Справа №22-2234/09     Головуючий у 1 інстанції - Несвєтова Н.М.

Доповідач - Панченко М.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

5 березня 2009 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі:

головуючого – Панченка М.М.

суддів - Антоненко Н.О., Шиманського В.Й.

при секретарі - Мороз О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2007 року позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 і просив винести рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди в сумі 106.755 грн.46 коп, та 30.000 грн. моральної шкоди, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням  Голосіївського  районного   суду   м. Києва  від  24  грудня 2008року позов задоволено частково /а.с.131-134/.

Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 65.902 грн.50 коп., моральну шкоду у сумі 2.000 грн. та судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 667 грн. 53 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення, як постановлене на неповно з"ясованих обставинах з порушенням вимог матеріального та процесуального права та направити справу на новий судовий розгляд з тих підстав, що його вина у ДТП судом не доведена/а.с. 142-149/.

Заслухавши доповідь по справі судді Панченка М.М., пояснення сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи та обговоривши апеляційну скаргу в межах заявлених доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити, а рішення залишити без змін з таких підстав.

Як слідує з матеріалів справи і таке встановлено судом, 24 грудня 2006 року відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем „Фольксваген Гольф» державний номер НОМЕР_1, рухаючись по Набережному Шосе в напрямку від Моста Метро до Поштової площі в м.Києві та, здійснюючи перестроювання з другої смуги в третю ліву смугу, в порушення п.п.10.3, 12.1 Правил дорожнього руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, здійснив перешкоду для руху автомобіля НОМЕР_2, який рухався в третій смузі попутного напрямку під керуванням позивача ОСОБА_2, що призвело до зіткнення указаних автомобілів та їх пошкодення.

В результаті механічних пошкоджень заподіяних автомобілю НОМЕР_2, його власнику - позивачу ОСОБА_2, згідно висновку автотоварознавчого дослідження від 26 червня 2007року за №474, проведеного спеціалістами ЗАТ «Український центр післяаварійного захисту «Експерт-Сервіс» позивачу завдані матеріальні збитки в сумі 65.902 грн.50 коп./а.а.11-15/.

Відповідно до постанови судді Голосіївського районного суду м.Києва від 5 червня 2007 року відповідач ОСОБА_1, визнаний винним в указаній дорожньо-транспортній пригоді за ст.124 КпАП /а.с.9-10/.

Адміністративне стягнення до відповідача не застосоване, оскільки адміністративна справа провадженням закрита за ст.ст.247 п.7 КпАП в зв»язку з пропуском строків передбачених ст.38 КпАП притягнення до адміністративної відповідальності.

Верховним Судом України не знайдено підстав для скасування чи зміни постанови судді Голосіївського районного суду м.Києва від 5 червня 2007 року /а.с.77/.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав  законної сили,  або  постанова суду у  справі про  адміністративні

правопорушення обов"язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом на повно з»ясованих обставинах встановлено, що винним в даній ДТП є відповідач ОСОБА_1, а тому, стягуючи з нього на користь позивача ОСОБА_2, матеріальні збитки в сумі 65.902 грн.50 коп. та судові витрати, суд правомірно керувався ст.1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Заперечуючи свою вину у скоєнні ДТП, відповідач не навів суду достатніх доказів на підтвердження відсутності своєї вини.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди судом обгрнутовано визнано такими, що підлягають задоволенню

Між тим, зменшуючи розмір моральної шкоди, заявлений позивачем в сумі 30.000 грн.,  та стягуючи на його користь   з відповідача моральну

шкоду в сумі 2.000 грн., колегія суддів вважає, що при цьому, суд правомірно керувався ст.1167 ЦК України, та в повній мірі врахував роз"яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди від 31 березня 1995 року №4, згідно з якими розмір відшкодовуваної моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог, залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних та фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер та тривалість страждань, істотність вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках та інше.

Визначаючи розмір моральної шкоди та покладаючи на відповідача обов"язки по її відшкодуванню в сумі 2.000 грн., колегія суддів вважає, що розмір стягнутої моральної шкоди відповідає ступеню душевних страждань позивачки.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої істанції постановлене на повно з»ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст.307, 308   ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.