В И Р О К                   Справа № 1-71/2010 р.

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07 квітня 2010 року    Тернопільській міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

                                   головуючого судді                   Іващенка О.Ю.

                                   при секретарях                          Стус К.І. ,  Павлюк О.М., Ломазі І.Б., Кунець Н.Р.              

                                   за участю прокурора                 Ороновського С.І.

                                   захисників                                  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі в залі суду кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України,-

ОСОБА_5 Васильовчиа, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України,  ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, судимого 14.07.1997 року Тернопільським районним судом Тернопільської області за ч.1 ст.229-6 КК України (в редакції Закону 1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільненого 28.11.1998 року по відбуттю строку; 29.12.2002 року Тернопільським міським судом Тернопільської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України (в редакції Закону 2001 року), ч.2 ст.140, ч.1 ст.229 КК України (в редакції Закону 1960 року) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого по відбуттю строку 30.12.2006 року,

за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого,   не судимого у силу ст.89 КК України,

за ч.2 ст.186 КК України,

                                                                       В С Т А Н О В И В:

Підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 03 січня 2009 року близько 00.00 год., перебуваючи по вул. Л.Українки у м. Тернополі, поблизу будинку № 18 побачили потерпілого ОСОБА_7 і в цей час у них виник спільний злочинний намір спрямований на напад на потерпілого з метою заволодіння чужим майном, шляхом розбою.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння майна, належного ОСОБА_7, у вказаний час, підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, застосувавши насильство, яке є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, шляхом поштовху кинули ОСОБА_7 на землю, при цьому наносили йому удари ногами, руками в різні частини тіла, внаслідок чого спричинили потерпілому вивих лівого плеча та перелом великого горбика плечової кістки, які згідно висновку експерта № 47 від 08.04.2009 року, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Під час здійснення розбійного нападу підсудний ОСОБА_5, заволодів, витягнувши з кишені штанів потерпілого, гаманцем вартістю 20 грн., в якому знаходились гроші в сумі 300 грн., чим завдали потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 320 грн. ОСОБА_2 викраденим майном ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з місця вчинення злочину втекли.

Крім цього, підсудний ОСОБА_5 09 січня 2009 року близько 22.20 год., знаходячись разом із підсудним ОСОБА_6 поблизу будинку 10/А по вул. Л.Українки у м.Тернополі, побачили потерпілого ОСОБА_8 з мобільним телефоном і в цей час у них виник спільний злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, у вказаний час, підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за попередньою змовою між собою, наздогнали потерпілого ОСОБА_9 поблизу будинку № 10/А по вул. Л.Українки у м. Тернополі, і застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, шляхом поштовху кинули ОСОБА_9 на землю, та утримуючи його в лежачому положенні, відкрито викрали мобільний телефон марки «Нокіа 1110», вартістю 200 грн. із карткою стартового пакету оператора стільникового зв’язку «Київстар» вартістю 25 грн. із залишком коштів на рахунку 10 грн., після чого з місця вчинення злочину втекли, заподіявши потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди на загальну суму 235 грн.

Крім цього, 17 січня 2009 року близько 02.00 год. підсудний ОСОБА_6 разом з підсудним ОСОБА_4, перебували у приміщенні квартири за адресою м.Тернопіль, вул. Довженка, 9/42, де знаходився потерпілий ОСОБА_10 При цьому, помітивши що ОСОБА_10 вийшов з квартири, підсудний ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_4 відкрито викрасти майно ОСОБА_10, на що він погодився. Безпосередньо перед вчиненням злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_11 домовились між собою, що ОСОБА_6 відповідно до заздалегідь розподілених ролей, повинен відкрито викрасти майно потерпілого ОСОБА_10, а ОСОБА_4 буде знаходитися неподалік, та спостерігати за навколишньою осбтановкою і у випадку виявлення сторонніх осіб, з метою уникнення затримання, має завчасно попередити ОСОБА_6, надавши можливість втекти з місця вчинення злочину.

Реалізуючи свій злочинний намір,  у вказаний час, підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, знаходячись на вул. Черняховського у м.Тернополі, підбігли до потерпілого ОСОБА_10, після чого підсудний ОСОБА_6 відповідно до заздалегідь розподілених ролей, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, шляхом поштовху кинув ОСОБА_10 на землю, та наніс йому удари ногами та руками в різні частини тіла. В цей час підсудний ОСОБА_4, відповідно до заздалегідь розподілених ролей, знаходячись неподалік, спостерігав за навколишньою обстановкою, з метою виявлення сторонніх осіб та завчасного попередження співучасника злочину ОСОБА_6 та надання йому можливості втекти з місця вчинення злочину. Застосовуючи фізичне насильство до потерпілого, підсудний ОСОБА_6 відкрито викрав у ОСОБА_10 належний йому мобільний телефон торгової марки «Нокіа 6880», вартістю згідно висновку експерта № 6-230/09 від 15.03.2009 року, станом на 17.01.2009 року - 472 грн. , із   карткою стартового пакету оператора стільникового зв’язку «Київстар» вартістю 25 грн., із залишком коштів на рахунку в сумі 04 грн., а також належні потерпілому гроші в сумі 04 грн. ОСОБА_11 викраденим майном підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_6, з місця вчинення злочину втекли, заподіявши потерпілому ОСОБА_10 майнової шкоди на загальну суму 505 грн.

Допитаний у судовому засіданні підсудній ОСОБА_4  показав, що свою вину вчиненні інікримінованих злочинів він визнає частково, злочини вчиняв без участі інших підсудних. Показання, які він давав на досудовому слідстві є неправдивими і такими, що давалися під тиском працівників міліції. Після вчинення інкрімінованих йому злочинів, працівники Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області застосовували до нього фізичний та моральний тиск. Зокрема, після його доставки 03.01.2009 року на 1 МВМ Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області, що по вул. Коновальця у м.Тернополі, невідомий йому працівник міліції в цивільному одязі (прізвища не знає), у приміщенні одного з службових кабінетів, наніс йому 3-4 удари кулаками в область корпусу тіла. Від зазначених ударів, він ОСОБА_4, відчув фізичний біль. Також, цей же працівник міліції, здійснював на нього моральний тиск, погрожуючи йому тим, що його ОСОБА_4 родина, залишиться без квартири. При цьому, працівник міліції висував вимоги з приводу визнання ним ОСОБА_4, факту вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_7, спочатку у співучасті з ОСОБА_6, а пізніше, сказали написати, що цей злочин вчиняв у співучасті з ОСОБА_5 Крім цього, працівники міліції 1 МВМ Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області, застосовували до нього фізичне насильство під час написання 03.01.2009 року явки з повинною по епізоду заволодіння шляхом розбою, майном потерпілого ОСОБА_7 У подальшому його незаконно тримали протягом 3 діб, зокрема до 06.01.2009 року, без складання будь-яких процесуальних документів, що є незаконним. З приводу вказаних ним незаконних дій працівників міліції, він в прокуратуру не звертався. Також, не звертався за медичною допомогою. Під час досудового слідства на нього ніхто з працівників міліції тиску не чинив.

Що стосується злочину вчиненого стосовно потерпілого ОСОБА_7 то цей злочин, він, ОСОБА_4, вчиняв не з ОСОБА_5, а з іншою особою на ім»я ОСОБА_3. Коли він, ОСОБА_4, разом з ОСОБА_3 йшли по вулиці то побачили потерпілого ОСОБА_12 В цей час ОСОБА_3 запропонував пограбувати потерпілого, після чого наздогнав ОСОБА_7 та збив його з ніг. Підійшовши до вказаного місця, він, ОСОБА_4, тримав ОСОБА_7 за плечі і за руки, а ОСОБА_3 шукав по кишенях цінні речі. Після цього вони почали втікати, однак він, ОСОБА_4, послизнувся і його спіймали. Працівники міліції спочатку наполягали, щоб, він ОСОБА_4, говорив що вчинив даний злочин у співучасті з ОСОБА_6, а потім сказали написати явку з повинною про вчинення даного злочину з ОСОБА_5 Ця явка з повинною є неправдивою. На початку судового слідства він помилково визнавав вчинення злочину стосовно ОСОБА_12 у співучасті з ОСОБА_5, оскільки не знав чи буде суд розбирати всі факти чи розгляне справу по написаних документах.

По епізоду вчинення відкритого викрадення майна ОСОБА_10 він, ОСОБА_4, свою вину визнає частково і заперечує, що вчиняв його у співучасті з ОСОБА_6 Знаходячись на квартирі за адресою м.Тернопіль, вул. Довженка, 9/42, по місцю свого проживання, він разом з підсудним ОСОБА_6 пішов у магазин. Перед ними з квартири вийшов потерпілий ОСОБА_10 По дорозі, він, ОСОБА_4, розійшовся з ОСОБА_6, оскільки вони обходили будівлю з різних сторін. В цей час, за відсутності ОСОБА_6, він ОСОБА_4, побачив потерпілого ОСОБА_10, який намагався встати. Підійшовши до потерпілого ОСОБА_10, він, ОСОБА_4, послизнувся і полуприсів (впав) на потерпілого ОСОБА_10, який виривався та кричав. Побачивши в цей час в кишені дублянки потерпілого мобільний телефон «НОКІА», він, ОСОБА_4, самостійно викрав його. Потерпілий ОСОБА_10 свідомості не втрачав. Ударів ОСОБА_10, він не наносив. Підсудний ОСОБА_6, жодної участі у вчиненні даного злочину не приймав і не бачив цих подій. Перед вчиненням злочину, він, ОСОБА_4, вживав спиртне.

Вищевказані показання ОСОБА_4 в частині того, що злочини він вчиняв без участі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і що на досудовому слідстві давав неправдиві показання під тиском працівників міліції, які застосовували до нього насильство, а також показання про вчинення злочину стосовно ОСОБА_7 у співучасті з особою на ім»я ОСОБА_3, суд, оцінює критично і не бере їх до уваги, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю досліджених та проаналізованих у судовому засіданні доказів.

Так, з показань даних ОСОБА_4 в якості підозрюваного на досудовому слідстві 16.01.2009 року слідує, що 02.01.2009 року близько 21.00 год., він зустрівся з своїм знайомим ОСОБА_5, з яким розпили пиво. Знаходячись поблизу буд.№ 18, що вул. Л Українки у м.Тернополі, вони побачили незнайомого чоловіка у якого вони вирішили вкрасти майно. Підбігши до вказаного чоловіка ОСОБА_5 підбив йому ноги, а він, ОСОБА_4 штовхнув його, внаслідок чого незнайомець впав обличчям до землі. Після цього, ОСОБА_5 наніс потерпілому один удар в ногу та став йому на спину, а він, ОСОБА_4, особисто тримав потерпілого за руки, та наніс йому два удари по спині, між лопатками.  Оскільки потерпілий кричав, він, ОСОБА_4, закрив йому рота рукою, набравши в неї снігу. Намагаючись втекти, його ОСОБА_4, було затримано незнайомим чоловіком, який на його погляд став очевидцем нападу. При цьому, ОСОБА_5 з викраденим гаманцем, втік у невідомому напрямку. ОСОБА_5 наніс потерпілому, коли той лежав на землі, один удар в ногу та став потерпілому на спину, а також збивав потерпілого з ніг, в момент коли підбігав до нього. Перед вчиненням злочину, він з ОСОБА_5, розпили пляшку пива. Працівники міліції, до нього ОСОБА_4 ніякого тиску не застосовували (т.1 а.с.110-112).

З оголошеного протоколу очної ставки проведеної 24.01.2009 року за участю ОСОБА_4, і ОСОБА_5 слідує, що ОСОБА_4 у присутності ОСОБА_5 розказав про обставини їх спільного нападу на потерпілого ОСОБА_7, який супроводжувався застосуванням ними фізичного насильства та викраденням гаманця. Ці показання на очній ставці підтвердив ОСОБА_5, уточнивши, що дійсно наніс потерпілому ОСОБА_7 один удар ногою в ногу. Дана очна ставка проводилася у присутності захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_13, який допущений за заявою ОСОБА_5 (т.1 а.с.128-130).

Крім цього, з показань даних ОСОБА_4 в якості підозрюваного 25.02.2009 року слідує, що в січні 2009 року до нього додому в гості зайшов ОСОБА_10 В цей час в квартирі також знаходилися ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Разом вони вживали пиво. Коли ОСОБА_10 пішов додому, ОСОБА_6 запропонував йому, ОСОБА_4, пограбувати ОСОБА_10 Наздогнавшии на вулиці ОСОБА_10, ОСОБА_6 підбив ОСОБА_10 так, що той впав обличчям до землі. В цей час він, ОСОБА_4, знаходився неподалік за 2 м. та дивився щоб ніхто не йшов в їх сторону. Також, ОСОБА_6 наніс ОСОБА_10 декілька ударів ногами в різні частини тіла, а також обшукав його, витягнувши щось з його кишені. Після цього, вони втекли з місця вчинення злочину. ОСОБА_6 повідомив йому, що викрав у ОСОБА_10 мобільний телефон «НОКІА» Про дані обставини, він, ОСОБА_4, повідомляв своєму братові ОСОБА_14 Працівники міліції, до нього тиску не застосовували (т.2 а.с.20-22).

Зазначені показання підозрюваний ОСОБА_4 підтвердив під час очної ставки з підозрюваним ОСОБА_6, яка проводилася 12.03.2009 року у присутності захисника останнього, адвоката ОСОБА_15 Під час вказаної слідчої дії ОСОБА_6 визнав факт вчинення ним у співучасті з ОСОБА_4 відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_10 із застосуванням фізичного насильства у виді чотирьох ударів (т.2 а.с.30-33).

Відповідно до оголошеного протоколу відтворення обстановки та обставин події від 11.03.2009 року ОСОБА_4 розказав та показав на місці про обставини вчинення ним у співучасті з ОСОБА_6 відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_10 (т.2 а.с.111-117).

Аналогічні показання ОСОБА_4 дав під час допиту його в якості обвинуваченого  16.04.2009 року та під час допиту в якості обвинуваченого 22.04.2009 року, який проводився у присутності його захисника ОСОБА_1 (т.2 а.с.212; 271-278).

    Ці показання ОСОБА_4, які він давав на досудовому слідстві в якості підозрюваного та обвинуваченого, підтвердив на очних ставках та під час проведення відтворення обстановки та обставин вчинення злочинів, а також підтверджував на початку судового слідства, суд, вважає правдивими і бере їх до уваги, оскільки вони повністю узгоджуються з показаннями потерпілих, свідків та іншими доказами по справі.

    Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 , свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнав та показав, що 20.01.2009 року близько 19.00 год., його та підсудного ОСОБА_6, у присутності свідка ОСОБА_16, було затримано на виході з магазину «Левас», що на масиві «Східний» у м.Тернополі, двома працівниками міліції, одним з яких був працівник карного розшуку ОСОБА_17. Під час затримання ОСОБА_17, безпричинно, за відсутності будь-якого опору, наносив йому удари кулаками в область тулуба, спини, вдарив його об стіну. Тоді ж ОСОБА_17 відбрав у нього сумку з продуктами, після чого завіз його та ОСОБА_6 на 1 МВМ Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області, де його, ОСОБА_5, незаконно утримували до 22.01.2009 року, без складання жодних процесуальних документів. Під час  утримання на 1 МВМ Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області, працівники міліції незаконних методів не застосовували. Однак начальник відділення ОСОБА_18, не реагував на незаконне утримання, його ОСОБА_5 на відділі, без складання пороцесуальних документів. Після цього, його ОСОБА_5, було дставлено у Тернопільський МВ УМВСУ в Тернопільській області до слідчої ОСОБА_19, яка передала його, ОСОБА_5 працівникам карного розшуку Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області. Працівник карного розшуку ОСОБА_20, у присутності 3 незнайомих працівників міліції, які були одягнені в цивільний одяг (прізвищ не знає), у приміщенні службового кабінету, примусили його, ОСОБА_5, підписати зізнання по епізоду відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_8 При цьому, всі четверо працівників міліції застосовуали до нього фізичне насильство, наносили удари ногами по корпусу тіла. Від нанесених ударів у нього виникли ушкодження (побої), зокрема травма правої ноги, що було зафіксовано 06.02.2009 року, медичними працівниками у СІЗО м. Чорткова. Крім цього, слідча ОСОБА_19 незаконно затримала його ОСОБА_5, мотивуючи це тим, що він схильний до наркоманії, застосовувала до нього моральний тиск, примушуючи давати показання (він відмовлявся від показань на підставі ст.63 Конституції України), погрожуючи при цьому передати його працівникам карного розшуку. Після прийняття 03.04.2009 року кримінальної справи до провадження слідчим Осадця С.М., останній вимагав підписувати документи по справі, погрожував йому, ОСОБА_5, тим, що надасть його знайомій ОСОБА_16, яка перебувала в лікарні після операції, інформацію, про те, що ОСОБА_5 вона може не чекати. Адвокат ОСОБА_13 будучи відсутнім на слідчих діях, з його ОСОБА_5 участю, на вимогу слідчих підписував документи по кримінальній справі, що є незаконним. Також, в день, коли він ОСОБА_5, підписував зізнання по епізодам потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у приміщенні туалету, що в Тернопільському МВ УМВСУ в Тернопільській області, працівник міліції ОСОБА_20, погрожував йому втратою здоров»я, у випадку, якщо він, ОСОБА_5, не буде давати зізнавальні показання. Ці погрози відбувалися у присутності свідка ОСОБА_21, який у той час знаходився в туалеті і був відпущений працівниками міліції на підписку. Незаконне утримання його, ОСОБА_5, в період з 20 по 22 січня 2009 року на 1 МВМ Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області, може підтвердити ОСОБА_22.

На час вчинення злочину стосовно потерпілого ОСОБА_7Г та потерпілого ОСОБА_8, він ОСОБА_5, на місці вчинення цих злочинів не був і участі в них не приймав. В період з 02 по 06 січня 2009 року він разом з ОСОБА_16, знаходився на квартирі свого знайомого ОСОБА_23 Аналогічно він не вчиняв злочину стосовно потерпілого ОСОБА_8, який невірно вказав одяг, у який був одягнутий нападник, оскільки у нього, ОСОБА_5 інший одяг.

Вищевказані показання ОСОБА_5 в частині того, що він не вчиняв інкримінованих злочинів, показання на досудовому слідстві давав у відсутності свого захисника ОСОБА_13, який лише підписував процесуальні документи не будучи присутнім під час проведення слідчих дій і під тиском працівників міліції, які застосовували до нього фізичне та психологічне насильство, суд, оцінює критично і не бере їх до уваги, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю досліджених та проаналізованих у судовому засіданні доказів.

Так, з показань даних ОСОБА_5 в якості підозрюваного на досудовому слідстві 22.01.2009 року, убачається, що 02.01.2009 року, він зустрівся із своїм знайомим на ім»я ОСОБА_19, з яким вон розпили пляшку пива. Знаходячись поблизу будинку № 18, що вул. Л.Українки, вони побачили невідомого чоловіка зрілого віку. В цей час, у нього, ОСОБА_5, виник намір на викрадення майна цього чоловіка. Він, ОСОБА_5, кинувся бігти за невідомим чоловіком, а ОСОБА_19 побіг ззаді нього. Підбігши він збив чоловіка з ніг, підбивши йому ноги, а ОСОБА_19 штовхнув його, внаслідок чого цей чоловік впав на землю. Він не наносив жодних ударів і не бачив, чи такі удари наносив ОСОБА_19. Обшукавши чоловіка, який лежав на землі, він ОСОБА_5, знайшов в його кишені гаманець, який швидко витягнув. В цей час, чоловік почав кричати та кликати на допомогу і присутній ОСОБА_19 закрив йому рота рукою. Після цього, вони відпустили невідомого чоловіка і він, ОСОБА_5, почав втікати. У гаманці, водному з відділень, він знайшов гроші в сумі 15 грн., які витратив на власні потреби. Інше відділення в гаманці, яке засувалося, він не відкривав, оскільки поспішав. Викрадений гаманець, він викинув. Викрадений ними гаманець був шкіряний коричневого кольору. Працівники міліції, до нього ніякого тиску не застосовували (т.1 а.с.123-124).

З оголошеного протоколу очної ставки проведеної 24.01.2009 року за участю ОСОБА_4, і ОСОБА_5 слідує, що ОСОБА_4 у присутності ОСОБА_5 розказав про обставини їх спільного нападу на потерпілого ОСОБА_7, який супроводжувався застосуванням ними фізичного насильства та викраденням гаманця. Ці показання на очній ставці підтвердив ОСОБА_5, уточнивши, що дійсно наніс потерпілому ОСОБА_7 один удар ногою в ногу. Дана очна ставка проводилася у присутності захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_13, який допущений слідчим за заявою ОСОБА_5 (т.1 а.с.128-130).

Крім цього, з показань даних підозрюваним ОСОБА_5 на досудовому слідстві 23.01.2009 року, у присутності свого захисника адвоката ОСОБА_13, убачається, що 09.01.2009 року близько 22.00 год., він разом з ОСОБА_6 побачили незнайомого чоловіка, який рухався по вул. Л.Українки. Присутня при цьому їх знайома ОСОБА_16 підійшла до цього незнайомого чоловіка та попросила цигарку. Передавши їй цигарку, незнайомий чоловік продовжував рухатися повільною ходою. Під час руху цей чоловік спілкувався по мобільному телефону. В цей час ОСОБА_6 запропонував йому, ОСОБА_5, заволодіти майном цього чоловіка, на що він погодився. Після цього, вони вдвох підбігли до незнайомого чоловіка і ОСОБА_6 наніс цьому чоловіку удар плечем, внаслідок чого цей чоловік впав на спину. Він, ОСОБА_24, руками схопив незнайомого чоловіка за ноги, застосовуючи силу та долаючи опір, не даючи йому змоги вирватись. В цей час ОСОБА_6, взяв мобільний телефон, який лежав на землі, біля незнайомого чоловіка. Відпустивши незнайомого чоловіка вони вдвох побігли в сторону школи. Ударів незнайомому чоловіку, він ОСОБА_5, не наносив, а лише руками притиснув його до землі, не давши таким чином підвестись. Після цього, вони зустрілися із ОСОБА_16 та пішли на заправку, де ОСОБА_6 з викраденого мобільного телефону здійснив дзвінок. Викрадений мобільний телефон він, ОСОБА_5, в руках не тримав, а тому не знає його марки. У подальшому мобільний телефон ОСОБА_6 продав, за яку суму йому не відомо. Зі сторони прцівників міліції жодного фізичного чи писхологічного тиску до нього не застосовувалося (т.1 а.с.199-202).

Аналогічні показання ОСОБА_5 дав під час проведення 16.04.2009 року його допиту в якості обвинуваченого, у присутності захисника ОСОБА_13 (т.2 а.с.219-222).

Відповідно до письмової заяви від 11.03.2009 року ОСОБА_5 відмовився від проведення за його участю відтворення обстановки та обставин вчинення ним відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_8 (т.2 а.с.118).

З оголошених у судовому засіданні показань ОСОБА_5 в якості обвинуваченого від 29.01.2009 року, які він давав у присутності свого захисника ОСОБА_13, слідує, що показання дані ним в якості підозрюваного 23.01.2009 року, він повністю підтверджує та уточнює, що 09.01.2009 року під час вчинення ним спільно з ОСОБА_6 пограбування потерпілого ОСОБА_8 він не оглядався та не дивився чи хтось за ними спостерігає, а мобліьний телефон вони побачили біля потерпілого, після чого ОСОБА_6 його викрав. Всі інші події цього злочину, він, ОСОБА_5, з точністю описав під час допиту в якості підозрюваного. Крім цього, 03.01.2009 року в той час коли він викрав гаманець потерпілого ОСОБА_7, він заволодів лише грошима в сумі 15 грн., а решту грошей він не побачив та викинув гаманець (т.2 а.с.181-182).

Ці показання ОСОБА_5, які він давав на досудовому слідстві в якості підозрюваного та обвинуваченого, підтвердив на очних ставках, суд, вважає правдивими і бере їх до уваги, оскільки вони повністю узгоджуються з показаннями потерпілих, свідків та іншими праналізованими доказами.

    Допитаний у судовому засіданні підсудний  ОСОБА_6, свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав частково і лише по епізоду викрадення майна потерпілого ОСОБА_8 Зокрема 09.01.2009 року він дійсно зустрівся з ОСОБА_5 та ОСОБА_16 Знаходячись на вулиці, він випадково побачив як ОСОБА_8 впав на сходах, у зв»язку із чим, він, ОСОБА_6, підбіг до нього та нахилився щоб допомогти встати, спершись при цьому коліном. Він визнає, що побачивши мобільний телефон потерпілого ОСОБА_8, не застосовуючи насильства, таємно взяв його, а тому вважає, що вчинив таємну крадіжку. В матеріалах справи відсутні докази того, що це саме той телефон, який пропав у ОСОБА_8   Підсудний ОСОБА_5, участі у крадіжці мобільного телефону потерпілого ОСОБА_8, не приймав. На вказаному місці свідка ОСОБА_16 не було і вона не могла бачити, що саме сталося з потерпілим ОСОБА_8

 Що стосується епізоду викрадення майна потерпілого ОСОБА_10 то в ніч з 16 на 17 січня 2009 року він, ОСОБА_6, заходив в гості до ОСОБА_4, де знаходився потерпілий ОСОБА_10 Коли потерпілий ОСОБА_10 вийшов з квартири, він, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_4 вийти на вулицю за цигарками. По дорозі, він обійшов ларьок склотари з іншої сторони ніж ОСОБА_4 Зустрівшись з ОСОБА_4 через 30 хв., останній розказав йому, що зашпортавшись впав на потерпілого ОСОБА_10, випадково штовхнувши його, після чого взяв мобільний телефон, належний потерпілому та гроші в сумі 04-05 грн. З цього мобільного телефону, який забрав ОСОБА_4, він, ОСОБА_6, зробив один телефонний дзвінок. Про вчинення злочину стосовно ОСОБА_10, він, ОСОБА_6, дізнався від ОСОБА_4, який особисто розказав йому про те, що взяв у потерпілого гроші в сумі 05 грн. та мобільний телефон. Цей мобільний телефон, ОСОБА_4, передав йому, ОСОБА_6, після чого він продав його на наступний день на ринку.

Показання, які він, ОСОБА_6, давав на досудовому слідстві є неправдивими, а тому він від цих показань відмовляється. 05 січня 2009 року його ОСОБА_6 доставляли на 1 МВМ Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області, де працівники міліції, зокрема карного розшуку (прізвищ не знає), застосовували до нього фізичне насильство, наносили йому удари, підвішували його на вішалку за наручники, щоб він зізнався у причетності до злочинів, які інкримінувалися ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Крім цього, 20.01.2009 року у вечірній час, його та ОСОБА_5, було затримано на виході з магазину «Левас», що на масиві «Східний» у м.Тернополі, двома працівниками міліції, одним з яких був працівник карного розшуку ОСОБА_17 Під час затримання ОСОБА_17, безпричинно викручував йому, ОСОБА_6, руки, хапався за пістолет, кричав, що застрілить, застосовував фізичне насильство до ОСОБА_5, висловлювався нецензурними словами в їх адресу. Після доставки його, ОСОБА_6, на 1 МВМ Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області, що по вул. Коновальця у м.Тернополі, він чув, як працівники міліції, погрожували розправою ОСОБА_5, кричали на нього.

Крім цього, 22.01.2009 року у приміщенні Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області, працівники міліції в кількості 5 осіб (прізвищ не знає), в т.ч. і карного розшуку, які мали відношення до розслідування кримінальної справи стосовно нього, ОСОБА_6, погрожували йому фізичною розправою, підкидали в кишені макову соломку, що відбувалося в службовому кабінеті начальника карного розшуку Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_25 Ці ж особи, наносили йому удари ногами, кулаками, дубінками по його тілу. Від нанесених ударів у нього ОСОБА_6 зовніх тілесних ушкоджень не виникло. З приводу побиття, він до медичних працівників не звертався. З боку слідчих, незаконних методів щодо нього не застосовувалося.

Вищевказані показання ОСОБА_6 в частині того, що мобільний телефон у потерпілого ОСОБА_8 він викрав таємно, без застосування фізичного насильства і без участі ОСОБА_5, а відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_10, взагалі не вчиняв, і що на досудовому слідстві давав неправдиві показання під тиском працівників міліції, які застосовували до нього насильство, суд, оцінює критично і не бере до їх уваги, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю досліджених та перевірених у судовому засіданні доказів.

Так, з оголошених у судовому засіданні показань ОСОБА_6 від 23.01.2009 року, які він давав на досудовому слідстві, в якості підозрюваного, у присутності захисника ОСОБА_15, слідує, що 09.01.2009 року прогулюючись разом з ОСОБА_5 по вулиці, вони зустріли знайому ОСОБА_16 Проходячи по вул. Л.Українки, вони побачили незнайомого чоловіка, який йшов зі сторони зупинки громадського транспорту. ОСОБА_16 підійшла до цього чоловіка і попросила цигарку. В цей час, він запропонував ОСОБА_5 пограбувати цього чоловіка. Коли невідомий чоловік почав відходити, вони сказали ОСОБА_16 залишатися на місці та чекати їх, а самі пішли за невідомим чоловіком. В той момент, коли невідомий чоловік спустився зі сходів, він ОСОБА_6, разом з ОСОБА_24, підбігли до нього. Він, ОСОБА_6, збив його з ніг, штовхнувши плечем, від чого чоловік впав на землю, на спину. Після цього, він, ОСОБА_6, почав обшукувати чоловіка, а ОСОБА_5 притримував його. У вказаного чоловіка вони забрали мобільний телефон. Після цього, знаходячись на заправці, він здійснив з цього мобільного телефону «НОКІА» чорного кольору з сірими вставками дзвінок. На наступний день цей мобільний телефон він, ОСОБА_6, продав візуально знайомому чоловіку за 50 грн. Працівники міліції до нього тиску не застосовували. (т.1 а.с.195-198).

Відповідно до оголошеного протоколу відтворення обстановки та обставин події від 11.03.2009 року з участю ОСОБА_6, останній роказав та показав на місці про обставини викрадення мобільного телефону потерпілого ОСОБА_8 (т.2 а.с.103-110).

Суд, критично оцінює показання ОСОБА_6 дані під час відтворення обстановки та обставин події злочину вчиненого стосовно ОСОБА_8, яке проводилося 11.03.2009 року в тій частині, що вказаний злочин він вчиняв таємно і без участі ОСОБА_5 і не бере їх до уваги, оскільки ці показання повністю спростовуються сукупністю, наведених у вироці, перевірених у судовому засіданні доказів.

    Відповідно до показань ОСОБА_6, які він давав на досудовому слідстві в якості підозрюваного 11.03.2009 року, у присутності захисника ОСОБА_15 в середині січня 2009 року він перебував в гостях у ОСОБА_4 та ОСОБА_14, разом з ОСОБА_24 та ОСОБА_16, розпивали спиртне. Близько 01.00-02.00 год. в квартиру прийшов потерпілий ОСОБА_10 Після того, як ОСОБА_10 вийшов з квартири, він, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_4 піти за ОСОБА_10 та пограбувати його. Вийшовши з ОСОБА_4 на вулицю та побачивши ОСОБА_10, він, ОСОБА_6 поставив ОСОБА_10 підножку та штовхнув його, внаслідок чого той впав на землю обличчям до землі. В цей час він, ОСОБА_6, наніс ОСОБА_10 два удари та обшукав його. В кишені штанів він знайшов гроші в сумі 04-05 грн. та мобільний телефон «НОКІА» чорного кольору. ОСОБА_4 в цей час стояв на відстані та спостергав осбтановку, яка відбувалась. З викраденого мобільного телефону він телефонував знайомому. Пізніше він продав викрадений у ОСОБА_10 мобільний телефон невідомому хлопцю за 80 грн. Працівники міліції тиску на нього не чинили (т.2 а.с.190-194).

    Аналогічні показання по епізодам відкритого викрадення майна потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_10, ОСОБА_6 дав під час проведення 16.04.2009 року його допиту в якості обвинуваченого, у присутності захисника ОСОБА_15 (т.2 а.с.228-231).

    Незважаючи на категоричне заперечення підсудним ОСОБА_26 своєї вини у вчиненні злочинів та лише часткового визнання вини підсудними ОСОБА_4, ОСОБА_6, їх винність у вчиненні інкримінованих злочинів, за обставин викладених в постановах про притягнення як обвинувачених, повністю доводиться сукупністю досліджених, перевірених та проаналізованих у судовому засіданні доказів, зокрема показаннями ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, взятими судом до уваги, які вони давали на досудовому слідстві в якості підозрюваних та обвинувачених, показаннями потерпілих, свідків, проведеними очними ставками, відтвореннями обстановки та обставин вчинених злочинів, висновками експертиз, показаннями експертів та іншими доказами.

    Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7  показав, щов ніч з 02 на 03 січня 2009 року, він йшов по вул. Л.Українки, 18 у м.Тернополі. В цей час на нього напали ззаду, збили з ніг, прижали до землі, завели руки за спину. Обличь нападників він не бачив. Позаду йшло два чоловіка ОСОБА_27 та ОСОБА_28, які спіймали одного з нападників, яким виявився підсудний ОСОБА_4 Хоча він не бачив кількість нападників, однак стверджує, що їх було не менше двох, оскільки один з нападників тримав його, а другий обшукував. Під час нападу, у нього, ОСОБА_7, викрали гаманець коричневого кольору, вартістю 20 грн., в якому знаходилися гроші в сумі 300 грн. Хто з нападників вчиняв які дії, він не бачив. Внаслідок застосування фізичного насильства, йому заподіяно тілесні ушкодження у вигляді травми лівого плеча, зокрема отримав вивіх та тріщину. Під час застосування насильства йому нанесли один удар в голову, після чого підсікли, внаслідок чого він, ОСОБА_7, впав обличчям до низу. Після цього, йому заламали руки за спину. Він кликав на допомогу, кричав і в цей час хтось з нападників закрив йому рот рукою, в яку був набраний сніг. Під час нападу на нього, який тривав декілька хвилин, він не втрачав свідомості, однак був приголомшений. Він не пам»ятає чи наносилися йому удари в спину. У березні 2009 року, з приводу отриманої під час нападу травми, йому робили операцію в лікарні швидкої допомоги. Пред»явлений ним цивільний позов про стягнення з підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 майнової шкоди в сумі 320 грн., він підтримує повністю, просить стягнути їх з підсудних у його користь.

Крім цього, потерпілий ОСОБА_7 повністю підтвердив свої показання, які він давав на досудовому слідстві, відповідно до яких проходячи біля будинку № 18 по вул.Л.Українки, він відчув, як його хтось збиває з ніг, а саме підбиває його ноги. Після цього, йому нанесли глухий дар в голову, від якого він впав обличчям до землі, після чого йому заламали за спиною руки. У цей момент, він відчув що його обшукують по кишенях пальто. Коли його обшукували, він почав кричати та кликати на допомогу і в цей момент хтось набрав снігу в руку та закрив йому рота. На момент нападу, у нього при собі був гаманець у якому знаходилося 300 грн., який лежав у кишені штанів. Він відчув, що даний гаманець у нього витягнули. В цей час до нього підійшли ОСОБА_29 та ОСОБА_27, після чого ОСОБА_29М наздогнав та затримав одного з нападників, якого передав працівникам міліції. Від падіння під час нападу, він отримав тілесні ушкодження, зокрема вивихнув ліву руку (т.1 а.с.101-103).

Вищевказані показання, які потерпілий ОСОБА_7 послідовно давав на досудовому слідстві, підтвердив під час проведення очних ставок, впізнання та у судовому засіданні, суд вважає правдивими і такими, що об»єктивно підтверджуються висновками судово-медичних експертиз, показаннями експертів ОСОБА_30, ОСОБА_31, показаннями свідків ОСОБА_29, ОСОБА_27, протоколами очних ставок, пред»явлення особи для впізнання, явкою з повинною ОСОБА_4, показаннями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на досудовому слідстві, які судом взято до уваги та іншими праналізованими у судовому засіданні доказами, а тому, суд, бере їх до уваги, як докази вини підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5

З оголошеного у судовому засіданні протоколу усної заяви від 03.01.2009 року, слідує, що потерпілий ОСОБА_7, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, просить притягнути до відповідальності невідомих йому осіб, які 03.01.2009 року по вул. Л.Українки, поблизу буд.№ 18, викрали у нього гаманець з грошима в сумі 300 грн. Аналізуючи зміст вказаного протоколу, суд, вважає, що зазначення потерпілим дати вчинення злочину, як у 2008 році, є помилковим, оскільки, судом достовірно встановлено, що вказаний злочин, стосовно ОСОБА_7 було вчинено 03.01.2009 року. Дані зазначені в протоколі усної заяви ОСОБА_7, окрім дати вчинення злочину, зокрема 2008 року, повністю узгоджуються з його показаннями даними, як на досудовому слідстві так і в суді, відповідно до яких злочин стосовно нього було вчинено 03.01.2009 року, а також з іншими проаналізованими у судовому засіданні доказами, а тому, суд, приймає цей протокол до уваги, як доказ вини підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т.1 а.с.61).

З оголошеного протоколу пред»явлення особи для впізнання слідує, що потерпілий ОСОБА_7 упізнав ОСОБА_4, як особу, яка 03.01.2009 року викрала у нього гаманець з грошима та заподіяла йому тілесні ушкодження (т.1 а.с.113-114).

З оголошеного у судовому засіданні протоколу очної ставки проведеної за участю потерпілого ОСОБА_7 та ОСОБА_4 від 06.01.2009 року убачається, що ОСОБА_4 під час вказаної слідчої дії визнав та підтвердив факт вчинення ним спільно з ОСОБА_5 нападу на потерпілого ОСОБА_7, що супроводжувалося застосуванням ними фізичного насильства та заволодінням гаманцем (т.1 а.с.115-117).

З оголошеного висновку експерта № 154 від 18.02.2009 року слідує, що на підставі даних судово-медичної експертизи за матеріалами кримінальної справи – медичними документами ОСОБА_7, експерт дійшов до висновку, що при судово-медичному обстеженні проведеного потерпілому ОСОБА_7 06.01.2009 року, у нього були виявлені синці тім»яної ділянки, лівого плеча, синець і садно лівої половини чола, які утворилися від дії тупих предметів приблизно за 2-4 доби до обстеження, не виключено в термін 03.01.2009 року. За ступенем тяжкості описані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень і вони не властиві для  утворення при падінні на площині (з висоти власного росту). Утворення таких ушкоджень в результаті побиття ОСОБА_7 (нанесення ударів руками, ногами) не виключається (т.1 а.с.89-90).

Допитана у судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_30 пояснила, що висновок № 154 від 18.02.2009 року, складався нею і вона підтверджує його в повному обсязі. Проведенню експертизи передувало судово-медичне обстеження, яке виконувалося також нею, в ході якого було здійснено огляд ОСОБА_7 За результатами зазначеного обстеження, під час якого медичні документи не надавалися та не вивчалися, вона дійшла до висновку про наявність у ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку експерта № 47 від 08.04.2009 року, при проведенні додаткової судово-медичної експертизи, на підставі вивчених наданих медичних документів на ім»я ОСОБА_7 експерти прийшли до висновку, що при судово-медичному обстеженні ОСОБА_7 06.01.2009 року у нього виявлені три синці в тім»яній ділянці, біля зовнішнього кінця правої брові та по зовнішній поверхні верхньої третини лівого плеча; одне садно на лівій половині чола; набряк (припухлість) м»яких тканин нижньої третини лівого передпліччя з поширенням на тильну поверхню лівої кисті, а згодом 02.03.2009 року – застарілий вивіх лівого плеча з переломом великого горбика плечової кістки, які утворилися від дії тупих предметів переважно з обмеженою поверхнею.

За ступенем тяжкості садно, синяки та припухлості належать до легких тілесних ушкоджень, оскільки вони мають незначні швидкоминучі наслідки, тривалістю до 6 днів. Вивіх лівого плеча з переломом великого горбика плечової кістки належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за двома критеріями, яка такі, що спричинили тривалий понад 21 день, розлад здоров»я, та такі, що викликали значну стійку втрату загальної працездатності менш, як  на одну третину.

За змінами в синцях і садні, які виявлені 06.01.2009 року при судово-медичному огляді ОСОБА_7 та за результатами рентгенографічного дослідження лівого плечового суглобу можна зробити висновок, що всі ці ушкодження у нього виникли у ніч з 02 на 03 січня 2009 року.

Виявлені ушкодження у сукупності не характерні для їх виникнення внаслідок падіння з висоти власного зросту під час ходьби чи бігу. Не виключено, що травма в ділянці лівого плечового суглобу (вивих, перелом, синець) могла утворитись за обставин, коли один з нападників підставив ногу, поваливши при цьому на землю, як про це вказав потерпілий.

Поліморфність ушкоджень, їхня вогнищевість та розташування у різних частинах тіла і на різних (переважно передньо-бокових) поверхнях характерні для побиття, тобто вони цілком могли виникнути за обставин, на які посилається потерпілий. Вивих лівого плеча та перелом великого горбика плечової кістки характерні для їх утворення під час «заламування руки за спину» (із застосуванням значної сили), про, що заявляв ОСОБА_12 при судово-медичному огляді.

Посилення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 зумовлено тим, що у січні 2009 року не були враховані виявлені у нього значно пізніше вивих лівого плеча та перелом великого горбика лівої плечової кістки (т.2 а.с.82-86).

Допитаний у судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_31 пояснив, що у судово-медичній амбулаторії Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи, проводилося обстеження зовнішніх тілесних ушкоджень ОСОБА_7 Під час обстеження потерпілий  ОСОБА_7, не висловлював додаткових скарг по стану здоров»я, а тому у експерта ОСОБА_30 не було підстав витребовувати медичні документи і первинна судово-медична ескпертиза проводилася нею на підставі даних встановлених під час обстеження. Висновок експерта № 47 від 08.04.2009 року він підтверджує. Додаткова судово-медична експертиза проводилася комісійно із залученням експерта-рентгенолога ОСОБА_32 Під час експертизи предметом дослідження були акт судово-медичного обстеження № 27 від 16.01.2009 року, карта стаціонарного хворого ОСОБА_7, три рентгенограми. Рентгенологічні дослідження проводилися під час стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_7, який звернувся за медичною допомогою в лікарню із наслідками травми. Встановлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження, зокрема вивіх лівого плеча з переломом великого горбика плечової кістки належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості і могли утворитися за обставин, на які вказує потерпілий ОСОБА_7

Вищевказані висновки експертів належно аргументовані з наукової точки зору, відповідають фактичним обставинам справи, водночас не суперечать показанням потерпілого ОСОБА_7, показанням ОСОБА_4, ОСОБА_5, які вони давали на досудовому слідстві і які взяті судом до уваги та іншим доказам по справі, а тому суд бере їх до уваги, як докази вини підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по епізоду розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_7

У своїй сукупності, зазначені показання потерпілого ОСОБА_7, висновки та показання судово-медичних експертів, дають підстави суду зробити висновок про те, що отримання потерпілим ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесних ушкоджень є наслідком застосування фізичного насильства стосовно нього, під час вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розбійного нападу, що мав місце 03.01.2009 року.

Крім цього, вина підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_7 підтверджується наступними доказами.

Показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_29 відповідно до яких в ніч з 02 на 03 січня 2009 року, близько 24.00 год., він разом із ОСОБА_27 знаходився на вул. Л.Українки. В цей час вони побачили, як борються хлопці. На землі він бачив потерпілого ОСОБА_7 ОСОБА_31 з нападників втік, а другого вони затримали і ним виявився підсудний ОСОБА_4, який пояснив, що викрадені гроші забрала саме та особа, яка втекла з місця нападу. Зі слів ОСОБА_7, йому ОСОБА_29, стало відомо, що нападники збили його з ніг та напихали в рот снігу. Під час проведення впізнання ОСОБА_5, він ОСОБА_29, його не впізнав, оскільки другого нападника бачив лише зі спини. Під час проведення впізнання ОСОБА_4, він, ОСОБА_29, впізнав його.

  З оголошеного протоколу пред»явлення особи для впізнання від 15.03.2009 року слідує, що свідок ОСОБА_29 упізнав ОСОБА_4, як особу, яку 03.01.2009 року затримав ОСОБА_27 після нападу на ОСОБА_7 (т.1 а.с.138-139).

З оголошеного протоколу очної ставки проведеної 13.03.2009 року за участю свідка ОСОБА_29 та ОСОБА_4, убачається, що ОСОБА_29 у присутності ОСОБА_4 розказав про обставини затримання останнього на місці нападу на потерпілого ОСОБА_7 Ці показання на очній ставці підтвердив і сам ОСОБА_4 (т.1 а.с.140-142).

З оголошеного протоколу очної ставки проведеної 13.03.2009 року за участю свідка ОСОБА_29 та ОСОБА_5, слідує, що під час вказаної слідчої дії ОСОБА_5 підтвердив факт вчинення ним, разом з ОСОБА_4, нападу на потерпілого ОСОБА_7 ОСОБА_33 очна ставка проводилася у присутності захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_13 (т.1 а.с.145-147).

З оголошених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_27 від 09.01.2009 року слідує, що 03.01.2009 року він разом із ОСОБА_29 проходячи біля будинку № 18 по вул. Л.Українки у м.Тернополі, побачили, як на землі лежать і шарпаються люди. Проходячи біля цього місця, двоє осіб почали втікати, а на землі залишався лежати потерпілий ОСОБА_7, який кликав на допомогу. Разом із ОСОБА_29 вони побігли за хлопцями які втікали і він, ОСОБА_27, затримав одного з нападників, після чого вони викликали міліцію. Другий хлопець втік в невідомому напрямку. Хлопця якого він затримав, він зможе впізнати. Зі слів ОСОБА_7, йому стало відомо, що у потерпілого викрали гаманець з грошима в сумі 300 грн. (т.1 а.с.94-96).

З оголошеного у судовому засіданні письмового рапорта чергового МВМ-1 Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_34 слідує, що 02.03.2009 року о 11.35 год. по телефону надійшло повідомлення від чергового лікаря травмпункту, про те, що до них за медичною допомогою звернувся ОСОБА_7, з приводу отримання 03.01.2009 року травми по вул. Л.Українки (т.1 а.с.64).

З оголошеного у судовому засіданні протоколу явки з повинною від 03.01.2009 року слідує, що ОСОБА_4 добровільно зізнався у вчиненні 02.01.2009 року в нічну пору доби, спільно з ОСОБА_5 заволодіння гаманцем, належним невідомому чоловіку, що супроводжувалося заподіянням потерпілому тілесних ушкоджень. У вказаному протоколі ОСОБА_4 власноручно виконано запис про те, що протокол явки з повинною написаний ним без будь-якого психологічного або фізичного тиску зі сторони працівників міліції (т.1 а.с.77).

Відповідно до оголошеного протоколу № 17 медичного огляду для визначення факту вживання алкоголю і стану сп»яніння від 03.01.2009 року, на час обстеження, зокрема 02.00 год. 03.01.2009 року підсудний ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп»яніння, середнього ступеню тяжкості (т.1 а.с.76).

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8  показав, що 09.01.2009 року близько 22.00-22.10 год., він повертався з зупинки громадського транспорту «15 школа». В цей час на нього зі спини напали, вдаривши його по плечах. Він впав на плечі та на спину. Один з нападників сів йому на ноги, а другий обшукував кишені. Він, ОСОБА_8, мав із собою мобільний телефон «Нокіа», з карткою «Київстар», який вислизнув у нього з руки. Він впізнав в обличчя ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які забрали у нього вказаний мобільний телефон, вартість якого 200 грн., з стартовим пакетом «Київстар» вартістю 25 грн. та залишком коштів на рахунку 10 грн. Пред»явлений ним цивільний позов про стягнення з підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 майнової шкоди в сумі 235 грн., він підтримує повністю. На даний час заподіяну шкоду йому не відшкодовано. Хто саме наносив йому удар зі спини він не бачив. ОСОБА_5 він впізнав по обличчю, оскільки на його погляд ОСОБА_5 був на той час не бритий. Він пам»ятає, що мобільний телефон у нього забрав ОСОБА_6 Під час викрадення мобільного телефону та застосування підсудними фізичного насильства, він, ОСОБА_8, свідомості не втрачав. Він також, пам»ятає, що ОСОБА_5 тримав його за ноги, а ОСОБА_6, знаходячись за ОСОБА_5, взяв мобільний телефон та побіг.

Крім цього, потерпілий ОСОБА_8 повністю підтвердив свої показання, які він давав на досудовому слідстві і відповідно до яких 09.01.2009 року близько 22.00 год, до нього на вул. Л.Українки у м.Тернополі, підійшла невідома дівчина та попросила запальничку. Після того, як ця дівчина прикурила, він пішов в напрямку свого будинку. Спустившись по сходах, що ведуть до його будинку, до нього ззаду підбігли два чоловіка та збили його з ніг. При цьому, він впав на спину. Коли він лежав на землі, то у нього в лівій руці знаходився мобільний телефон «НОКІА 1110» чорного кольору, а рука знаходилася в кишені. Зрозумівши що його грабують, він витягнув руку з мобільним телефоном із кишені та завів собі за спину, щоб телефон не викрали, оскільки більше цінних речей та грошей, він із собою не мав. В той момент, коли двоє нападників обшукували його по кишенях, мобільний телефон випав з його руки і поїхав по снігу. Побачивши це, один з чоловіків схопив мобільний телефон, а інший в той час подолав його, ОСОБА_8, опір, схопивши його руками за ноги та не даючи можливості підвестись на ноги та вирватись від нападників. Вказаними діями йому заподіяно шкоду на суму 235 грн. Тілесних ушкоджень йому заподіяно не було, оскільки він просто впав на спину. Чоловіків, які нападали на нього він може впізнати. Також, він може впізнати дівчину, яка просила у нього запальничку. У нього було викрадено мобільний телефон марки «НОКІА 1110» вартістю 200 грн., в якому знаходився стартовий пакет «Київстар» вартістю 25 грн., на рахунку якого були гроші в сумі 10 грн. (т.1 а.с.180-181; 184-186).

Вищевказані показання, які потерпілий ОСОБА_8 послідовно давав на досудовому слідстві, підтвердив під час проведення очних ставок, впізнання та у судовому засіданні ,  суд вважає правдивими і такими, що об»єктивно підтверджуються сукупністю проаналізованих у судовому засіданні доказів, зокрема явками з повинною ОСОБА_5 та ОСОБА_6, їх показаннями, які вони давали на досудовому слідстві в якості підозрюваних та обвинувачених, протоколами впізнання, очних ставок, показаннями свідка ОСОБА_16, які вона давала на досудовому слідстві, і які взяті судом до уваги та іншими доказами, а тому, суд, бере їх до уваги, як докази вини підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6

З оголошеної у судовому засіданні письмової заяви від 09.01.2009 року, слідує, що потерпілий ОСОБА_8, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, просить розшукати та притягнути до відповідальності невідомих йому осіб, які 09.01.2009 року близько 22.20 год., на вул. Л Українки в м.Тернополі, відкрито викрали у нього мобільний телефон «НОКІА 1110», заподіявши йому матеріальних збитків (т.1 а.с.150).

З оголошеного протоколу пред»явлення особи для впізнання від 23.01.2009 року слідує, що потерпілий ОСОБА_8 упізнав ОСОБА_6, як особу, яка 09.01.2009 року викрала у нього мобільний телефон (т.1 а.с.203-204).

З оголошеного у судовому засіданні протоколу очної ставки проведеної за участю потерпілого ОСОБА_8 та ОСОБА_6 від 23.01.2009 року убачається, що ОСОБА_6 під час вказаної слідчої дії визнав та підтвердив факт вчинення ним спільно з ОСОБА_5 викрадення мобільного телефону у потерпілого ОСОБА_8, вказавши при цьому, що саме він збив з ніг потерпілого, обшукав його в той час коли потерпілий лежав на землі та забрав мобільний телефон, а ОСОБА_5 тримав ОСОБА_8 за ноги. Вказана слідча дія проводилася у присутності захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_15 (т.1 а.с.205-207).

З оголошеного протоколу пред»явлення особи для впізнання від 23.01.2009 року слідує, що потерпілий ОСОБА_8 упізнав ОСОБА_5, як особу, яка 09.01.2009 року викрала у нього мобільний телефон (т.1 а.с.208-209).

З оголошеного у судовому засіданні протоколу очної ставки проведеної за участю потерпілого ОСОБА_8 та ОСОБА_5 від 23.01.2009 року убачається, що ОСОБА_5 під час вказаної слідчої дії визнав та підтвердив факт вчинення ним спільно з ОСОБА_6 викрадення мобільного телефону у потерпілого ОСОБА_8, вказавши при цьому, що саме ОСОБА_6 збив з ніг потерпілого, обшукав його в той час коли потерпілий лежав на землі та забрав мобільний телефон, а він, ОСОБА_5, тримав ОСОБА_8 за ноги. Вказана слідча дія проводилася у присутності захисника ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_13 (т.1 а.с.210-212).

Крім цього, вина підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8 підтверджується наступними доказами.

Оголошеними у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_16 від 22.01.2009 року, з яких слідує, що 09.01.2009 року близько 21.30 год., вона вийшла прогулятися на вулицю. В районі знаходження середньої школи № 15 вона зустріла своїх знайомих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Зустрівшись вони пішли в сторону продуктового магазину, що по вул. Л.Українки у м.Тернополі. В цей час вона побачила, що їй на зустріч йде незнайомий чоловік і палить. У цього чоловіка вона попросила цигарку. Після цього до неї підійшли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та сказали чекати їх на цьому місці, а самі пішли в сторону, в яку пішов невідомий чоловік що давав закурити. Обернувшись в ту сторону куди пішли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вона побачила, як вони збили чоловіка з ніг та почали його обшукувати. Чи було щось викрадено у цього чоловіка вона не бачила, так, як знаходилася на великій відстані. Подальших дій, які вчиняли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вона не бачила. Зустрівшись після цього з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вона бачила, як останній розмовляє по мобільному телефону, якого до цього часу у нього не було. В цей час вона зрозуміла, що даний мобільний телефон вони викрали у чоловіка, який давав їй цигарку. На наступний день, 10.01.2009 року ОСОБА_6 показав їй мобільний телефон, марки вона не пригадує та розповів, що даний мобільний телефон він та ОСОБА_5 викрали у чоловіка, який давав їй цигарку. Після цього, ОСОБА_6 з цим телефоном кудись поїхав (т.1 а.с.188-190).

Вищевказані показання свідок ОСОБА_16 повністю підтвердила під час проведення  23.01.2009 року очних ставок з ОСОБА_6 та ОСОБА_35, у присутності їх захисників адвокатів ОСОБА_15 та ОСОБА_13 Під час вказаних слідчих дій ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підтвердили зазначені показання ОСОБА_16 (т.1 а.с.213-214;215-216).

Зазначені показання свідка ОСОБА_16, узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_8, показаннями даними на досудовому слідстві в якості підозрюваних ОСОБА_5, ОСОБА_6, які судом взяті до уваги та іншими доказами, а тому, суд, вважає їх правдивими і приймає до уваги, як докази вини підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по епізоду розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8

Водночас, суд, критично оцінює і не бере до уваги показання свідка ОСОБА_16, дані нею в судовому засіданні, відповідно до яких остання стверджує, що на досудовому слідстві на неї здійснювався тиск працівниками міліції, у зв»язку із чим вона давала неправдиві показання, вказуючи, що бачила, як ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчиняли злочин, а також показання ОСОБА_16 відповідно до яких остання стверджує, що до ОСОБА_5 застосовувалося з боку працівників міліції фізичне насильство і останній не міг вчиняти 03.01.2009 року злочин, оскільки в період з 02 по 06.01.2009 року постійно знаходився з нею та нікуди не відлучався. Ці показання спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів і розцінюються судом, як такі, що спрямовані на сприяння ОСОБА_5, уникнути кримінальної відповідальності.

З оголошеного протоколу явки з повинною ОСОБА_5 від 23.01.2009 року убачається, що він щиросердечно зізнається в тому, що 09.01.2009 року близько 22.00-23.00 год. на вул. Л.Українки в м.Тернополі, разом з ОСОБА_6, відкрито викрав у незнайомого чоловіка мобільний телефон, який у подальшому залишився у ОСОБА_6 У вказаному протоколі ОСОБА_5 власноручно виконано запис про те, що протокол явки з повинною написаний ним без будь-якого морального та фізичного тиску з боку працівників міліції (т.1 а.с.157).

З оголошеного протоколу явки з повинною ОСОБА_6 від 23.01.2009 року слідує, що він щиросердечно зізнається в тому, що 09.01.2009 року близько 22.00 год. на вул. Л.Українки в м.Тернополі, разом з ОСОБА_5, пограбували невідомого чоловіка викравши у нього мобільний телефон, який наступного дня він продав невідомому чоловіку на центральному ринку за 50 грн. Виручені кошти використав на власні потреби. У вказаному протоколі ОСОБА_6 власноручно виконано запис про те, що протокол явки з повинною написаний ним без будь-якого морального чи фізичного тиску з боку працівників міліції (т.1 а.с.161).

    Відповідно до довідки ПП фізична особа ОСОБА_36 вартість стартового пакету оператора стільникового зв»язку «Київстар», станом на 09.01.2009 року, становить 25 грн. (т.2 а.с.91).

    Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10  показав, що в січні 2009 року він зайшов в гості до родини ОСОБА_4 Вийшовши з квартири, на вулиці його збили з ніг і забрали мобільний телефон. Орієнтовно на нього напали два чоловіка, які наносили удари по тулубу, від яких він закривався руками. Від цих ударів у нього пішла кров. Обличь нападників, він не бачив. При собі він мав, належний йому мобільний телефон «НОКІА» чорного кольору, який був у справному стані, з карткою оператора мобільного зв»язку «Київстар», який знаходився в кишені штанів. Несподівано зі спини, його збили з ніг, підбивши ноги, від чого він впав обличчям вперед. В цей час йому наносили удари ногами по тулубу і в голову. Йому, ОСОБА_10, нанесли не менше двох ударів по тулубу і не менше двох ударів по голові. Від нанесених в голову ударів, у нього з носа пішла кров і йому здавалося, що на 2-3 сек., він втратив свідомість, про, що ним повідомлялося слідчому. На даний час він стверджує, що свідомості не втрачав, а був притупленим. Після цього, він виявив, що в нього викрали мобільний телефон «НОКІА», з карткою стартового пакета «Київстар» та залишком коштів на рахунку в сумі 04 грн., а також гроші в сумі 04 грн. Зазначений мобільний телефон, він придбав у вересні 2007 року, централізовано, через «Локомотивне депо Тернопіль», в якому працює, вступивши в корпорацію створену з працівників їх підприємства, заплативши при цьому за телефон власні кошти в сумі близько 250 грн., а також додатково сплативши за вступ у корпорацію гроші в сумі 99 грн. З вартістю мобільного телефону, визначеною експертом в сумі 472 грн., він повністю погоджується. Від пред»явленого цивільного позову на суму 315 грн., він відмовляється. Про вчинення стосовно нього злочину, він повідомив в міліцію 13.02.2009 року, майже через місяць. На даний час викрадений мобільний телефон, йому повернули працівники міліції на зберігання. Просить не брати до уваги показання які він давав на досудовому слідстві в тій частині, що під час викрадення мобільного телефону він втратив свідомість, як такі, що є помилковими. З приводу отримання будь-яких тілесних ушкоджень, під час викрадення мобільного телефону та можливої втрати свідомості, він до лікарів не звертався. Вважає, що ОСОБА_6 і ОСОБА_4 не слід суворо карати.

Крім цього, потерпілий ОСОБА_10 підтвердив свої показання, які він давав на досудовому слідстві, відповідно до яких 17.01.2009 року, на вул. Черняховського у м.Тернополі, він відчув поштовх у спину, від якого він впав на землю, обличчям до землі. Коли він лежав на землі, невідомі почали наносити йому удари ногами в голову та в різні частини тіла, скільки саме ударів він не пам»ятає. Він відчував як його обшукують. В той час в кишені штанів у нього знаходився мобільний телефон «НОКІА» чорного кольору ІМЕІ 355505014245152, з стартовим пакетом «Київстар» з номером 80672081682, залишком коштів на рахунку в сумі 31 грн. Він відчув, як даний мобільний телефон витягнули з його кишені та викрали з кишені гроші в сумі 04 грн. Він не бачив обличчя осіб, які напали на нього. Обшукавши і викравши телефон та гроші, ці особи втекли. Внаслідок застосування фізичного насильства у нього був розбитий ніс, з якого текла кров. В судово-медичну експертизу він не звертався. На його думку, йому наносили удари двоє чоловік, яких впізнати не зможе (т.2 а.с.11-13).

Вищевказані показання, які потерпілий ОСОБА_10 давав на досудовому слідстві і підтвердив у судовому засіданні ,  суд вважає правдивими і такими, що об»єктивно підтверджуються сукупністю праналізованих у судовому засіданні доказів, показаннями ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які вони давали на досудовому слідстві в якості підозрюваних та обвинувачених, явкою з повинною ОСОБА_6, показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_37, протоколом добровільної видачі та іншими,  а тому, суд, бере їх до уваги, як докази вини підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_6

З оголошеної у судовому засіданні письмової заяви від 13.02.2009 року, слідує, що потерпілий ОСОБА_10, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, просить притягнути до відповідальності невідомих йому осіб, які 17.01.2009 року між 01.00-02.00 год., звалили його на землю і нанесли тілесні ушкодження, після чого забрали його мобільний телефон «НОКІА 6080» чорного кольору та гроші в сум 04 грн. (т.1 а.с.218).

Належність потерпілому ОСОБА_10 вказаного мобільного телефону об»єктивно підтверджується листом начальника відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Тернопіль» ОСОБА_38 за вих.№ 192 від 25.01.2010 року, з якого слідує, що мобільний телефон «НОКІА 6080» ІМЕІ 355505014245152, що перебуває в користуванні працівника ВП «Локомотивне депо Тернопіль» ОСОБА_10, не знаходиться на балансі підприємства і був придбаний ОСОБА_10 за власні кошти при підключенні до мобільної корпорації ВП «Локомотивне депо Тернопіль» (т.1 а.с.242; т.3).

Відповідно до Генеральної угоди №1134/2007 на корпоративне використання послуг мобільного стільникового зв»язку від 20.11.2007 року, «Локомотивне депо Тернопіль» є корпоративним клієнтом ЗАТ «Київстар» ДЖ.ЕС.ЕМ (т.1 а.с.241; 243-247).

З оголошеного протоколу явки з повинною ОСОБА_6 від 13.02.2009 року слідує, що в січні 2009 року в м.Тернополі по вул. Черняховського, підбігши ззаді він збив з ніг ОСОБА_10, наносячи при цьому удари ногами та руками. Під час цього, він з кишені штанів витягнув мобільний телефон «НОКІА 6080» чорного кольору та гроші в сумі 05 грн. Даний телефон він продав в магазині «Мобі Лайф», що по вул. Живова за 80 грн.   У вказаному протоколі ОСОБА_6 власноручно виконано запис про те, що протокол явки з повинною написаний ним без будь-якого морального та фізичного тиску з боку працівників міліції (т.1 а.с.221).

Відповідно до оголошеного протоколу добровільної видачі від 16.02.2009 року ОСОБА_39 добровільно видав мобільний телефон «НОКІА 6080» чорного кольору ІМЕІ 355505014245152, придбаний ним в одному з магазинів в м.Тернополі по вул. Живова (т.1 а.с.240).

З оголошеного протоколу огляду від 24.02.2009 року слідує, що мобільний телефон «НОКІА» виданий ОСОБА_39 має номер ІМЕІ 355505014245152, який співпадає з номером ІМЕІ мобільного телефону, належного потерпілому ОСОБА_10, який у нього було відкрито викрадено підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_4 17.01.2009 року (т.1 а.с.248).

Відповідно до висновку експерта № 6-230/09 від 15.03.2009 року залишкова вартість мобільного телефону «НОКІА 6080», який було відкрито викрадено у потерпілого ОСОБА_10 на час вчинення злочину становить 472 грн., без урахування зарядного пристрою та оригінальної гарнітури користувача (т.1 а.с.257-259).

Згідно довідки ПП фізична особа ОСОБА_36, вартість стартового пакету оператора стільникового зв»язку «Київстар» станом на 17.01.2009 року становить 25 грн. (т.2 а.с.90).

З оголошених показань свідка ОСОБА_14 слідує, що 16.01.2009 року, в квартиру де він проживає з братом ОСОБА_4, за адресою м.Тернопіль, вул. Довженка, 9/42 приходив ОСОБА_10 На той час в квартирі знаходився ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які розпивали спиртне. Після того, як ОСОБА_10 вийшов з квартири, ОСОБА_6 запропонував йому та ОСОБА_4 пограбувати ОСОБА_10, на що він, ОСОБА_14, відмовився. При цьому, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 швидко одягнулися та вийшли з квартири. ОСОБА_5 залишався в квартирі та ліг спати. Прокинувшись ранком 17.01.2009 року, він побачив ОСОБА_6 та ОСОБА_4 При цьому, ОСОБА_6 витягнув з кишені свої куртки мобільний телефон «НОКІА» чорного кольору та розповів, що він та ОСОБА_4 пограбували ОСОБА_10, у якого викрали мобільний телефон (т.2 а.с.1-3).

З оголошених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_37 слідує, що він займається підприємницькою діяльністю і має магазин «Мобі-Лайф», вид діяльності купівля-продаж та ремонт мобільних телефонів. 17.01.2009 року близько 10.00 год. до нього в магазин, зайшов невідомий чоловік та запропонував йому придбати мобільний телефон «НОКІА 6080» чорного кольору. Оглянувши даний мобільний телефон, він, ОСОБА_37, переконався що телефон, який мав ІМЕІ 355505014245152 у справному стані, після чого придбав його за 80 грн., зробивши запис в зошит, який веде для контролю купівлі-продажу. Через деякий час, він продав даний мобільний телефон невідомому чоловіку за 280 грн.

Перевіряючи заяви підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про застосування відносно них працівниками міліції незаконних методів дізнання та слідства, застосування фізичного та психологічного насильства, суд, прийшов до переконання про надуманість таких тверджень підсудних, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Так, допитаний у судовому засіданні ОСОБА_20 показав, що будучи працівником Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області, особисто отримував явку з повинною ОСОБА_5 від 23.01.2009 року, по епізоду потерпілого ОСОБА_7, яка знаходиться в матеріалах справи (т.1 а.с.157), при цьому жодного фізичного насильства чи морального тиску на нього не чинив. Також, він не застосовував фізичного чи морального насильства до ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Він не заперечує, що міг виводити затриманого ОСОБА_5 в туалет, однак ніяких погроз в його адресу не висловлював.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_40 показав, що будучи працівником Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області, був присутнім при отриманні явки з повинною в одного з підсудних, кого не пам»ятає, факти застосування фізичного насильства до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 категорично заперечує. В кабінеті у ОСОБА_25, він не застосовував фізичного насильства щодо ОСОБА_6

Допитаний свідок ОСОБА_25 показав, що будучи працівником Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області, він знайомий з підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Близько року назад ці особи перебували в приміщенні карного розшуку та перевірялися на причетність до злочинів. Фізична сила, моральний тиск до вказаних осіб ним не застосовувалися. Він категорично заперечує показання ОСОБА_6 відносно того, що працівники міліції підкидали ОСОБА_6 макову соломку, а також що ним застосовувалося фізичне насильство до підсудних.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_41 показав, що будучи працівником Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області, він відбирав явку з повинною та пояснення у ОСОБА_6 по епізоду потерпілого ОСОБА_8 Жодного фізичного насильства ні він, ні інші працівники міліції у його присутності, до ОСОБА_6 не застосовували.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_42 показав, що у 2009 році відбирав пояснення у ОСОБА_4, при цьому жодного насильства до нього не застосовував.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_33 показав, що в січні 2009 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були затримані на бульварі ОСОБА_43 у м.Тернополі, за вчинення хуліганства по ст.173 ОСОБА_16. В даному затриманні, окрім нього, приймали участь працівники Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_17 та ОСОБА_44 Вказані особи, були затримані біля магазину «Левас», за нецензурні висловлювання. Під час затримання жоден з працівників міліції насильства до підсудних не застосовував. Також, він заперечує те, що у затриманих було відбрано сумку з продуктами. Присутній ОСОБА_17 пістолету з собою не мав.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_44 показав, що  працюючи ДІМ Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області на початку 2009 року, поблизу магазину «Левас», були виявлені ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які виражалися нецензурними словами. Разом із ОСОБА_45 та ОСОБА_17, він затримав підсудних. Під час затримання фізична сила не застосовувалася. Тоді ж, вони викликали патрульний наряд та доставили затриманих на 1 МВМ Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області. В його присутності, ОСОБА_17, до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 насильства не застосовував.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що у січні 2009 року на бульварі ОСОБА_43 у м.Тернополі, біля магазину «Левас», було помічено ОСОБА_5, який голосно виражався нецензурними словами, а також ОСОБА_6, особу якого вирішено було перевірити. Разом з ним, ОСОБА_17, були працівники міліції ОСОБА_33 та ОСОБА_44 Жодного насильства ним не застосовувалося. Також, він не відбирав у ОСОБА_5 сумку з продуктами та гроші.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_46 показав, що є працівником Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області. В січні 2009 року на 1 МВМ Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області по підозрі у вчиненні пограбування знаходилися ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Жодного  фізичного, морального насильства ні він ні в його присутності інші працівники міліції до них не застосовували. Показання підсудного ОСОБА_4 про нанесення ударів в груди та погрози, він категорично заперечує.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показав, що жодного тиску на підсудних не здійснював. Категорично заперечує факти незаконного утримання ОСОБА_5 на 1 МВМ Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області і стверджує, що кожна доставка затриманих за правопорушення на відділ фіксується у встановленому порядку.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_47 показав, що проведеною ним дослідчою перевіркою, було встановлено факт вчинення пограбування потерпілого ОСОБА_10 підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_6 В ході перевірки він відбирав явку з повинною, в умовах СІЗО м.Чорткова, у ОСОБА_6 Причетність ОСОБА_6 до вказаного злочину, убачалася з пояснень ОСОБА_4, який вказав на ОСОБА_6, як на співучасника злочину. Жодного фізичного насильства, морального тиску до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 він не застосовував.

Допитана у судовому засіданні слідча ОСОБА_19 показала, що їй доручалося розслідування кримінальної справи відносно підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_48, з якими вона проводила слідчі дії. Будь-який фізичний чи моральний тиск вона до них не застосовувала. Показання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 давали добровільно. Адвоката ОСОБА_13 було допущено до участі в справі 22.01.2009 року. ОСОБА_36 не погрожувала ОСОБА_5 передати його працівникам карного розшуку.  

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_49 показав, що ним проводилося розсслідування кримінальної справи відносно ОСОБА_50, ОСОБА_24, ОСОБА_6 Будь-якого фізичного, чи морального тиску ним до вказаних осіб не застосовувалося. Адвокат ОСОБА_13 приймав участь у слідчих діях, як захисник ОСОБА_5,  про що свідчать підписи адвоката в протоколах слідчих дій. Факт застосування ним незаконних методів до підслідних заперечує.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 показав, що він є професійним адвокатом і здійснював захист на досудовому слідстві по даній кримінальній справі підсудного ОСОБА_5 Він заперечує показання ОСОБА_5 про те, що не приймав участь в слідчих діях, які проводилися з ОСОБА_5, а лише підписував протоколи слідчих дій. Він не пам»ятає достоменно де саме підписував протокол ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, по якій він захищав ОСОБА_5, однак підтверджує, що в протоколі ознайомлення саме його підпис. На його думку цей протокол він підписав у слідчого в кабінеті, попередньо ознайомившись з матеріалами кримінальної справи.

Аналізуючи показання дані в судовому засіданні свідками ОСОБА_19, ОСОБА_49, ОСОБА_13, з яких убачається, що ОСОБА_13 було допущено до участі в справі на стадії досудового слідства, як захисника ОСОБА_5 і останній був присутнім на всіх слідчих діях, за результатами яких складалися протоколи в яких він ставив свій підпис, а також аналзіуючи зміст процесуальних документів (протоколів слідчих дій за участю ОСОБА_5В.), в яких містяться підписи ОСОБА_13, суд вважає твердження ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_13 не був присутнім при проведенні слідчих дій, а лише розписувався в протоколах, безпідставиними, а тому не бере їх до уваги. При цьому, судом враховано, що на стадії досудового слідства, ОСОБА_5, жодних заяв про те, що захисник ОСОБА_13 не приймаючи участі в слідчих діях підписує процесуальні документи, не робилося.

На виконання судового доручення наданого в порядку ст. 315-1 КПК України, прокуратурою м.Тернополя проведено перевірки, в порядку ст.97 КПК України, законності дії працівників Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області при провадження дізнання та досудового слідства по даній кримінальній справу, за відповідними заявами підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 (матеріали перевірок № 82/09, № 289, № 365/09).

За результатами цих перевірок прокуратурою м.Тернополя відмовлено в порушенні кримінальної справи у зв»язку із непідтвердженням фактів неправомірних дій працівників Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області, про, що винесено відповідні постанови. Зазначені матеріали оглянуті в судовому засіданні.

Зокрема, постановою старшого помічника прокурора м.Тернополя ОСОБА_51 від 13.02.2009 року (заява ОСОБА_5В.), відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно слідчого СВ Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_19 за ст.365, 366, 372, 373, 374 КК України, слідчого СУ УМВСУ в Тернопільській області Осадци С.М. за ст.365, 366, 373 КК України, оперуповановажених ВКР Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_46, ОСОБА_20, ОСОБА_52, ОСОБА_40, ОСОБА_53, дільничних інспекторів Грицика Р.Ю., Паряка Д.В., в.о. начальника ВКСМН Тернопільського МВ ОСОБА_17, за ст.365, 371, 373 КК України, за відсутністю складу злочину.

Оглядом в судовому засіданні вказаного відмовного матеріалу встановлено, що до матеріалів долучено копію протоколу про адміністртаивне правопорушення ТЕ № 072415 від 20.01.2009 року складеного відносно ОСОБА_5 та копію протоколу про адміністративне правовпорушення ТЕ 072293 від 22.01.2009 року відносно ОСОБА_5 за ст.173 ОСОБА_16, копії протколів його затримання. При цьому в протоколах про адміністративне правопорушення містяться записи, виконані особисто ОСОБА_54, про те, що з порушенням він згідний і більше такого не повториться. Жодні зауваження ОСОБА_5 про незаконність затримання, у вказаних протколах відсутні. У судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив, що вказані записи та підписи в протоколах виконані ним. Вказане спростовує твердження підсудного ОСОБА_5 про те, що працівники міліції незаконно затримали його, а в подальшому незаконно утримували на 1 МВМ Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області в період з 20 січня по 23 січня 2009 року (відмовний матеріал № 92/09 а.с.34-35; 38-39).

Крім цього, постановою старшого помічника прокурора м.Тернополя ОСОБА_51 від 13.02.2009 року (заява ОСОБА_6О.) відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно начальника відділення СУ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_49 за ст.365, 366 КК України, оперуповановаженого ВКР Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_41, дільничних інспекторів Тернопільського МВ Грицика Р.Ю., Паряка Д.В., в.о. начальника ВКСМН Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_17 за ст.365, 373 КК України, за відсутністю складу злочину.

Також, постановою старшого помічника прокурора м.Тернополя ОСОБА_51 від 13.02.2009 року (заява ОСОБА_4Б.) відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно оперуповноважених ВКР Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_42, ОСОБА_53 за ст.365, 371, 373 КК України, за відсутністю складу злочину.

Суд, критично оцінює показання підсудного ОСОБА_5 відповідно до яких, останній стверджує, що підтвердженням фактів застосування працівниками міліції фізичного насильства щодо нього є виявлення у нього тілесних ушкоджень, зокрема травми правої ноги, зафіксованої 06.02.2009 року під час його поступлення в Чорківський слідчий ізолятор (т.3).

Судом не встановлено об»єктивних даних того, що травма ноги, виявлена у ОСОБА_5 06.02.2009 року про поступленні в СІЗО м. Чорткова, виникла саме внаслідок застосування фізичного насильства щодо нього з боку працівників міліції, а не за інших обставин. Під час проведення перевірок законності дій працівників міліції в порядку ст.97 КПК України, допитів працівників Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області у судовому засіданні з попередженням їх про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, останні категорично заперечили факти застосування фізичного насильства щодо підсудних, в тому числі і щодо ОСОБА_5 Крім цього, при поступленні ОСОБА_5 06.02.2009 року в СІЗО м.Чорткова, заарештований не пред»являв скарг на отримання ним тілесних ушкоджень, саме внаслідок застосування щодо нього фізичного насильства з боку працівників міліції, що підтверджується листом начальника Чортківського СІЗО ОСОБА_55 за вих.№ 297 від 01.02.2010 року. За таких обставин, суд, вважає, що зазначені показання ОСОБА_24 є надуманими, а тому не бере їх до уваги.

Вищевказані показання свідків ОСОБА_20, ОСОБА_40, ОСОБА_25, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_33, ОСОБА_44, ОСОБА_17, ОСОБА_46, ОСОБА_18, ОСОБА_47, ОСОБА_19, ОСОБА_49, матеріали перевірок проведених прокуратурою м.Тернополя в порядку ст.97 КПК України, за результатами яких в порушенні кримінальної справи стосовно працівників Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області відмовлено, у своїй сукупності повністю спростовують твердження підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, щодо вчинення працівниками міліції незаконних дій стосовно них на стадії дослідчих перевірок, дізнання та досудового слідства по даній кримінальній справі, а тому такі показання підсудних, суд, оцінює критично і не бере до уваги, оскільки вважає їх неправдивими  і такими, що спрямовані на уникнення підсудними кримінальної відповідальності.

Крім цього, суд, критично оцінює показання підсудного ОСОБА_5 про те, що він не міг вчинити розбійний напад на потерпілого ОСОБА_8, який мав місце 03.01.2009 року, оскільки в період з 02 по 06.01 2009 року постійно знаходився по місцю проживання свого знайомого ОСОБА_23, що можуть підтвердити свідки ОСОБА_23, його дружина ОСОБА_56, або свідок ОСОБА_57 і не бере їх до уваги, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 показав, що підсудного ОСОБА_5, він дійсно знає, оскільки той проживає в його будинку. В період з 02 по 06.01.2009 року ОСОБА_5 дійсно заходив до нього додому в гості та ночував з дівчиною, однак точно вказати години та дні, в які ОСОБА_5 перебував в його квартирі він не може, оскільки не пам»ятає цього.

Допитана у судовому засіданні, як свідок ОСОБА_58 показала, що вона змінила своє прізвище з ОСОБА_56. Підсудного ОСОБА_24 вона дійсно знає. Він приходив до неї в гості, однак коли саме не пам»ятає. В період з 02 по 06 січня 2009 року ОСОБА_5 у неї вдома не ночував.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_59 показав, що він змінив прізвище з ОСОБА_57. Він пам»ятає, що на Новий 2009 рік, до нього приходив ОСОБА_5 та ОСОБА_16 Чи перебували ці особи у нього в ніч з 02 на 03 січня 2009 року, він не пам»ятає.

Проаналізувавши зібрані та досліджені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів і вважає, що органами досудового слідства їх дії кваліфіковано вірно, зокрема: підсудних ОСОБА_4 ОСОБА_5 по епізоду заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7 за ч.2 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров»я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб; підсудного ОСОБА_6 по епізоду відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_8 за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб; підсудного ОСОБА_5 по епізоду відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_8 за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб; підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_4 по епізоду відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_10 за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

      При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, те, що він раніше не судимий, конкретні обставини справи, його роль у вчиненні злочинів, обставини які обтяжують покарання, зокрема вчинення злочинів в стані алкогольного сп»яніння.

До обставини, що пом»якшують покарання відносить те, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, злочин вчинив у молодому віці.

    Аналізуючи вищенаведене, суд, вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_4 не можливі без його ізоляції від суспільства, а тому, вважає що йому слід призначити покарання в межах санкцій статей обвинувачення у виді позбавлення волі.

Остаточне покарання призначити за правилами ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, зокрема те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів і є судимим, конкретні обставини справи, його роль у вчиненні злочинів, обставини, що обтяжують покарання, зокрема вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння і вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_5 не можливі без його ізоляції від суспільства, а тому, вважає що йому слід призначити покарання в межах санкцій статей обвинувачення у виді позбавлення волі.

Остаточне покарання ОСОБА_5 призначити за правилами ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_6 , суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, конкретні обставини справи, його роль у вчиненні злочинів, обставини, що обтяжують покарання, зокрема вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння і вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_6 не можливі без його ізоляції від суспільства, а тому, вважає що йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі.

    Запобіжний захід підсудним ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили, залишити попередній - взяття під варту.

    По справі потерпілим ОСОБА_7 пред»явлено цивільний позов про стягнення солідарно з підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5 майнової шкоди в сумі 320 грн., який суд, вважає підлягає до задоволення в повному обсязі, оскільки, як встановлено судом, заподіяну підсудними ОСОБА_4, ОСОБА_5 майнову шкоду потерпілому ОСОБА_7 в добровільному порядку не відшкодовано.

    Також, суд, вважає, що підлягає до задоволення в повному обсязі цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 про стягнення солідарно з підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 майнової шкоди в сумі 235 грн., оскільки, як встановлено у судовому засіданні підсудні завдану потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду в добровільному порядку не відшкодували.

По справі є судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи (висновок № 6-230/09 від 15.03.2009 року) в сумі 300, 48 грн., які суд вважає слід стягнути в рівних долях з підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у користь НДЕКЦ при УМВСУ в  Тернопільській області, оскільки вони виникли у зв»язку із проведенням експертного дослідження мобільного телефону по епізоду відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_10

Речовий доказ: мобільний телефон «НОКІА 6080», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_10, залишити в його розпорядженні, після набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

    ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України і призначити йому за цими статтями покарання:

    - за ч.2 ст.186 КК України – 5 років позбавлення волі;

    - за ч.2 ст.187 КК України – 8 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

    На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_4 визначити 8 (вісім) років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.    

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, залишити попередній - взяття під варту.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4, рахувати з часу його затримання після зміни запобіжного заходу, зокрема з 28 грудня 2009 року.

    ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України і призначити йому за цими статтями покарання:

-  за ч.2 ст.186 КК України – 5 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.187 КК України – 8 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_5 визначити 8 років 6 місяців (вісім років шість місяців) позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_5, рахувати з часу його затримання в порядку ст.115 КПК України, зокрема з 23 січня 2009 року.

ОСОБА_6  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому за цією статтею покарання 5 (п»ять) років позбавлення волі.    

    Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_6, рахувати з часу його затримання в порядку ст.115 КПК України, зокрема з 23 січня 2009 року.

    Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задовольнити, стягнувши у його користь, солідарно із засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, в рахунок відшкодування майнової шкоди, гроші в сумі 320 грн. (триста двадцять гривень).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задовольнити, стягнувши у його користь, солідарно із засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 в рахунок відшкодування майнової шкоди, гроші в сумі 235 грн. (двісті тридцять п»ять гривень).

    Стягнути в рівних долях із засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи (висновок № 6-230/09 від 15.03.2009 року) в сумі 300, 48 грн., у користь НДЕКЦ при УМВСУ в  Тернопільській області.

Речовий доказ: мобільний телефон «НОКІА 6080», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_10, залишити в його розпорядженні, після набрання вироком законної сили.

    На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, які перебувають під вартою, з моменту вручення копії вироку, через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області до апеляційного суду Тернопільської області.

    Головуючий суддя                                                                            О. Іващенко

    Копія вірна:

    Суддя                                                    О.Іващенко