справа № 2а-82/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2010 р.
Суддя Красноперекопського міськрайсуду АР Крим ОСОБА_1, за участю секретаря Белкової Н.М., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до старшого інспектора організації дорожнього руху відділу державної автоінспекції м. Армянська АРК при управлінні державної автоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та скасування протоколу про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
03.12.2009 р., позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що 01.12.2009 г., суб’єктом владних повноважень – інспектором організації дорожнього руху відділу державної автоінспекції м.Армянська ГУ МВС України в АРК старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, з яким він не згоден, оскільки правопорушення не скоював. Просив визнати дії відповідача по складанню протоколу про адміністративне правопорушення протиправними та такими, що порушують його права, свободи та інтереси, зокрема, право на особисту свободу та свободу пересування, скасувати протокол про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, вказавши, що відповідач діяв усупереч Конституції України та законів України, порушуючи його конституційні права, просив визнати дії відповідача протиправними.
Відповідач позов не визнав та пояснив, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачені чинними законами та нормативно-правовими актами, що регламентують його діяльність як посадової особи відділу державної автоінспекції м. Армянська АРК при управлінні державної автоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим. Здійснюючи патрулювання на автошляху Херсон-Керчь, 119 км., він побачив автомобіль марки ВАЗ 21063, який рухався зигзагоподібно у зв’язку з чим він зупинив водія, яким виявився ОСОБА_2, який був у стані з ознаками наркотичного сп’яніння: сухість у роті, розширені зіниці очей, почервоніння очей. Оскільки пройти огляд на стан наркотичного сп’яніння на місці зупинки ОСОБА_2 відмовився, він був доправлений до медичного закладу, де був обстежений лікарем-наркологом. Тестування на наявність марихуани у сечі ОСОБА_2 дала позитивний результат. Після чого, відносно ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення з роз’ясненням ОСОБА_2 його прав за ст.63 Конституції та ст.268 КУпАП, що що ОСОБА_2 розписався у протоколі.Один екземпляр протоколу був вручений порушнику.
Суд, заслухавши пояснення сторін та представника позивача, перевіривши матеріали адміністративної справи №2а-82/10 та дослідивши надані сторонами докази, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових та службових осіб. Згідно із ч.3 зазначеної статті суди, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, пропорційно, з дотриманням принципу рівності перед законом, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Ч.1 ст.104 КАСУ визначено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи та інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Судом встановлено, що відповідач займає посаду старшого інспектора організації дорожнього руху відділу державної автоінспекції м. Армянська АРК при управлінні державної автоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР і має спеціальне звання - старший лейтенант міліції.
Відповідно до п.1 розділу 1 Положення про Державну автомобільну інспекцію МВС, затвердженого постановою КМУ від 14.04.1997 р. №341 із наступними змінами та доповненнями (далі по тексту- Положення) , Державна автомобільна інспекція є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України. Згідно ч.1 ст.1 розділу 1 Загальних положень Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. №565-XII, з наступними змінами та доповненнями, міліція в Україні це державний озброєний орган, виконавчої влади , який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
П. 4 Положення встановлено, що Державтоінспекція відповідно до покладених на неї завдань:
виявляє та вживає заходів до попередження і припинення адміністративних правопорушень Правил дорожнього руху, забезпечує розгляд справ, віднесених до відання Державтоінспекції; здійснює контроль за дотриманням власниками (володільцями) транспортних засобів, а також громадянами, посадовими і службовими особами вимог Закону України "Про дорожній рух", правил, норм та стандартів з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, які регламентують вимоги щодо: прав і обов'язків учасників дорожнього руху; організації дорожнього руху.
Крім того, функціональні обов’язки відповідача врегламентовано Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 листопада 2006 року N 1111 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2006 р. за N 1243/13117 (далі по тексту – Інструкція).
Відповідно до п. 7.1.5. Інструкції на відповідача покладено обов’язок постійно контролювати дотримання учасниками дорожнього руху установлених правил, норм і стандартів, діючих у сфері безпеки дорожнього руху; попереджувати та припиняти злочини, а також адміністративні правопорушення, у межах своєї компетенції застосовувати до порушників заходи адміністративного впливу та примусу; п еревіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху; с кладати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху. Здійснювати в установленому законодавством порядку особистий огляд, перевірку речей, транспортного засобу і вантажу, вилучення речей і документів, адміністративне затримання.
За умови огляду водія на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я до протоколу долучається відповідний протокол, складений медичним працівником.
Відповідно до розділу 12 Інструкції формами несення служби є, в тому числі, спостереження. п.12.8. Інструкції визначає, що спостереженням за дорожнім рухом слід розуміти візуальний або за допомогою технічних засобів контроль за дотриманням учасниками дорожнього руху встановлених правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, доцільністю та ефективністю організації дорожнього руху на посту, маршруті. П.12.12.4.цієї ж Інструкції передбачено, що п ідставою для зупинення транспортних засобів є: п. 2.12.4 характер руху транспортного засобу, який викликає підозру в спроможності водія керувати ним і (або) швидкісного режиму. Водії, які керують транспортними засобами, якщо є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння (п.12.12.10 Інструкції). Якщо водій ухиляється від огляду для встановлення стану сп'яніння відповідно до встановленого порядку, то в присутності двох свідків у протоколі вказуються ознаки сп'яніння і дії порушника, спрямовані на ухилення від огляду.
Одним із прав, яким наділений інспектор організації дорожнього руху відповідно до Інструкції є право забезпечувати направлення на медичний огляд водіїв та проводити огляд особи на стан сп'яніння із застосуванням індикаторної трубки "Контроль тверезості" та інших узгоджених з Міністерством охорони здоров'я України технічних засобів, затримувати, відстороняти від керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп'яніння, а також тих, які не мають документів на право керування або користування транспортними засобами, забороняти експлуатацію транспортних засобів згідно з чинним законодавством.
Частиною 1 ст. 255 КУпАП встановлено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218-222 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ. З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції посадовою особою визнається особлива категорія службовців державних і громадських органів, установ, організацій, підприємств, які займають постійно або тимчасово, за призначенням, вибором чи в іншому встановленому законом порядку передбачені штатним розписом посади і правомочні здійснювати юридично значимі дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин. Зміст і обсяг таких дій різні і визначаються займаною посадою. Згідно з встановленим визначенням відповідач є посадовою особою. Пунктом 5 Положення про Державну автомобільну інспекцію в МВС України встановлено, що підрозділи Державтоінспекції мають права, передбачені Законами України "Про міліцію", "Про дорожній рух", "Про оперативно-розшукову діяльність", іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність. Зокрема, працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків мають право:
21) забезпечувати відповідно до законодавства оформлення адміністративних правопорушень та брати пояснення в громадян, представників юридичних осіб з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, вживати відповідних заходів з метою притягнення винних до відповідальності, а також перевіряти у водіїв наявність медичної довідки щодо придатності до керування транспортним засобом відповідної категорії під час отримання або обміну посвідчення водія та проведення державного технічного огляду транспортних засобів (підпункт 21 пункту 5 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 р. N 1427).
01.12.2009 р., відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АК №098487. Вказаний протокол був складений відповідно до вимог ст.256 КУпАП. Судом встановлено, що дії відповідача знаходились у повній відповідності з вимогами Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. №565-XII, з наступними змінами та доповненнями, Положенням про Державну автомобільну інспекцію МВС, затвердженого постановою КМУ від 14.04.1997 р. №341 із наступними змінами та доповненнями, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Деравтоінспекції МВС України, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 листопада 2006 року N 1111 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2006 р. за N 1243/13117. Наявність свідків при складанні протоколу за даний вид правопорушення необхідно лише у випадку, коли водій ухиляється від огляду для встановлення стану сп’яніння. В інших випадках, прізвища та ім’я по батькові свідків вказується, якщо таки є. Ч.4 ст.256 КУпАП зазначено, що при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності роз’яснюються права та обов’язки, передбачені ст.268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Протокол складається у двох екземплярах,- один із яких направляється правопорушнику. В судовому засіданні було встановлено, що позивачеві був переданий 1 екземпляр протоколу про адміністративне правопорушення та роз’яснені права, передбачені ст.268 КУпАП.
У відповідності з Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17.12.2008 р. №1103, п.2 встановлено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння. П.7 Порядку передбачено, що уповноважена особа Державтоінспекції забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров’я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Залучення свідків до участі у складанні протоколу проводиться у разі, якщо водій відмовився від проведення огляду в закладі охорони здоров’я. П.10 Порядку визначає, що огляд водія у закладі охорони здоров’я проводиться в будь-який час доби із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ. Лікар, що проводив у закладі охорони здоров’я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Як вбачається із постанови Армянського міського суду АРК від 01.2.10 р. по справі №3-1/2010, лікар нарколог Армянської ЦМЛ АРК пояснила, що тест на марихуану, поміщений у біосферу ОСОБА_2 дав позитивний результат. Таким чином, дії відповідача, спрямовані на направлення водія транспортного засобу ОСОБА_2 для проведення огляду з метою виявлення стану наркотичного сп’яніння відповідали вимогам нормативного акту, що регламентує здійснення обстеження.
Позивачем було зазначено, що діями відповідача порушені його права на свободу та особисту недоторканість, а також право на свободу пересування. Проаналізувавши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, про відсутність таких порушень з огляду на наступне. Інститут недоторканності включає фізичну і духовну недоторканість, свободу діяти, розпоряджатися собою, тобто не знаходитися під контролем. Згідно з одним із рішень Комітету ООН з прав людини обмеження особистої свободи полягає у посяганні, навіть не пов’язаному із позбавленням волі і виражається у небезпеці її втрати, погрозі життю або здоров’ю людини, переслідуванню з боку влади або приватних осіб. Будучи за своїм характером природним, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним тому, що захист легітимного суспільного інтересу, прав та свобод інших осіб потребує його обмеження і тому є соціально виправданим. Надаючи можливість компетентним державним органам застосовувати засоби обмеження і примусу, держава має на меті запобігти зловживанню таким правом з тим, щоб реалізація конституційних прав і свобод однієї особи не шкодила правам і свободам інших. Відповідно до ст.33 Конституції України право на свободу пересування передбачає вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, а тому жодним чином діями відповідача не обмежувалось.
Ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади , їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналіз досліджених судом обставин справи та доказів свідчить про те, що відповідач у своїх діяв дотримувався Законів України та нормативно-правових актів, що регулюють діяльність державних автоінспекторів, а тому права позивача діями відповідача порушені не були, а відтак суд вважає позовні вимоги безпідставними та таким, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.4,8,159,160,163,167 КАСУ, ст.ст.7, 9, 254-255, 256, 258 КУпАП, Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. №565-XII, з наступними змінами та доповненнями, Положенням про Державну автомобільну інспекцію МВС, затвердженим постановою КМУ від 14.04.1997 р. №341, з наступними змінами та доповненнями, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби МВС України, затвердженою наказом МВС України 13.11.06 р. №1111, зареєстрованої в Мін’юсті України 29.11.06 р. №1243/13117, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до інспектора організації дорожнього руху відділу державної автоінспекції м. Армянська АРК при управлінні державної автоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ в АР Крим, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та скасування протоколу про адміністративне правопорушення – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАСУ – з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, визначеному ч.5 ст.186 КАСУ.
Суддя