Справа № 2-1893 2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"18" серпня 2008 р.     Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді     Літвіної Н.М.

при секретарі     Царіциній Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: відділ опіки та піклування Солом'янської районної в . м. Києві державної адміністрації про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно та визначити місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження разом із ним.

В позовній заяві посилається не те, що він перебував в зареєстрованому шлюбі із відповідачем, від цього шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Позивач зазначив, що 21.12.2006 року шлюб між сторонами було розірвано рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва. Даним рішенням суду питання про місце проживання дитини не вирішено.

Позивач стверджує, що після розлучення, відповідач залишила сина на утримання позивача та не бере участі у його вихованні, веде аморальний спосіб життя.

Позивач зазначає про те, що він перевіз сина до Києва у квартиру, яку орендує, що підтверджується договором оренди від 22.10.2007 року. Також, підтвердженнями проживання сина ОСОБА_3 разом з позивачем є характеристика, складена на дитину директором дитячого садку № 648, де зазначено, що син сторін проживає разом з позивачем, який створює для нього сприятливі умови для проживання.

Позивач звертає увагу суду на той факт, що встановлення місця проживання дитини разом із ним найбільш відповідає інтересам дитини, оскільки він створює всі належні умови для того, щоб його син зростав у злагоді та добробуті, належним чином виховувався та не піддавався стресам, як це було під час проживання з відповідачем.

Відповідно до соціально-психологічного висновку від 31.03.2008 року № 161 син ОСОБА_3 значимою для себе людиною вважає позивача, пишається ним. Також встановлено, що дитина потребує фізичного та психологічного комфорту, спокою для формування адаптивної поведінки, що може забезпечити позивач.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена. Причини неявки суду не повідомила. Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якої не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник третьої особи відділу опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації проти задоволення позову не заперечувала та вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, з позивачем.

Таким чином, суд, заслухавши думку позивача, представника позивача та представника третьої особи, приходить до висновку про можливість задоволення позову та вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 17.08.2002 року перебував у шлюбі із відповідачем ОСОБА_2

Від цього шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

(а.с. 3)

21.12.2006 року шлюб було розірвано рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва. Даним рішенням суду питання про місце проживання дитини не вирішено.

(а.с. 4)

В судовому засіданні встановлено, що після розлучення сторін, відповідач залишила сина на утримання позивача та приймати участь у його вихованні не має бажання.

Встановлено, що позивач після розірвання шлюбу з відповідачем перевіз сина до міста Києва у квартиру, яку він орендує, що підтверджується договором оренди від 22.10.2007 року.

(а.с. 6) Відповідно до характеристики, що складена на дитину директором дитячого садку № 648,  зазначено, що син сторін проживає разом з позивачем, який створює сприятливі умови проживання для нього. З матір'ю в дитячому садку не знайомі.

( а.с. 6, 7, 10 )

Відповідно до висновку органу опіки і піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 10.06.2008 року за № 11129\01, виходячи з інтересів дитини орган опіки і піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження з позивачем.

Відповідно до даного висновку, з'ясувати думку відповідача з приводу визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 не виявилось можливим у зв'язку з тим, що на засідання опікунської ради від 20.05.2008 року та 03.06.2008 року вона не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена.

(а.с. 26-27)

Дійсно відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов»язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до п. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного із них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 2 ст. 161 Сімейного кодексу України, суд не може передати дитину для проживання із тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, може своєю аморальною поведінкою зашкодити розвиткові дитини.

Мати й батько мають рівні права на проживання з дитиною та її виховання.

В судовому засіданні встановлено, що позивач працює в ДП «ЕР - Стайл України» аналітиком з 15.10.2007 року по сьогоднішній день та його сукупний дохід за останніх 5 місяців становить 4 300, 93 грн.

( а.с. 5 )

Вирішуючи питання щодо місця проживання дитини, на думку суду велике значення при цьому мають не тільки матеріальні обставини, а почуття та емоції.

Відповідно до соціально-психологічного висновку від 31.03.2008 року № 161 син ОСОБА_3 значимою для себе людиною вважає позивача, пишається ним. Також встановлено, що дитина потребує фізичного та психологічного комфорту, спокою для формування адаптивної поведінки, що може забезпечити позивач, який є зразком для сина.

( а.с. 11 )

Суд приймає до уваги висновок за матеріалами перевірки заяви громадянки ОСОБА_2 від 10.04.2008 року, в якому зазначено, що в ході перевірки фактів, які вказують на те, що громадянин ОСОБА_1 не в змозі виховувати свого сина ОСОБА_3. не виявлено. Життю та здоров'ю хлопчика нічого не загрожує, злочинів відносно нього не скоєно.

( а.с. 32-33 )

Таким чином, оцінивши всі докази в їх сукупності та на підставі чинного законодавства, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, оскільки виходячи з інтересів дитини, доцільно визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, саме з позивачем.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.ст.182, 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом, та не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі ст.191 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Враховуючи необхідність забезпечення першочергових витрат по задоволенню потреб дитини з врахуванням її віку, витрат по забезпеченню життєдіяльності, підтримання нормального здоров'я та відпочинку, та те, що відповідач зобов'язана утримувати дитину до досягнення нею повноліття і створювати для неї необхідні передумови для його розвитку і забезпечення організації її життя, беручи до уваги передбачені законом обставини, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходів) щомісячно

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави державне мито в сумі 51 грн. 00 коп. та інформаційно-технічне забезпечення справи в розмірі 30 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 57, 58, 59, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, ст.ст. 161, 141, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного Кодексу України,  суд ,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: відділ опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, разом із батьком ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, проживаючої: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходів) щомісячно, але не меншим ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову - 16.04.2008 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 державне мито на користь держави в розмірі 51 грн. 00 коп. та інформаційний збір в розмірі 30 грн.

Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.