Справа № 2-5769/08

 РІШЕННЯ

 іменем   України

16 вересня 2008 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:     головуючого     Ломакіна В.Є.

при секретарі     Бельзецькій Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що причиною розпаду їхньої сім'ї стало повне непорозуміння, різні характери та погляди на сімейне життя, їх шлюб носить формальний характер, а тому збереження шлюбу є неможливим.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві та пояснила, що спільного господарства вони не ведуть, подружніх відносин не підтримують, проживають окремо, а тому подальше спільне подружнє життя і збереження шлюбу неможливе.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що незважаючи на те, що вони з позивачкою проживають окремо, він вважає, що їх сім'ю зберегти можливо, а тому він категорично заперечує відносно розірвання шлюбу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд

встановив:

Сторони по справі уклали шлюб 12 червня 2003 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області - актовий запис № 643, про що свідчить свідоцтво про одруження від 12.06.2003 року серія НОМЕР_1, видане Відділом реєстрації актів громадянського стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області.

Від даного шлюбу сторони мають одну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 01 березня 2006 року.

У судовому засіданні встановлено, що сім'я розпалася, судом надавався термін для примирення, однак сторони не примирились, подружніх стосунків не підтримують.

За таких обставин суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя неможливе і збереження сім'ї суперечить їх інтересам, а тому позов слід задовольнити, а шлюб між ними розірвати.

Крім цього, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита при одержані свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану слід покласти на відповідача, а позивача звільнити від сплати державного мита.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 110, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

При одержанні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану стягнути державне мито в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян з позивача ОСОБА_5, звільнивши від сплати державного мита відповідача ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги -протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.