Справа № 2-458/10

РIШЕННЯ

IМЕНЕМ         УКРАЇНИ

заочне

12 квітня 2010 року                             Оболонський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді                 Васалатія К.А.

при секретарях                 Мядзель О.В., Бондар К.П.

розглянувши у відкритому судовому засiданнi цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину та збільшення розміру алiментiв, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду‚ позивачка просить стягнути з вiдповiдача на її користь додаткові витрати на дитину та збільшити розмір алiментiв на своє утримання. Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим‚ що вона i вiдповiдач перебували у не зареєстрованому шлюбі з червня 2003 р по березень 2005 р. ІНФОРМАЦІЯ_1 р. в них народився ОСОБА_3. Незважаючи на те, що відповідач є його батьком, він відмовився подати в органи РАЦСу заяву про реєстрацію батьківства та надавати позивачу матеріальну та іншу допомогу по утриманню та вихованню дитини.

Крім того в результаті невірної передпологової УЗ-діагностики, запізно проведеного «цісарського розтину» та неправильно наданої реанімаційної допомоги, доношена, нормально розвинена дитина отримала тяжку пологову травму. Внаслідок цього дитині було встановлено: дитячий церебральний параліч, подвійна геміплегія, затримка психічного та передмовленєвого розвитку, епілептичний синдром у вигляді парціальних припадків з вторинною генералізацією; нейросенсорна туговухість 3 ст. справа та другого ступеню зліва; часткова атрофія дисків зорових нервів обох очей, симптом «заходячого сонця», змішаний ністагм. У липні 2006 року ЛКК визнала сина позивача інвалідом і надала інвалідність  до 18 років.

Зі слів позивачки, 1,5 р. тому у дитини розвинулась хронічна атопічна екзема, що потребує лікування та дієтичного харчування. Враховуючи те, що відповідач не цікавився дитиною до та після пологів, а також категорично відмовляв позивачу у наданні будь-якої, в тому числі фінансової допомоги, по утриманню та реабілітаційному лікуванню дитини 30.08.2006 р. позивачка звернулась з позовом до Оболонського р/с м. Києва. 02.04.ІНФОРМАЦІЯ_2 рішенням Оболонського р/с м. Києва позовні вимоги було задоволено частково.

Протягом всього часу відповідач залишається байдужим до дитини, не цікавиться його станом, відмовляється надавати мені будь-яку фізичну допомогу по вихованню, догляду та реабілітації дитини. У зв’язку з наявністю хвороб, зазначених вище, дитина постійно потребує великих матеріальних витрат на спеціальне реабілітаційне лікування (проводиться в ТЗоВ «Міжнародна клініка відновного лікування», м. Трускавець, курсами тривалістю 13 днів 2-3 рази на рік). Дані витрати несе позивачка

Починаючи з квітня ІНФОРМАЦІЯ_2 р. і по теперішній час витрати позивача на лікування та реабілітацію дитини продовжують зростати, і на сьогоднішній день сягнули близько 46000 гривень (включаючи витрати на реабілітацію, лікування, придбання двох слухових апаратів, проживання у чужій квартирі в м. Трускавець під час проходження курсів реабілітації в «Міжнародній клініці відновного лікування», вартість проїзду на залізничному транспорті і в таксі).

Зі слів позивачки що вона позбавлена можливості працювати та забезпечувати коштами на спеціальне лікування дитини, а також не можу забезпечити себе. Крім цього внаслідок хронічного, психологічного стресу зумовленого щоденним спогляданням тяжких страждань її сина, повною відсутністю моральної підтримки та фізичної допомоги з боку його батька - відповідача, а також постійних додаткових фізичних навантажень зумовлених руховими вадами мого сина, погіршився стан її власного здоров'я. На даний момент позивачка перебуваю на обліку у терапевта по місцю проживання з діагнозом артеріальна гіпертензія, що тягне за собою додаткові витрати на моє обстеження та лікування, погіршуючи моє матеріальне положення (довідку про стан мого здоров'я від терапевта по місцю проживання додаю).

На даний час позивач позбавлена можливості працювати та утримувати себе та дитину, оскільки дитина потребує постійного стороннього догляду у зв’язку із інвалідністю. Її дитина - ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку в Українському медичному центрі дітей з органічним ураженням нервової системи МОЗ України з діагнозом дитячий церебральний параліч, подвійна гемеплегія, затримка психічного та передмовного розвитку, епілептичний синдром у вигляді парціальних припадків з вторинною генералізацією, часткова атрофія дисків зорових нервів обох очей, а також в центрі “Суваг” з діагнозом нейросенсорна туговухість третього ступеню з права та другого з ліва (інвалідність надана в липні 2006 року). Лікування та реабілітація дитини потребує великих матеріальних витрат які позивач забезпечити не має можливості, а тому просить суд стягнути з відповідача додаткові витрати у сумі 32500 грн., збільшити розмір аліментів на її утримання до 670 грн. на місяць, зобов’язати відповідача допомагати їй займатись дитиною та їздити із ними до м. Трускавець на реабілітацію, а також стягнути судові витрати.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала в повному обсязі.

Відповідач під час попереднього судового засідання позов не визнав та вказав, що він на даний час має іншу сім’ю та двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н. та ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н., а тому не має можливості ще сплачувати аліменти та виїжджати з позивачкою та її сином до м. Трускавець на лікування. В подальшому відповідач у судових засіданнях не з’являвся, належним чином був повідомлений.

Представник відповідача під час розгляду справи по суті не з’явилась, належним чином повідомлялась.  

Оскільки позивачка наполягає на заочному розгляді справи, а відповідач та його представник належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення сторони‚ дослідивши матеріали справи‚ суд дійшов висновку‚ що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

За правилами ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує крім іншого стан здоров’я дитини та стан здоров’я і матеріальне становище платника аліментів.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач працює в ЦГ МВС України на посаді начальника відділення (а.с. 63) має регулярний, постійний дохід.

Тому суд вважає, що частковому задоволенню підлягає позовна вимога щодо збільшення розміру аліментів на утримання позивачки у зв’язку з доглядом за дитиною-інвалідом, з урахуванням утримання відповідачем ОСОБА_2 жінки з якою він мешкає та їх спільних малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н., і тому суд зменшує їх до 70 грн. щомісячно.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона по справі зобов ’ язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (її хворобою, каліцтвом тощо). Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Згідно ч. 2 ст. 91 СК України передбачено, що жінка та чоловік які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин 2-4 ст. 84 та ст. 86 і 88 цього Кодексу.

Ст. 88 вказує, що якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, опікується нею, він має право на утримання за умови що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею и не залежить від матеріального становища того з батьків з ким вона проживає.

Згідно ч. 2 ст. 88 СК України розмір аліментів тому з подружжя з ким проживає дитина-інвалід визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.»

Ч. 1 ст. 141 СК передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Додаткові витрати на придбання медичних препаратів, проходження лікування та реабілітацію дитини-інваліда ОСОБА_3 підтверджено квитанціями та чеками, що долучені до матеріалів справи (а.с. 22-30, 33-36, 38, 82). За таких обставин позов в частині стягнення 40288,50 грн. в рахунок відшкодування додаткових витрат на дитину є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача допомагати позивачці виховувати дитину-інваліда, виносити його на прогулянки, займатись з ним лікувальною фізкультурою  та виїжджати на лікування до м. Трускавець, то суд відмовляє в задоволенні, так як вона порушує правила співмешкання відповідача з іншою жінкою та їх спільними дітьми.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача судові витрати в дохід держави.

Керуючись ст. 84, 88, 91, ст. 142, 145, 150,155 ст. 182, 184, 185, 198-200 СК України‚ ст. 10, 60, 88, ст. 212-215, ст. 218, ст. 224-232 ЦПК України‚ суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 40288,50 грн. в рахунок відшкодування додаткових витрат на дитину – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 70 грн. щомісячно на її утримання по догляду за дитиною-інвалідом та судові витрати на користь держави у розмірі 81 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження заочного рішення суду може бути подано позивачем до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                     К. А. ВАСАЛАТІЙ