АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 898 / 2009р.      Головуючий у 1 інстанції: Троценко Т.А.

Суддя-доповідач: Осоцький I.I.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 березня 2009 року     м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:       Мануйлова Ю.С.,
Суддів:     Осоцького І.І.,

Денисенко Т.С.,

При секретарі:      Карацюпі О.О. участю адвоката: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від "25" грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Територіальної громади в особі Бердянської міської ради, ОСОБА_5 про визнання права власності на самовільні будівлі, самовільно проведену реконструкцію, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2008 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Територіальної громади в особі Бердянської міської ради, ОСОБА_5 про визнання права власності на самовільні будівлі, самовільно проведену реконструкцію, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.

В позові зазначала, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.07.2007 року належить 2/5 частини АДРЕСА_1. Домоволодіння розташоване на земельній ділянці, загальною площею 1445 кв.м., і на цій ділянці вона самовільно, без отримання належного дозволу побудувала навіс «Ю», літні кухні «Р», «Ф», господарську будівлю «С», вбиральню - душ «Т», в житловому будинку «А» зроблено реконструкцію, в результаті чого збільшена житлова площа кімнати «1-4» на 16,8 кв.м.

Просила суд визнати за нею право власності на самочинні споруди і усунути перешкоди у здійсненні права власності, зазначивши, що самовільно побудована будівля "І" належить не їй, а іншому співвласнику будинку ОСОБА_6

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 грудня 2008 року відмовлено у задоволенні позову.

ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на самовільні будівлі, самовільно проведену реконструкцію, усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядженням майном суд виходив з того, що позивачем не доведено правомірність заявлених вимог.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є власником 2/5 частин домоволодіння, а ОСОБА_5 власником 3/5 частин цього домоволодіння, яке знаходиться на земельній ділянці розміром 1 200 кв. м. за адресою АДРЕСА_1

Позивач у позиві просить визнати за нею право власності на самовільне зведені будівлі, самовільно проведену реконструкцію та про усунення перешкод у здійснені права користування і розпорядження належними їй 2/5 частинами домоволодіння.

За ст., ст. 357, 376 ЦК України, ст.88 ЗК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, зробити добудову, якщо це не порушує прав інших співвласників, а також суд може визнати за власником земельною ділянки право власності на самочинно збудоване нерухоме майно на цій ділянці, якщо це не порушує прав інших осіб. Володіння, користування земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Проте між співвласниками вищевказаного домоволодіння належні ним частки не було виділено в натурі, а також відсутній узгоджений між ними договір про порядок користування земельною ділянкою, без чого неможливо визначити на який саме частині земельній ділянки та біля якої частки житлового будинку можуть співвласники здійснювати як прибудову так і інші будівельні споруди.

Враховуючи наведене, а також незгоду відповідача як співвласника домоволодіння з заявленим позовом, рішення суду про відмову у задоволені позову ОСОБА_4 ухвалено з додержанням норм законодавства, підстав для його скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст., ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від "25" грудня 2008 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.