№2-1866/2009 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:
головуючого - судді Матвєйшиної О.Б.,
при секретарі Лошадкіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Укрпромбанк» в особі Луганської філії ТОВ «Укрпромбанк» відділення №8 про стягнення банківського внеску;-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, в якому зазначила, що 23.01.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк», учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі заступника керуючого з роздрібного бізнесу Луганської філії ТОВ «Укрпромбанк» ОСОБА_2, якій діє на підставі довіренності, посвідченої приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в реєстрі за №1931 від 26.06.2007 р. з однієї сторони, та ОСОБА_1 з іншої сторони укладено договір банківського вкладу за №1/0403668002035001 (вклад - постійний вкладник).
Згідно п. 1.1 Договору банк прийняв від неї грошові кошти в сумі 15000,00 грн. строком на 390 дні з 23 січня 2008 р. (дата внесення) до 15 лютого 2009 р. (дата повернення). Процентна ставка за вкладом складає 15% річних.
Строк повернення вкладу минув 15.02.2009 р., однак ЛФ «Урпромбанк», до якої вона звернулася з проханням видати суму вкладу, відмовила в задоволенні цих вимог, чим порушено п. 2.1.5 Договору.
Позивачка просить зобов’язати ТОВ «Укрпромбанк» виплатити їй депозитний вклад в сумі 15000,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_4 підтримав заявлені вимоги, дав пояснення, аналогічні змісту позовної заяви, наполягав на задоволенні позову.
Представник відповідача - ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, посилаючись на те, що повернути суму депозитного вкладу банк не має можливості, оскільки з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців, а саме з 21.01.2009 р. до 21.07.2009 р.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором; до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Частиною 1 ст. 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повергнення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Як встановлено у судовому засіданні, 23.01.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк», учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі заступника керуючого з роздрібного бізнесу Луганської філії ТОВ «Укрпромбанк» ОСОБА_2, якій діє на підставі довіренності, посвідченої приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в реєстрі за №1931 від 26.06.2007 р. з однієї сторони, та ОСОБА_1 з іншої сторони укладено договір банківського вкладу за №1/0403668002035001.
Згідно п. 1.1 Договору банк прийняв від позивачки грошові кошти в сумі 15000,00 грн. строком на 390 дні з 23 січня 2008 р. (дата внесення) до 15 лютого 2009 р. (дата повернення). Процентна ставка за вкладом складає 15% річних.
Відповідно до п. 2.1.5. банк зобов’язується повернути повністю вклад у «ОСОБА_2 повернення», зазначену у п. І.І. цього Договору, готівкою або у безготівковій формі за вибором вкладника. Вкладник має право отримати суму вкладу та нараховані проценти за останній розрахунковий період у «ОСОБА_2 повернення», зазначену у п. І.І. цього Договору (п. 2.4.З.).
Позивачка у порядку та строки, встановлені пунктами І.І., 2.4.3. Договору звернулася до відповідача з проханням про повернення вказаної суми депозиту, оскільки строк повернення вкладу минув 15.02.2009 р., однак відповідач відмовив їй в задовленні вимог про повернення депозиту.
Таким чином, суд вважає, що відповідач безпідставно, всупереч зазначеним нормам ЦК України, вищенаведеним умовам договіру банківського вкладу відмовив позивачці у поверненні вкладу.
У судовому засіданні не встановлено обставин, передбачених п. 5.2. Договору банківського вкладу, на підставі яких сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору.
Посилання відповідача, як на підставу зупинення виконання умов договору, на вимоги ст. ст. 75,85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», лист ОСОБА_6 банку України (Департаменту безвиїзного банківського нагляду) від 21.01.2009 року за №47-112/1230 про прийняття рішення щодо призначення з 21.01.2009 р. в ТОВ «Укрпромбанк» тимчасової адміністрації строком на один рік, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців, а саме з 21.01.2009 р. до 21.07.2009 р., на увагу не заслуговують.
Так, відповідно з вимогами ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації, на цю обставину звертав свою увагу і відповідач у своїх запереченнях. Судом встановлено, що строк повернення вкладу за договором, укладеним між сторонами по справі, - 15.02.2009 р., тобто строк виконання зобов’язання настає після призначення тимчасової адміністрації.
До того ж, як передбачено ч. 2 ст. 1060 ЦК України, умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.
Таким чином, посилання відповідача, як на підставу своїх заперечень, на введення мораторію суперечить нормам діючого ЦК України, які суд вважає необхідним застосувати при вирішенні цього спору, як основного акту цивільного законодавста України.
ОСОБА_6 Банку України не надано права вносити зміни у Закони України, а заборонивши своїми розпорядженнями достроково повертати кошти, які знаходяться на депозитах банків, ОСОБА_6 України тим самим перевищив свої повноваження та фактично вніс зміни до законів України.
Суд вважає безпіставними і доводи відповідача про те, що незадоволення вимог, строк виконання за якими настав після введення тимчасової адміністрації, може бути викликано лише недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку. Відповідачем не надано доказів на підтвердження цієї обставини, крім того, надання переваги, як першочерговим, виплатам коштів з пенсійних рахунків, з соціальних рахунків, з зарплатних рахунків тощо, порушує та обмежує права позивачки, надані їй зазначеним договором.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.
Керуючись ст. ст. 10,11,60,88,209,212 - 215,218 ЦПК України, ст. ст. 526,530,1058,1060 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Зобов’язати ТОВ «Укрпромбанк» в особі Луганської філії ТОВ «Укрпромбанк» відділення №8 повернути ОСОБА_1 суму депозитного вкладу по договору №1/0403668002035001 у розмірі 15 000 (п’ятнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ТОВ «Укрпромбанк» на користь держави держмито в розмірі 51грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.