ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

Справа № 2-а-217/ 2009 р.

27 травня 2009 р.     Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області в складі: головуючого - судді - П»ятковського В.І.

секретаря - Максим»юк М. ,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Коломиї справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту  населення  Коломийської  міської  ради  про  виплату  допомоги  на оздоровлення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача посилається на те,  що відповідно до  ст. . 48 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» її довірителька має право на одержання щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Незважаючи на це відповідач в порушення вимог зазначеної статті на протязі 2007-2008 років виплату даної допомоги проводив не в повному обсязі.

Так виходячи із того,  що у 2007 р. мінімальна заробітна плата складала 532,  то надана допомога мала складати 2128 грн,  а вона складала 90 грн. В 2008 році розмін заробітної плати збільшився і становив 605 грн,  що відповідно складало 2420 грн. допомоги,  а їй виплачено знову 90 грн.

Просить суд стягнути в користь її довірительки зазначену недоотриману суму одноразової щорічної допомоги.

Представник відповідача позов не визнав і суду пояснив,  що виплати проводились у відповідності з виділеними на ці цілі коштами. Кошти виділялись в обсязі передбаченому Законами України «Про держаний бюджет» на 2007-2008 роки. Просить в позові відмовити.

Вивчивши матеріали справи,  заслухавши пояснення сторін,  суд приходить до висновку,  що позов слід задовольнити виходячи із наступного.

Як видно із копії посвідчення серія А №102248 ОСОБА_1 являється ліквідатором Чорнобильської катастрофи 1 категорії,  крім того інвалідом З групи.

Відповідно до  ст.  48 Закону   України «Про статус та соціальний захист осіб,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на одержання щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Законом України від 15 липня 1999 року №966- XIY «Про прожитковий мінімум» у  ст.  2 встановлено,  що прожитковий мінімум застосовується зокрема,  для визначення таких важливих соціальних гарантій як: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком,  визначення розмірів соціальної допомоги та інших соціальних виплат виходячи із Конституції України та законів України.

Згідно діючого законодавства розмір мінімальної заробітної плати в 2007 році становив 532 гривні,  а в 2008 році - 605 гривень.

Рішеннями Конституційного суду України від 2004 року та від 09 липня 2007 № 6-рп зазначено,  що зупинення на певний час дії законів України,  якими встановлено пільги,  компенсації чи інші форми соціальних гарантій,  знижує життєвий рівень громадян,  що суперечить вимогам  ст. . 22 Конституції України. Також статті Закону України «Про державний бюджет»,  якими на 2007 - 2008 роки ліквідовано вказані пільги не є конституційними.

Фактично за вказаний період відповідачем було виплачено позивачем 180 грн.,  у відповідності до положень Законів України "Про державний бюджет" на відповідні роки.

У роз'ясненні Верховного Суду від 14 липня 2006 р. № 1-5/400 вказано,  що у випадках,  коли з набуттям чинності певним Законом ,  його норми призупиняють дію положення Закону,  що був прийнятий раніше,  то до спірних правовідносин застосовується Закон,  що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

Крім того в даному роз'ясненні зазначено,  що реалізація особою права,  що пов"язане з отриманням бюджетних коштів,  яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства,  не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань,  тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов'язків,  судами не повинні прийматися до уваги.

Статтею 38/2 Закону України від 15 червня 2004 року № 1773-ІУ „ Про внесення змін до Закону України „ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зазначено,  що у випадках,  коли іншими нормативно-правовими актами передбачені норми,  що підвищують встановлений цим Законом рівень соціального захисту інвалідів,  то застосовуються положення тих нормативно-правових актів,  які визначають найбільший рівень соціального захисту інвалідів.

Таким чином суд вважає,  що відповідач з врахуванням виплачених сум додатково повинен сплатити ОСОБА_1 ,  як ліквідатору Чорнобильської катастрофи,  суму недоплаченої разової щорічної грошової допомоги за 2007-2008 роки в розмірі 4368 грн.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору то судові витрати слід віднести на рахунок відповідача.

На підставі наведеного та  ст.  48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян,  що постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи»,  керуючись  ст.   ст.  161-163 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Коломийської міської ради незаконними та стягнути на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення в сумі 4368 грн.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Коломийської міської ради в користь держави 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про оскарження протягом десяти днів з дня отримання копії постанови,  з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі зазначеної заяви. У випадку не подання заяви про апеляційне оскарження,  

Постанова суду набирає чинності 07 червня 2009 року.