Справа №11-21/2009 р. Головуючий 1-ї інстанції суддя Кваша С.В.

Категорія: ч. 2 ст. 309 КК України Доповідач апеляційної інстанції суддя Хомік І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Хоміка І.М.

суддів - Карпія В.М., Салтовської І.Б.

з участю прокурора - Данчука В.М.

засудженого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Заводського районного суду міста Миколаєва від 30 жовтня 2008р., яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кушелівка Хмельницького району Вінницької області, раніше судимого:

•   -     25.11.2004 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 309 КК України - до 2-х років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, постановою цього ж суду від 18.04.2005р. іспитовий строк скасовано;

•   -     18.11.2005р. Баштанським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 185, ст. 71 КК України (1960р.) - до 2-х років 6-ти місяців позбавлення волі, звільненого 14.09.2007р. умовно-достроково на 8 місяців 9 днів;

засуджено

- за ч. 2 ст. 309 КК України - до 2-х років позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 14 липня 2008 року, біля 14 години, він, знаходячись на трамвайній зупинці в районі Центрального ринку в місті Миколаєві, у не встановленої під час

досудового слідства особи незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, вагою 7, 8 г., який зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.

В той же день приблизно о 16-15 годині біля АДРЕСА_1, ОСОБА_1, в стані алкогольного сп’яніння був затриманий працівниками міліції, а вказаний наркотичний засіб при особистому огляді було виявлено та вилучено.

Згідно висновку експерта № 1256 від 06.08.2008р. надана для вивчення речовина рослинного походження у висушеному та подрібненому стані має ботанічні ознаки рослини роду коноплі, містить тетрагідроканабінол та відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, вагою 7, 6 г.

В апеляції засуджений ОСОБА_1, не оскаржуючи доведеність своєї вини та правильність кваліфікації його дій, просить вирок суду змінити, пом'якшивши йому покарання та направити його на примусове лікування від алкоголізму.

Свою апеляцію він мотивує тим, що державний обвинувач просив призначити йому покарання не два, а один рік позбавлення волі. Крім того, згідно висновків медичної комісії, він потребує примусового лікування від алкоголізму і бажає пройти таке лікування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1 в підтримання апеляції, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає їх не підлягаючими задоволенню з таких підстав.

Винність засудженого ОСОБА_1 за обставин викладених у вироку суду підтверджується його особистим визнанням вини, на підставі чого, у відповідності до вимог ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи і вони не є предметом апеляційного розгляду.

Що стосується доводів засудженого ОСОБА_1 про зниження йому міри покарання до 1 року позбавлення волі, то вони задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Санкція ст. 309 ч.2 КК України передбачає відповідальність на строк від двох до п'яти років позбавлення волі. Таким чином суд призначив ОСОБА_1 покарання в мінімальних межах санкції статті, що передбачає відповідальність. Підстав для призначення ОСОБА_1 більш м'якого покарання ніж це передбачено законом, колегія суддів не вбачає, оскільки він раніше неодноразово судимий, злочин вчинив в стані алкогольного сп'яніння і відсутні обставини, що пом'якшують покарання.

Вказане свідчить про те, що суд призначив засудженому ОСОБА_1 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КПК України, тобто з урахуванням ступеню тяжкості скоєного ним злочину та даних щодо його особи.

Не підлягають задоволенню і вимоги засудженого ОСОБА_1 про призначення йому примусового лікування від алкоголізму, оскільки відповідно до вимог ст. 96 КПК України примусове лікування призначається до осіб, що мають хворобу, яка становить небезпеку для здоров'я інших людей. Захворювання ОСОБА_1 хронічним алкоголізмом не є небезпечним для здоров'я інших людей.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 жовтня 2008 року стосовно засудженого ОСОБА_1 - залишити без зміни.