№2-153-10

                                                   РІШЕННЯ

                        іменем  України

    9 квітня  2010 року             Крижопільський районний суд Вінницької області в складі:        

головуючого судді         Зарічанського В.Г.

            при секретарі               Балух О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільшанської сільської ради Крижопільського району, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадщину,  -

                      В С Т А Н О В И В:

    Позивач ОСОБА_1 просила визнати її право власності на спадщину – земельну частку (пай) на території Вільшанської сільської ради Крижопільського району Вінницької області.

    Обґрунтував  свої вимоги позивач наступним.

    Стверджує, що її тітка, ОСОБА_3, згідно свідоцтва про смерть померла 1 жовтня 1997 року в смт. Брацлаві.

    Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме: Сертифікат на право на земельну частку (пай) Серія ВН № 0093237 земельна ділянка знаходиться на території с. Вільшанка Крижопільського району вінницької області в КСП «Вільшанське». Сертифікат виданий 8 квітня 1997 року на ім’я ОСОБА_3 на підставі рішення  Крижопільської районної державної адміністрації від 5 березня 1997 року № 81, розмір земельної ділянки – 2,82 га, вартість – 41 160 грн.

    До теперішнього часу ніхто спадщину на вказане майно після смерті ОСОБА_3, не прийняв і тому відповідачем по даній справі визначена сільська рада, на території якої знаходиться вказана земельна ділянка.

    Позивача мати, ОСОБА_2, мала право на прийняття цієї спадщини, але   вона  у встановлений законом строк не прийняла спадщину та позивача про це не повідомила, через що вона зараз змушена  звертатись до суду.

    ОСОБА_4 за життя простійно вказувала на те, що земельну ділянку після її смерті має спадкувати позивач, але за життя не встигла скласти заповіт.

    Згідно свідоцтва про народження, її мати, ОСОБА_5, після укладення першого шлюбу та згідно свідоцтва про шлюб змінила своє прізвище і стала – «Філіпова», вдруге шлюб не вкладала і згідно копії паспорта так і залишилась «Філіпова», зараз проживає у фактичних шлюбних відносинах з батьком позивача ОСОБА_6.

    Вона,  згідно свідоцтва про народження, ОСОБА_7, після одруження та згідно свідоцтва про одруження  змінила своє прізвище і стала – «Ткач».

    Відповідно до Постанови Пленуму ВС України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому потрібно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непоборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

    Таких підстав вона навести не можу, а тому вимушена звернутися до суду із даним позовом.

    Крім цього у неї відсутній оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай), що також позбавляє її можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

    При видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_3 не правильно вказано її прізвище, а саме вказано «Тарнарудська», хоча це одна і та ж особа, що також позбавляє  можливості звернутися до нотаріуса.

    Відповідачі в судове засідання не з’явились,  однак надали заяви, в якій просили справу слухати в їх відсутність, так як згодні з позовними вимогами, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності, оскільки представлені позивачем докази є підставними, об’єктивними,  достатніми для визнання вимог обґрунтованими і їх задоволення.

Як свідчать представлені позивачем докази ОСОБА_3 є належним власником спадщини, яка стала предметом судового розгляду.

Позивач   е спадкоємцем за законом, відповідно до вимог ст. 1265 ЦК України. Спадщина відповідно до вимог ст. 1220 ЦК України відкрилась у встановленому законом порядку.

    Підлягають до задоволення вимоги позивача  в частині визнання права власності на спадкове майно, оскільки відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, позивач не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 328 ЦК  України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності є набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Доводи позивача підтверджуються також свідоцтвом про смерть ОСОБА_3,  довідкою відділу Дежкомзему в Крижопільському районі про те, що за ОСОБА_3 рахується земельна ділянка на території Вільшанської сільської ради, сертифікатом на право власності на земельну частку (пай), свідоцтвом про народження позивача, та свідоцтвом про укладення шлюбу.

    Не встановивши обставин які б свідчили про відсутність можливості у позивача набути право власності суд визнає за ним таке право.

    На підставі наведеного, керуючись ст..  328,  1265, 1268, 1270  ЦК України,   ст.ст. 10,60,212,213,214,215 ЦПК України, суд,

                               ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити. Визнати за  ОСОБА_1 право власності на спадщину, яка відкрилася після смерті її тітки – ОСОБА_3, яка померла 1 жовтня 1997 року, а саме:    

    земельну частку (пай) на території Вільшанської сільської ради площею 2,82 умовних кадастрових гектар, вартістю 41160 грн. в с.Вільшанка Крижопільського району Вінницької області (згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН  № 0093237, виданого 8.04.1997 року головою Крижопільської районної державної адміністрації).

Протягом десяти днів з дня проголошення рішення може бути подана заява про його апеляційне оскарження, та протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга на рішення до апеляційного суду Вінницької області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

        СУДДЯ: