Справа № 2-1154/2009 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2009 року Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області в складі: головуючого - судді П"ятковського В.І.

секретаря - Ваташко О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинковолодіння,

ВСТАНОВИВ:

Позивач посилається на те, що 01 липня 1999 року помер його дідусь ОСОБА_3, який згідно заповіту посвідченого секретарем Дебеславцівської сільської ради, Коломийського району, 15 червня 1999 року заповів все своє майно йому.

Після смерті дідуся, будучи єдиним спадкоємцем за заповітом він фактично прийняв спадщину, так як не відмовлявся від неї. За місцезнаходженням спадкового майна він проживає і на даний час, оскільки допомагає перестарілій бабусі, яка часто хворіє та потребує стороннього догляду. Крім того він доглядає за будинком, обробляє земельну ділянку та проплачує всі комунальні платежі.

Звернувшись після смерті спадкодавця у Коломийську державну районну нотаріальну контору за видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом отримав відмову, так як у свідоцтві про право на особисту власність на будинковолодіння від 11 серпня 1988 року не зазначені частки членів колгоспного двору і нотаріус не може їх розділити, так як будинковолодіння у якому проживав його дідусь та бабуся відносилося до колгоспоного двору, а такому випадку спадщина на майно двору відкривається тільки після смерті останнього члена двору.

Вважає, що спірне будинковолодіння на день смерті дідуся повинно було б належати йому та його дружині на праві спільної часткової власності в рівних частинах.

Просить суд взявши до уваги подані ним докази та те, що його бабуся, дружина померлого, відмовилася від частки у спадковому майні та своєї частини будинковолодіння в його користь, визнати за ним право власності на вказане будинковолодіння в цілому.

Відповідачка будучи належно повідомленою про час і місце розгляду справи в судове засідання не з»явилася, однак її представник повідомив, що відповідачка на задоволенні позову не заперечує.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд вважає заявлені вимоги належно обгрунтованими, а тому підлягаючими задоволенню, виходячи із наступного.

Як видно із письмових матеріалів справи в с. Залуччя Коломийського району, по вул. Довженка, 17 проживав ОСОБА_3 разом із дружиною, відповідачкою по справі ОСОБА_2. Дане господарство відносилося до колгоспного двору головою якого був ОСОБА_3 і на нього ж було видане і свідоцтво про право на особисту власність на будинковолодіння від 11 серпня 1988 року. Частки членів двору при цьому не визначалися і у Коломийському МБТІ не реєструвалися. За життя ОСОБА_3 залишив заповіт яким заповів все своє майно онукові ОСОБА_1

01 липня 1999 року ОСОБА_3 помер, внаслідок чого відкрилася спадщина на належне йому майно. Окрім спірного житлового будинку із господарськими спорудами, що знаходяться по вул. Довженка, 17 в с. Залуччя, Коломийського району, спадкодавцю на праві власності належала земельна ділянка площею 0, 6002 га. згідно Державного акту на право власності на землю ІФ № -7-12-2/000144 від 01 січня 1994 року та земельний пай площею 13, 3 умовних кадастрових гектари згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) ІФ 07-12 № 038294 від 22 квітня 1999 року. Також спадкодавець мав вклад у Коломийському відділенні Ощадного банку № 6341/06.

Виходячи із наявного заповіту та, що відповідачка по справі, не претендує на свою частку у будинковолодінні і відмовляється від неї на користь позивача свого онука і беручи до уваги, що позивач фактично вступив у володіння спадковим майном дідуся, так як проживає за місцезнаходженням спадкового майна, здійснює догляд за перестарілою бабусею, відповідачкою, яка часто хворіє та потребує сторонньої допомоги, доглядає за будинком, обробляє земельну ділянку та проплачує всі комунальні платежі, то за ним можна визнати право власності на спірне будинковолодіння в цілому.

На підставі наведеного та ст. ст. 328, 392, 1233, 1234, 1235, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 213, 215, 223, 294 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на спадкове майно - будинковолодіння, що знаходиться в с. Залуччя по вул. Довженка, 17 Коломийського району, вартістю 13625 грн., земельну ділянку площею 0, 6002 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю ІФ № 07-12-2/000144 від 01 червня 1994 року, вартістю 20825 грн., земельний пай площею 13, 3 умовних кадастрових гектари, що перебуває в спілці селян «Запруття» в с. Залуччя, Коломийського району вартістю 3861 грн. та грошовий вклад на суму 1379, 85 грн. в Коломийському відділенні Ощадного банку № 6341/06 на рахунку № НОМЕР_1.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження. У випадку не подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає чинності 05 червня 2009 року.