Справа № 2-1811/10  

ЗАОЧНЕ    РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

  02 квітня 2010 року  

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:  

головуючого     - судді Гуревського В.К.  

за секретаря       - Кузнецовій В.Т.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -  

  в с т а н о в и в :  

  Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, просить суд визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, посилаючись на обґрунтування своїх вимог на такі обставини. Правочин оформлявся на Одеській Новій Біржі 21 серпня 1997 року, всіх істотних умов угоди дотримано, договір купівлі-продажу позивач зареєструвала в КП „ОМБТІ та РОН”. На сьогоднішній момент позивач проживає в спірній квартирі, сплачує квартплату та комунальні послуги. Враховуючи, що сторони виконали свої обов'язки за договором, позивач просить визнати у судовому порядку правочин дійсним.  

Відповідач в судове засідання не з'явилась неодноразово, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась в установленому законом порядку, поважних причин неявки в судове засідання суду не представила. Суд у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з'явилась, у порядку заочного розгляду справи.  

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень представника позивача, представлених письмових доказів.  

Позивач ОСОБА_1, з однієї сторони, і відповідач ОСОБА_2, з іншої, уклали договір № 956/97 купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 21 серпня 1997 року. Від імені ОСОБА_2 та її неповнолітнього сина ОСОБА_3 діяла ОСОБА_4 за довіреністю НА № 0307287 від 11 липня 1997 року.  

Підтвердженням наміру сторін, досягнення домовленості щодо усіх істотних умов договору, а також змісту умов домовленості про передачу права власності на спірну квартиру є договір купівлі-продажу № 956/97 від 21 серпня 1997 року, укладений на Одеській Новій Біржі без наступного нотаріального посвідчення договору.  

Після укладення зазначеного договору сторони повністю виконали всі його умови. Відповідач виселилася зі спірної квартири, її було знято з реєстраційного обліку за адресою спірної квартири. Факт передачі покупної ціни продавцем, відповідачем по цій справі, від покупця, позивача, підтверджується пунктом 6 умов зазначеного договору № 956/97 від 21 серпня 1997 року, зареєстрованого на Одеській Новій Біржі, відповідно до якого продавцем отримана сума за відчужувану квартиру.  

Підтвердженням виконання сторонами договору є видача покупцеві екземпляру договору, другий екземпляр залишений на збереження на біржі. Оскільки сторонам виданий один екземпляр зазначеного договору купівлі-продажу нерухомого майна - спірної квартири, що зареєстрований в КП „ОМБТІ та РОН” і наданий суду, квартира продавцем передана покупцю, суд вважає, що до позивача перейшло право власності на спірну  квартиру, що додатково підтверджується відміткою на договорі КП „ОМБТІ та РОН” про реєстрацію за позивачем право власності на квартиру від 05 вересня 1997 року р.№ 236 пр. стр. 109. № 49. До укладання зазначеного договору купівлі-продажу нерухомого майна це житло належало на праві власності відповідачу, тому згідно ст. 225 ЦК УРСР відповідач вправі була здійснювати її відчуження.  

В теперішній час позивач має намір розпорядитися належним йому майном, тобто квартирою АДРЕСА_1, але нотаріально посвідчити зазначений договір, укладений на Одеській Новій Біржі, позивач не має можливості, оскільки відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення.  

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ГК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.  

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” з підстав  недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін. У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України. Інші вимоги  щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.  

У зв’язку з тим, що в судовому засіданні встановлений факт ухилення відповідача від нотаріального посвідчення угоди і така можливість фактично втрачена, правочин підлягав державній реєстрації і така реєстрація була проведена, враховуючи неможливість вирішення цього питання в іншому порядку, ніж судовому, суд приходить до висновку про необхідність захисту прав позивача шляхом задоволення позову.      

Керуючись ст. ст. 16, 220, 334, 640 ЦК України, ст.ст. 11, 15, 60, 61, 213, 215, 224-226, 228 ЦПК України, СУД -  

В И Р І Ш И В :  

  Позов ОСОБА_1 – задовольнити.  

Визнати договір № 956/97 купівлі-продажу нерухомого майна -  квартири АДРЕСА_1 від 21 серпня 1997 року, укладений на Одеській Новій Біржі, між ОСОБА_2, з однієї сторони, та ОСОБА_1, з іншої сторони, - дійсним.  

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

  СУДДЯ:         Гуревський В.К.