2-a-38/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2009 р. м.Добропілля.
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого- судді Таніча Л.М.
при секретарі Данилко Л.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Добропіллі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_4 міської ради про стягнення щорічної грошової допомоги,
ВСТАНОВИВ:
16 грудня 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_4 міської ради (ОСОБА_4 УПСЗН) про визнання протиправними дій щодо відмови відповідача провести перерахунок та виплату недоотриманої щорічної допомоги, як ветерану війни, інваліду третьої групи за 2007, 2008 роки, та стягнути на його користь недосплачену грошову допомогу за 2007, 2008 роки в загальному розмірі 5587 грн.42 коп.
В судовому засіданні позивач в обгрунтування позовних вимог зазначив, що його визнано інвалідом війни 3-ї групи. Інвалідність пов'язана з виконанням обов'язків військової служби під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням.
У відповідності до ст. 13 Закону України « Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту», він має право на отримання до 9 Травня кожного року разової грошової допомоги у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, що виплачується до 5 травня кожного року.
Починаючи з 2000 року він перебуває на обліку в ОСОБА_5 УПСЗН, йому виплачено допомогу в в інших розмірах, з чим він погодитись не може.
Позивач просить суд визнати дії ОСОБА_5 УПСЗН щодо відмови у перерахунку та виплаті щорічної допомоги за 2007, 2008 роки протиправними, та стягнути з відповідача на його користь щорічну допомогу до 9 Травня за 2007 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком в розмірі 2570 грн.42 коп. та за 2008 рік в розмірі 3017 грн.00 коп., а всього 5587 грн.42 коп.
Представник відповідача управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_5 міської ради виступаюча за довіреністю спеціаліст ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала і в обгрунтування своїх заперечень зазначила, що Законом України « Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» в ст.. 17 визначено, що фінансування витрат , пов'язаних з введенням Закону в дію, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Законами України про Державний бюджет встановлені розміри щорічних виплат інвалідам війни, на підставі яких позивачеві провадились виплати щорічні виплати.
Крім того представник відповідача посилається на пропущення позивачем передбаченого ст.. 99 КАС України річного строку для звернення з позовом до суду , на підставі чого відповідно до ст.. 100 КАС України наполягає на відмові в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягаючим задоволенню виходячи з наступного.
З пояснень сторін та матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_3 визнаний інвалідом війни 3-ї групи , що підтверджується посвідченням серії Б №397038, та посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.(а.с.2, 3). ОСОБА_1 перебуває на обліку в ОСОБА_5 УПСЗН.
Згідно довідки відповідача ОСОБА_5 УПСЗН позивачу ОСОБА_3М, . як інваліду війни 3-ї групи здійснені щорічні виплати до 9 Травня у 2007 році в розмірі 300 грн.00 коп., та у 2008 році в розмірі 350 грн.00 коп. (а.с.4).
З наданим розрахунком суд погодитись не може.
У відповідності до ст.. 13 Закону України № 3551 -XII « Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни 3-ї групи щорічно до 9 Травня виплачується разова грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 28 ч.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, що втратили працездатність.
Станом на 5 травня 2007 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність (Закон від 19.12.2006 р. № 489-У зі змінами, внесеними Законом від 15.03.2007 р. № 749-У) становив 406 грн., а для визначення мінімального розміру пенсії він повинен збільшуватися на один відсоток.
Таким чином, неправомірність дій відповідача щодо нарахування ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня протягом 2007 року в розмірі 300 гривень, встановлених Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік", а не в розмірі 2870 грн. (410, 06 х 7) згідно абз. 5 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 р. із змінами та доповненнями, є очевидною.
Суд вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій ОСОБА_5 УПСЗН щодо відмови перерахунку та виплати позивачу щорічної допомоги до 9 Травня у 2008 році.
Свій висновок суд обґрунтовує наступним.
Станом на 5 травня 2008 року діяла норма ст. 13 Закону України № 3551 -XII «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни 3-ї групи, якою передбачено щорічно до 5 травня виплату разової грошової допомоги у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
У відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» №107-17, розмір мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 квітня 2008 року складав 481 грн.00 коп.
Таким чином, грошова щорічна допомога до 9 Травня, яка підлягає виплаті ОСОБА_1, як інваліду війни 3-ї групи, з урахуванням фактично сплаченої відповідачем суми складає: (481, 00 х 7) - 350, 00 = 3017 грн.00 коп.
Оскільки відповідач ОСОБА_4 УПСЗН відмовилось перераховувати та виплатити позивачеві ОСОБА_3передбачену законом щорічну допомогу в зазначеному розмірі до 5 травня 2008 року, бездіяльність відповідача, щодо прав ОСОБА_1 слід визнати протиправною.
Відповідно до ст.3 Конституції України "Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави".
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Крім того, ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що "Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".
Суд не може погодитись з запереченням представника відповідача, про необґрунтованість вимог позивача виходячи з наступного.
Положення пункту 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України у справі № 6-рп від 09.07.2007 р.
В Законі України «Про державний бюджет на 2008 рік», змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо порядку виплати щорічної допомоги ветеранам війни 3-ї групи не визначено.
Суд також не може погодитись запереченнями відповідача про порушення позивачем ОСОБА_1 річного строку позовної давності, передбаченого ст..99 КАС України, як підстави для відмови у позові.
До матеріалів цивільної справи долучено офіційний лист ОСОБА_5 УПСЗН від 18 серпня 2008 року № 3025/11, в якому на звернення ОСОБА_1 щодо перерахунку та виплат щорічної разової допомоги до 9 Травня за 2007, 2008 роки, -відмовлено.(а.с.4).
Таким чином, час, з якого позивачу стало відомо про його порушене право слід визнати починаючи з 18 серпня 2008 року, тобто з дня офіційної відмови у задоволенні його вимог. Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом 16 грудня 2008 року, тобто в передбачений ст.99 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду.
З урахуванням викладеного, дії ОСОБА_5 УПСЗН щодо відмови у перерахунку щорічної разової допомоги до 9 Травня за 2007, 2008 роки слід визнати протиправними, а з відповідача УПЗСН ОСОБА_5 міської ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 належить стягнути недораховану щорічну допомогу до 9 Травня за 2007 рік в розмірі 2570 грн.42 коп.. та за 2008 рік в розмірі 3017 грн.00 коп, а всього 5587 грн.42 коп.
Сторони звільнені від сплати судового збору, тому судові витрати по справі у відповідності з ч.5 ст. 94 КАС України відносяться за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 94, 104, 159, 160, 163 КАС України, та на підставі ст. 3, 19, 22 Конституції України, ст.. ст.ст.2, 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту", Законів України «Про Державний бюджет України» на 2007, 2008 pp., суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_5 міської ради про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_5 міської ради щодо перерахунку та виплати ОСОБА_3, інваліду війни 3-ї групи недоотриманої суми щорічної разової допомоги до 9 Травня за 2007 рік. в розмірі 2570 (дві тисячі п'ятсот сімдесят) грн..42 коп., та за 2008 рік в розмірі 3017 (три тисячі сімнадцять) грн..00 коп.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_5 міської ради за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_3 недоотримані суми щорічної разової допомоги до 9 Травня за 2007 рік в розмірі 2570 (дві тисячі п'ятсот сімдесят) грн..42 коп., та за 2008 рік в розмірі 3017 (три тисячі сімнадцять) грн..00 коп.
На постанову може бути подана апеляція в Донецький апеляційний адміністративний суд через Добропільський міськрайонний суд протягом 20 днів від дня подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів, від дня оголошення судового рішення.
Постанова в повному обсязі складено 13 лютого 2009 року.
Складено одноособово в нарадчій кімнаті в одному примірнику.