АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-641 2009 р.
Головуючий у 1 інстанції:Гнатик Г.Є.
Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2009 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Онищенка Е.А.
Суддів : Прокопенка О.Л. Маловічко С.В.
При секретарі: Семенчук О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ум. Запоріжжі на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від «11» листопада 2008 року по справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі до Територіального управління державного департаменту промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду по Запорізькій області, ОСОБА_2 про скасування акту спеціального розслідування нещасного випадку від 23.05.2007 року, акту про нещасний випадок від 23.05.2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2008 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі звернулось до суду з вищезазначеним позовом.
В позові зазначалось, що 05.11.2005 року з ОСОБА_3 стався нещасний випадок, який комісією з розслідування був визнаний пов'язаним з виробництвом та складені акти за ф.Н-1 та ф.Н-5. Згідно ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних
захворювань, які спричинили втрату непрацездатності» від 23.09.1999 року № 1105- XIV, факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому KM України, відповідно до Закону України «Про охорону праці». Вищевказаний порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. N 1112 і визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися на підприємствах, а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а його дія поширюється на осіб, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично були допущені ж роботи в інтересах підприємства, а також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
Враховуючи, що документів, які підтверджували б трудові відносини між потерпілим та ТОВ «ВЕПЕС Лтд», немає, 24.01.2006 року за вих. № 07-30/45 начальником територіального управління Держгірпромнагляду по Запорізькій області було надано відповідь дружині потерпілого про неможливість проведення розслідування, та запропоновано звернутися до суду для встановлення факту трудових відносин.
Проте, пізніше, незважаючи на відсутність документів та рішення суду про встановлення факту трудових відносин, наказом № 11 Зр територіального управління Держгірпромнагляду по Запорізькій області від 26.04.2007 року була призначена комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 05.11.2005 року.
16.05.2007 року комісією були складені та 23.05.2007 року начальником територіального управління Держгірпромнагляду по Запорізькій області були затверджені акти за ф.Н-5 та Н-1. В частині другій пункту 3, та в пункті 6 акту ф.Н-5 від 16.05.2007 року та в частині другій акту №1 ф.Н-1 від 16.05.2007 року комісією встановлено факт укладання трудового договору, проте факт перебування постраждалого ОСОБА_3 у трудових відносинах з ТОВ «ВЕПЕС Лтд», у встановленому законом порядку не визначено. В п.2 акту Н-5 вказано, що ОСОБА_3 було направлено до селища Колодисте Уманського району Черкаської області, але документів підтверджуючих відрядження потерпілого немає.
Просили суд визнати недійсним акт про нещасний випадок на виробництві за ф. Н-1 затверджений 23.05.2007 р. та акт розслідування нещасного випадку за ф. Н-5 затверджений 23.05.2007 p., що стався з ОСОБА_3 05.11.2005 р. Визнати нещасний випадок що стався з ОСОБА_3 05.11.2005 р. не пов'язаним з виробництвом.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від «11» листопада 2008 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалите нове.
Заслухавши суддю - доповідача, доводи апелянта, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.
Судом першої інстанції встановлено і про це свідчать матеріали справи, що 05.11.2005 року стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з працівником ТОВ «ВЕПЕС ЛТД» ОСОБА_3
Комісією, яка була створена на вимоги прокуратури від 17.04.2007 року, було встановлено, що нещасний випадок з ОСОБА_3 стався на підприємстві, він пов'язаний з виробництвом про що 23.05.2007 року були складені акти форми Н-5 та Н -1.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».
Питання розслідування нещасного випадку на виробництві згідно з Законом України «Про охорону праці» відноситься до сфери регулювання питань соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Статтею 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які спричинили втрату працездатності передбачено право виконавчих органів Фонду звертатися до суду за вирішенням спорів щодо сум страхових внесків, розміру шкоди та прав на відшкодування, накладання штрафів та з інших питань, але факт нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, який пов'язаний з виробництвом не може бути оскаржений Фондом (його регіональними відділеннями).
Відповідно до п. 59 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженого постановою КМУ України від 25.08.2007 року право на оскарження змісту актів ф. Н-5 та Н-1 мають роботодавці, потерпілий або члени його сім'ї чи особа, яка представляє його інтереси. Зазначений перелік є вичерпним і розширеному трактуванню не підлягає. Фонд не належить до числа осіб, яким надано право оспорювати зміст актів зазначених форм.
Матеріали справи свідчать про те, що прокуратурою Орджонікідзевського району м. Запоріжжя відносно директора ТОВ «ВЕПЕМ ЛТД» ОСОБА_4 була порушена кримінальна справа за ознаками ст. 172 ч. 1 КК України.
Потерпілою у справі визнана ОСОБА_2, яка є дружиною загиблого.
Постановою від 27.06.2007 року ОСОБА_4 був звільнений від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки трудовому колективу.
В постанові вказано, що найманий труд ОСОБА_3, без належного оформлення трудових відносин, використовувався на протязі з вересня 2005 року по листопад 2005 року на підприємстві ООО «ВЕПЕС ЛТД». Постанова набрала чинності.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 304, п.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від «11» листопада 2008 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної хили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.