Справа №22-2141/08     Головуючий у 1 інстанції - Бартащук Л.П.

Доповідач - Панченко М.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ

     УКРАЇНИ

26 лютого 2008 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

Головуючого - Панченка М.М.

Суддів - Антоненко Н.О., Побірченко Т.І.

При секретарі - Мороз О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою кредитної спілки «Гарант» на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 5 грудня 2008 року у справі за позовом кредитної спілки «Гарант» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитною угодою, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2008 року позивач кредитна спілка «Гарант» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і, з урахуванням уточнень до позову, просив винести рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитною угодою в сумі 43.915 грн.26 коп. /а.с.3-4, 46/.

Зазначав, що, відповідно до крединої угоди від 30 грудня 2006 року ОСОБА_1 отримав у позивача кредит в сумі 30.810 грн. під 0, 0932% на термін до 30 червня 2008 року, а ОСОБА_2, згідно договору поруки від 30 грудня 2006 року поручився перед кредитором за виконання позичальником кредитної угоди.

Між тим, як зазначає позивач, ОСОБА_1 свої договірні зобов»язання не виконав, в зв»язку з чим у нього утворилась зазначена заборгованість, яку він відмовляється добровільно погасити.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 5 грудня 2008 року позов задоволено частково /а.с.114-115/.

Судовим рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Гарант» 43.915 грн. 26 коп., а в позові до ОСОБА_2 відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі позивач кредитна спілка «Гарант» просить скасувати рішення, як постановлене на неповно з"ясованих обставинах з порушенням вимог матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення,    яким    повністю задовольнити    позов,    стягнувши    кредитну

заборгованість солідарно з обох відповідачів /а.с.120-123/.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити, а рішення залишити без змін з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і таке встановлено судом, відповідно до договору кредиту від 30 грудня 2006 року за №346 та видаткового касового ордеру ОСОБА_1 позивачем - кредитною спілкою «Гарант» 30 грудня 2006 року наданий кредит у сумі 30.810 грн. з терміном погашення до 30 червня 2008 року під 0, 0932% від суми залишку кредиту за кожень день користування кредитом /а.с.7, 11/.

Відповідно до п.3.1 даної угоди погашення кредиту та відсотків по ньому повинно здійснюватись щомісячними платежами, відповідно до графіку.

Таким чином, між кредитною спілкою «Гарант» та ОСОБА_1 виникли правовідносини договору кредиту, передбачені ст.1054 ЦК України, згідно якої за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

В забезпечення зобов'язань за кредитною угодою між кредитною спілкою «Гарант» та ОСОБА_2, відповідно до ст.553 ЦК України, укладений договір поруки за №346 від 30 грудня 200 року, згідно якого ОСОБА_2 поручився перед кредитною спілкою «Гарант» за виконання ОСОБА_1 договірних зобов»язань за кредитною угодою від 30 грудня 2006 року /а.с. 10/.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частково задовольняючи позов і відмовляючи в позові до поручителя ОСОБА_2, суд виходив з п.3 Договору поруки, згідно якого

порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов»язання, а також коли Кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов»язання не пред»явив вимоги до поручителя.

Встановлено, що позичальником ОСОБА_1 в лютому та березні 2007 року, відповідно до графіку, сплачено кредит та відсотки по ньому в розмірі по 950 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами /а.с.48/.

В подальшому, починаючи з 28 березня 2007 року, зобов»язання позичальником не виконувалось.

25 червня 2008 року, тобто через чотирнадцять місяців після припинення позичальником виконання кредитних зобов»язань, кредитною спілкою «Гарант» надіслано поручителю ОСОБА_2 повідомлення про невиконання ОСОБА_1 зобов»язнь по погашенню кредита та відсотків/а. с. 106/.

З урахуванням того, що відповідно до договірних умов порука припиняється, якщо Кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов»язання не пред»явив вимоги до поручителя, суд дійшов правильного висновку про припинення зобов»язань за договором поруки ОСОБА_2 перед Кредитором.

При цьому, суд обгрунтовано виходив з того, що в результаті несвоєчасного пред»явлення Кредитором вимог до Поручителя настали несприятливі наслідки для Поручителя, що виразилось у збільшенні розміру його відповідальності, зокрема, у збільшенні відсотків, які згідно кредитної угоди нараховувались за ставкою 0, 0932% за кожен день від суми непогашеного кредиту.

Судом також враховано, що тим самим змінено порядок погашення кредиту (не за графіком, як передбачено кредитною угодою, а відразу всю суму кредиту), за дотримання якої ОСОБА_2, поручався.

Зазначені обставини є суттєвим порушенням прав Поручителя, а тому, відповідно до ст.559 ЦК України та п.3 договору поруки від 30 грудня 2006 року указані відносини договору поруки повинні бути припиненими.

На підставі викладеного, колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника відносно того, що термін невиконання кредитних зобов»язань боржником ОСОБА_1 слід вираховувати з 28 червня 2008 року (остаточний термін погашення кредиту), а не з 28 березня 2007 року, тобто, з часу виникнення заборгованості по погашенню основного зобо»язання за кредитною угодою.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судом першої інстанції постановлено на повно з»ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викледні в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Між тим, колегія суддів вважає, що судом помилково в мотивувальній частини рішення зроблене посилання суду на пропуск позивачем кредитною спілкою «Гарант» шестимісячного строку позовної давності, що фактично є строком для пред»явлення кредитором вимоги до поручителя, відповідно до п.3 договору поруки та ч.4 ст.559 ЦК України, про що судом неодноразово зроблене посилання в рішенні.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу кредитної спілки «Гарант» відхилити, а рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 5 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.