоволення.

В судовому засіданні у суді першої інстанції в якості свідка у присутності педагога було допитано неповнолітнього ОСОБА_3, який підтвердив, що він проживає із бітьком та перебуває на його утриманні. У матеріалах справи наявні і інші докази, які підтверджують цей факт (а.с.11-14).

Враховуючи цю обставину, а також те, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 вже досяг 14-річного віку, а тому відповідно до вимог ч.3 ст.160 СК України він вправі самостійно визначити місце свого проживання, колегія вважає, що підстав для стягнення аліментів із відповідача на користь позивачки на утримання цієї дитини немає, оскільки право на стягнення алміентів має лише той із батьків, на утриманні якого перебуває дитина.

Таким чином, колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи, зробив висновки, які цим обставинам не відповідають, що призвело до

Справа №22-1406/08     Номер рядка статистичного звіту:48

Головуючий у першій інстанції: Савицький С.А. Доповідач - Фазикош Г.В.

неправильного вирішення справи щодо стягнення аліментів на сина ОСОБА_4, а тому відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду у цій частині підлягає зміні.

Керуючись, ч.3 ст.160, ст.180-183 СК України, ст.11, 303, п.3.ч.1 ст.309, ст.314-315 ЦПК України, колегія суддів

рішила:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Хустського районного суду від 17 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - змінити.

В задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.

Справа №22-1406/08     Номер рядка статистичного звіту:48

Головуючий у першій інстанції: Савицький С.А. Доповідач - Фазикош Г.В.