33-53/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2009 р. м. Одеса
Суддя Апеляційного суду Одеської області Балан В.Д., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси Писларя В.П. від 12 листопада 2008 року,
встановив:
ОСОБА_1 визнано винним і притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на шість місяців за те, що 1.10.2008 р. приблизно о 19 год. 10 хв. він, керуючи автомобілем "Шевроле", номерний знак НОМЕР_1, при переїзді перехрестя нерівнозначних доріг (вул. Асташкіна та пл. Л. Толстого в м. Одесі), на порушення п. 16.11 Правил дорожнього руху, не надав переваги водію автомобіля ВАЗ-2107, який рухався по головній дорозі, створивши для нього аварійну ситуацію, внаслідок чого змусив його застосувати екстрене гальмування та змінити напрямок руху.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що вважає названу постанову незаконною, оскільки він не створював для інших учасників дорожнього руху аварійної ситуації.
Водій автомобіля Державтоінспекції, без увімкнення відповідного світлового сигналу, почав переміщуватись з лівого ряду у середній, для виконання повороту праворуч, подаючи, при цьому, звуковий сигнал, що змусило його зупинитись. Після цього, автомобіль Державтоінспекції перекрив йому дорогу, перешкоджаючи подальшому руху, а працівник міліції почав складати протокол.
В той момент він поспішав до пологового будинку, де знаходилась його дружина, тому підписав протокол, не зваживши на його зміст.
Про наявність постанови суду від 12.11.2008 p., він дізнався 4 січня 2009 p., коли отримав листа РЕВ № 1 ДАІ, тому строк на подачу апеляційної скарги пропустив з поважної причини і вважає, що він має бути поновлений.
За таких обставин він вважає, що постанова підлягає скасуванню.
Вивчивши доводи апеляційної скарги й матеріали справи, вважаю, що скарга підлягає задоволенню, а постанова судді скасуванню за наступних підстав.
Згідно зі ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що справу розглянуто за його відсутності, а про наявність постанови судді від 12.11.2008 р. він дізнався, після отримання 4.01.2009 p., листа з РЕВ № 1 ДАІ, тому вважає, що пропустив зазначений вище процесуальний строк з поважної причини і просить його поновити.
Як видно з матеріалів справи, апеляційна скарга подана до місцевого суду 13.01.2009 p., тобто у межах десятиденного строку, обчислюючи його з дати (4.01.2009 p.), коли ОСОБА_1 дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, вважаю, що строк на подачу апеляційної скарги має бути поновлений, оскільки він пропущений з поважної причини.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, із змісту протоколу про адміністративне правопорушення випливає, що свідків обставин, які в ньому викладені, немає.
В матеріалах справи відсутні, також, схема місця події, пояснення водія автомобіля ВАЗ-2107, а заперечення по суті справи, які містяться у апеляційній скарзі, нічим не спростовуються.
За таких умов, суддя, у постанові, обмежився лише наведенням змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зазначивши, при цьому, що винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, підтверджується саме цим протоколом і поясненнями, у яких, особа, притягнута до адміністративної відповідальності, визнала себе винною.
У відповідності зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суддя зазначив у постанові, що ОСОБА_1, будучи сповіщеним у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, будь-яких матеріалів та заперечень суду не надав.
Разом з тим, цей висновок суду є безпідставним, оскільки у матеріалах справи містяться дві роздруковані повістки, але відсутні відомості про вручення їх особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності.
Доводи ОСОБА_1 про те, що на час зупинки його працівниками міліції, він поверхнево поставився до факту складання ними протоколу і не став заперечувати проти конкретних обставин тому, що поспішав до пологового будинку, де знаходилась його дружина, підтверджується копією свідоцтва про народження 2.10.2008 р. дитини.
Таким чином, розглянувши, без достатніх підстав, справу у відсутності ОСОБА_1 суддя порушив його права, позбавивши можливості навести докази своєї невинуватості.
Не забезпечивши повноту, всебічність і об'єктивність судового розгляду, суддя дійшов висновку, який не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки за тих обставин, коли особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, спростовує свої пояснення, які були дані нею під час складання протоколу, а інших доказів немає, то встановити її винність, у даному конкретному випадку, об'єктивно неможливо.
Окрім того, суддя вийшов за межі обставин справи, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, навівши у постанові твердження про те, що дії ОСОБА_1 змусили водія автомобіля ВАЗ-2107 застосовувати екстрене гальмування та зміну напрямку руху, в той час, коли у протоколі про це не йдеться.
У відповідності з ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, протесту прокурора суд апеляційної інстанції має право:
1. 1) залишити апеляційну скаргу чи протест прокурора без задоволення, а постанову без змін;
2. 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3. 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4. 4) змінити постанову.
Таким чином, діюче законодавство не передбачає можливості повернення справи на додаткову перевірку чи новий судовий розгляд, а встановити винність ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду справи за наявними матеріалами справи не представляється можливим.
У відповідності до ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Виходячи з того, що правопорушення мало місце 1.10.2008 р., то в теперішній час процесуальні строки для накладення адміністративного стягнення спливли.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
За таких обставин, постанова судді від 12.11.2008 р. підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю в зв'язку з закінченням строку для накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 247, 268, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2008 року скасувати, а провадження у справі закрити за підставами, передбаченими ст. 38 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.