АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ
ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 902 / 09 Головуючий у 1-й інстанції:
Ліхтанська Н.П. Суддя-доповідач: Сапун О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2009 року М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Сапун О.А.,
Краснокутської О.М.,
При секретарі: Петровій О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою . ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Бердянського товариства мисливців та рибалок, треті особи: Бердянська районна громадська організація „Мисливців", Осипенківська сільська рада, КСП „Іскра", КСП імені Чапаева, про визнання договору недійсним, -
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2008 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 подали до суду позовну заяву до Бердянського товариства мисливців та рибалок, треті особи: Бердянська районна громадська організація „Мисливців", виконавчий комітет Осипенківської сільської ради, КСП „Іскра", КСП ім. Чапаева, про визнання договору недійсним. Зазначали, що з травня по липень 2007 року між ними, як власники земельних ділянок, і Бердянською районною громадською організацією "Мисливців" було укладено договори на користування земельними ділянками.
За умовами цих договорів вони зобов'язалися передати в користування громадській організації „Мисливців" земельні ділянки, які розташовані в межах Бердянського району, з метою проведення природоохоронних заходів та ведення мисливського господарства.
Згодом з'ясувалось, що 03 січня 1996 року між Осипенківською сільською Радою народних депутатів та Бердянським товариством мисливців та рибалок було укладено договір на закріплення мисливсько-рибальських угідь за первинною організацією №104 села Осипенка Бердянського товариства мисливців та рибалок. Договором передбачалось, що власник землі передає для ведення мисливсько-рибальського господарства землі, закріплені за ним, користувачу мисливських угідь строком на 15 років в межах земель колгоспів.
Оскільки перед укладанням у 1996 році договору та передачі земельних ділянок у користування Бердянському товариству мисливців та рибалок Осипенківська сільська Рада народних депутатів повинна була прийняти відповідне рішення щодо передачі земель, а колективні сільськогосподарські підприємства - провести загальні збори власників земельних ділянок, чого зроблено не було, вважають договір таким, що укладений з порушенням вимог закону. Крім того, на теперішній час вони є власниками частини земель, які передані відповідачу у користування у 1996 році, бажають самостійно використовувати належні їм ділянки, тому просили визнати договір, укладений 03 січня 1996 року, недійсним.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 грудня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просять рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 грудня 2008 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги.
Представник Осипенківська сільська рада в судове засідання апеляційного суду не з'явився, справу просив розглянути у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи представника апелянтів ОСОБА_10, заперечення голови Бердянського товариства мисливців та рибалок ОСОБА_11, представника товариства ОСОБА_12, пояснення голови правління Бердянської районної громадської організації „Мисливців", розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 307, статті 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Позивачі звернулись в суд з вимогами про визнання недійсним договору про закріплення мисливсько-рибальських угідь за первинною організацією № 104 села Осигіенка Бердянського товариства мисливців та рибалок, який був укладений 03 січня 1996 року між Осипенківською сільською Радою народних депутатів і Бердянським товариством мисливців та рибалок. В обґрунтування позовних вимог послались на те, що зазначений договір порушує їх права, як власників земельних ділянок. Вони не бажають, щоб Бердянське товариство мисливців та рибалок проводило полювання та користувалося належними їм земельними ділянками.
З наданих документів видно, що на момент укладання договору 03 січня 1996 року власником земель загальною площею 13,408 тис. га, які закріплені за первинною організацією № 104 села Осипенка Бердянського товариства мисливців та рибалок для ведення мисливсько-рибальського господарства, була Осипенківська сільська Рада народних депутатів. З цих земель 6,750 га перебувало у користуванні колгоспу Іскра, 5,782 га перебувало у користуванні колгоспу імені Чапаева. При укладанні спірної угоди її умови були узгоджені з представниками зазначених підприємств.
Статтями 3,15 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
При виборі способу захисту порушеного права необхідно виходити із суб'єктивного права та характеру його порушення.
Право вибору способу захисту порушеного або оспорюваного права належить позивачеві відповідно до вимог Статей 11,31 ЦПК України, тоді як перевірка відповідності цього способу наявному порушенню і меті судового розгляду у відповідності до статті 4 ЦПК України є обов'язком суду.
Пред'являючи позов про визнання недійсним договору від 03 січня 1,996 року на закріплення мисливсько-рибальських угідь, укладеного між Осипенківською сільською Радою народних депутатів і Бердянським товариством мисливців та рибалок, позивачі посилались на те, що вони на підставі Державних актів на право приватної власності на землю набули право користування земельними ділянками, які за спірним договором знаходяться у користуванні відповідача.
З наданих документів видно, що з земель КСП „Іскра" право власності на земельну ділянку площею 4,9278 га ОСОБА_9 отримав 14 квітня 2003 року, ОСОБА_8 - на земельну ділянку площею 7,4215 га отримав 02 червня 2003 року; з земель КСП ім. Чапаева право власності на земельну ділянку площею 14,197 га ОСОБА_6 отримав 25 грудня 2001 року, ОСОБА_5 - на земельну ділянку площею 46,03 га отримав 20 квітня 2000 року, ОСОБА_13 - на земельну ділянку площею 5,505 га отримав 25 грудня 2001 року ( а.,с.144-153).
Позивачі не навели обставин, які б свідчили про недійсність спірної угоди у відповідності до положень статей 48-58 ЦК України ( 1963 року ), які були чинні на момент укладання договору, а також що на момент вчинення договору від 03 січня 1996 року були порушені їх права.
Наступне набуття права власності на земельні ділянки не є підставою для визнання договору недійсним, тобто права позивачів на користування та розпорядження належними їм. земельними ділянками не можуть бути захищені шляхом визнання недійсним договору за 03 січня 1996 року.
Оскільки обраний позивачами спосіб захисту прав не співпадає з характером порушень, Бердянський мвськрайонний суд Запорізької області обґрунтовано відмовив у позові.
Рішення відповідає наданим доказам, вимогам закону, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.
Керуючись ст. ст. 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відхилити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 грудня 2008 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.