Справа № 22 Ц-1342/ 2008 р. Суддя 1-й інстанції: Димитров B.I.
Категорія-5 Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І.
УХВАЛА
2008 р., вересня місяця, 24 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка О.І.
суддів: Колосовського С.Ю.
Шолох З.Л.
при секретарі: Фірсовій Т.В.
за участю:
апелянта - ОСОБА_3
представника - ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.12.2005 р., у справі за
позовом
ОСОБА_5 до Миколаївського філіалу спеціалізованого підприємства «Укрспецюст» про визнання права власності на житлові приміщення - блоки,
встановила:
11.11..2005 р. ОСОБА_5 звернулася з позовом до Миколаївського філіалу спеціалізованого підприємства «Укрспецюст» про визнання права власності на житлові приміщення - блоки.
Позивачка зазначала, що на відкритих торгах, проведених відповідачем 18.08.2005 р. придбала у власність за 13613 грн. житлові приміщення -блоки № 714-715 загальною площею 33, 35 кв. м., та житлові приміщення -блоки № 712-713 загальною площею 34, 85 кв. м., які знаходяться у гуртожитку за адресоюАДРЕСА_1., але нотаріус відмовляється видати їй свідоцтво про право власності, з мотивів відсутності правоустановлюючого документа про виділ долі із загального майна гуртожитку.
Посилаючись на зазначені обставини та вимоги ст. 316-319, 328 ЦК України, позивачка просила про задоволення позовних вимог.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.12.2005 р, постановлено про задоволення позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення, посилаючись на невірне застосуваня судом норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що ним вірно визначено суб'єктний склад спірних правовідносин та належним чином з'ясовано обставини, що є підставою для визнання права власності на об'єкти нерухомості.
Але з такими висновками погодитись неможливо, оскільки до них суд прийшов передчасно і з порушенням норм процесуального права.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачка ставить питання про визнання права власності на житлові приміщення, які і до проведення торгів і на час вирішення спору були зайняті сім'єю ОСОБА_3
Суд, не звернув уваги на ці обставини і не залучивши ОСОБА_3 та повнолітніх членів його сім'ї до участі у справі у відповідному процесуальному статусі, порушив їх процесуальні права.
При цьому, суд не виконав також і вимог ст. ст.. 15, 15-1, 105 ЦПК України, щодо роз'яснення позивачу його процесуальних прав, в тому числі, право вимагати заміни відповідача, тобто Миколаївської філії СП «Укрспецюст», належною юридичною особою, в той час, як ініціатива стосовно заміни відповідача, згідно з вимогами ст. 105 ЦПК України, є обов'язком суду.
Виконання цих вимог закону обумовлене тим, що підготовка та проведення прилюдних торгів, згідно з положеннями п. 5.11 Інструкції про проведення виконавчих дій ( затв. наказом Міністра юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 p., в редакції наказу МЮ України № 141/5 від 20.12.2004 р.) покладається на державного виконавця відповідного відділу ДВС, а спеціалізоване підприємство лише проводить зазначені торги за заявкою державного виконавця, на якого і покладається відповідальність за достовірність оцінки майна, що передається на торги та оформлення відповідного акту прилюдних торгів, який затверджується начальником ОДВС і є підставою для видачі свідоцтва про право власності.
Встановлене свідчить про таке порушення судом норм процесуального права, яке тягне скасування рішення та направлення справи на новий розгляд, у відповідності до вимог ст. 311 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07.12.2005 р. - скасувати, а справу повернути на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.