Справа № 11-а-1348/2008р. Головуючий в 1-й інст.- Чуйко О.Г.
Категорія: ст.ст. 185 ч. 1, 190 ч.2, 357 ч.3, Доповідач - Коваль С.М.
358 ч.1, 358 ч.3, 301 ч.1, 303 ч.2 КК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Лагнюка М.М.
суддів Верховець Т.М., Коваль С.М.
за участю прокурора Решетняк Н.О.
захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 18 квітня 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_9, судимостей немає,
- засуджена за ст.185 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі; за ст. 357 ч.3 КК України на 1 рік обмеження волі; за ст.190 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ст.358 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі; за ст.358 ч.3 КК України на 1 рік обмеження волі; за ст.303 ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ст.303 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначено покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні злочинів при слідуючих обставинах.
06 червня 2007 року приблизно о 7 год., ОСОБА_2 знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, де вона тимчасово мешкала з ОСОБА_3, таємно викрала чуже майно, а саме гроші в сумі 1200 гривень, які належали ОСОБА_3 та розпорядилась ними на власний розсуд.
Крім того, в цей же час, 06.06.2007 року, ОСОБА_2 знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, таємно, незаконно заволоділа паспортом громадянина України НОМЕР_1, який був виданий 29.08.1997 року Гадяцьким РВ УМВС України в Полтавській області на ім»я ОСОБА_3, після чого з місця скоєння злочину зникла.
ОСОБА_2, період часу з 06.06.2007 року до 08.06.2007 року, перебуваючи у невстановленому слідством місці в м.Києві, маючи намір на підроблення документа, який
видається державною установою, а саме паспорта громадянина України, з метою його подальшого використання, умисно, шляхом заміни справжньої та вклеювання своєї фотографії підробила паспорт громадянина України НОМЕР_1, який був виданий 29.08.1997 року Гадяцьким РВ УМВС України в Полтавській області на ім»я ОСОБА_3
Крім цього, 08 червня 2007 року приблизно о 12 годині 30 хв., ОСОБА_2 з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, яку орендувала на дві доби у ОСОБА_4, у денний час помістила до мережі Інтернет оголошення про те, що в будинку 20 по пр.Тичини в м.Києві на тривалий час здається в оренду 1 кімнатна квартира. Після чого, в цей же день приблизно о 19 годині, знаходячись у квартирі АДРЕСА_3, ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_5, яка прийшла до квартири з наміром її оренди, неправдиві відомості стосовно власності вказаної квартири і можливості її тривалої оренди, чим ввела ОСОБА_5 в оману та уклала з ОСОБА_5 усну угоду про довгострокову оренду квартири АДРЕСА_4. Згідно укладеної угоди, потерпіла ОСОБА_5 добровільно передала ОСОБА_2 гроші в сумі 1500 гривень, як оплату за місяць оренди вказаної квартири, а ОСОБА_2 скориставшись раніше підробленим нею паспортом громадянина України на ім»я ОСОБА_3, видала ОСОБА_5 письмову розписку від імені ОСОБА_3, про отримання нею грошей за оренду квартири, чим також ввела її в оману.
Крім того, 08.06.2007 року приблизно о 22 годині 30 хв., ОСОБА_2 перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4, яку вона орендувала на дві доби, з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, повторно, повідомила ОСОБА_6, який прийшов до квартири з наміром її оренди, неправдиві відомості стосовно власності вказаної квартири і можливості її тривалої оренди, чим ввела потерпілого ОСОБА_6 в оману. При цьому, ОСОБА_2 пред»явила йому раніше підроблений нею паспорт на ім»я ОСОБА_3 та уклала з ним усну угоду про довгострокову оренду квартири АДРЕСА_5, чим ввела потерпілого ОСОБА_6 в оману. Після того, як ОСОБА_6 добровільно передав ОСОБА_2 гроші в сумі 1500 гривень, а вона передала йому ключі від квартири, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зникла.
Крім того, ОСОБА_2 з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, повторно, 03.07.2007 року приблизно о 10 годині, знаходячись в квартирі АДРЕСА_6, яку орендувала на дві доби у ОСОБА_7, приблизно о 21 годині помістила до мережі Інтернету оголошення про те, що в будинку по пр.Григоренка в м.Києві на тривалий час здається 1 кімнатна квартира. Після чого, 04.07.2007 року приблизно о 13 год. 30 хв., ОСОБА_2 знаходячись в квартирі АДРЕСА_7, повідомила ОСОБА_8, яка прийшла до квартири з наміром її оренди, неправдиві відомості стосовно власності квартири і можливості її тривалої оренди, чим ввела потерпілу ОСОБА_8 в оману, та уклала з ОСОБА_8 усну угоду, про довгострокову оренду квартири. Згідно укладеної угоди, потерпіла ОСОБА_8 добровільно передала ОСОБА_2 гроші в сумі 900 грн., як оплату за половину місяця оренди вказаної квартири, а ОСОБА_2, скориставшись раніше підробленим нею паспортом на ім»я ОСОБА_3, видала ОСОБА_8 письмову розписку про отримання від неї грошей за оренду квартири, чим також ввела її в оману.
Крім того, 04.07.2007 року приблизно о 14 год., ОСОБА_2 знаходячись в квартирі АДРЕСА_6, повідомивши потерпілий ОСОБА_10 неправдиві відомості стосовно власності квартири і можливості її тривалої оренди, чим ввела потерпілу в оману, повторно заволоділа чужим майном шляхом шахрайства, а саме грошима ОСОБА_10 в сумі 300 доларів США і 2020 гривень, а всього на загальну суму 3535 гривень, які ОСОБА_10 добровільно передала ОСОБА_2 як оплату за два місяці оренди вказаної квартири. ОСОБА_2, скориставшись раніше підробленим нею паспортом громадянина України ОСОБА_3, видала ОСОБА_10 письмову
розписку від імені ОСОБА_3, про отримання грошей, чим також ввела ОСОБА_10 в оману.
Крім того, 04.07.2007 року приблизно о 18 год. 30 хв., ОСОБА_2 знаходячись в квартирі АДРЕСА_6, повідомивши потерпілому ОСОБА_11 неправдиві відомості стосовно власності квартири і можливості її тривалої оренди, ввівши його в оману, повторно заволоділа чужим майном шляхом шахрайства, а саме грошима ОСОБА_11 в сумі 200 доларів США і 650 грн., а всього на загальну суму 1660 гривень, які він добровільно передав ОСОБА_2 як оплату за один місяць оренди вказаної квартири. При цьому, ОСОБА_2, скориставшись раніше підробленим нею паспортом громадянина України ОСОБА_3, видала ОСОБА_11 письмову розписку від імені ОСОБА_3, про отримання грошей за оренду квартири, чим також ввела потерпілого ОСОБА_11 в оману.
Крім того, ОСОБА_2 у період часу з 08.06.2007 року по 04.07.2007р., використовувала підроблений нею паспорт громадянина України НОМЕР_1, виданий 29.08.1997р. Гадяцьким РВ УМВС України в Полтавській області на ім»я ОСОБА_3, пред»являючи його ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_8С і ОСОБА_11
Крім того, у період часу з грудня 2006 року по 04.09.2007 року ОСОБА_2 перебуваючи в м.Києві, умисно, займалася втягненням певних осіб до заняття проституцією.
Так, ОСОБА_2, приблизно в грудні 2006 року перебуваючи на Майдані Незалежності в м.Києві, маючи намір на втягнення певних осіб до заняття проституцією, запропонувала ОСОБА_12 високооплачувану роботу в сфері сексуальних послуг, переконуючи її в легкості заробітку в даній сфері, при цьому надала номер свого мобільного телефону.
Крім того, ОСОБА_2 маючи намір на втягнення певних осіб до заняття проституцією, 15.01.2007 року розмістила в мережі Інтернет у Вінницькому регіоні оголошення про надання дівчатам привабливої зовнішності високооплачуваної роботи в м.Києві, повідомивши що транспорт, охорона і помешкання надаються, та вказала свій номер мобільного телефону.
03.09.2007 року приблизно о 18 годині, ОСОБА_2 знаходячись в квартирі АДРЕСА_8, розмовляючи з ОСОБА_12 по мобільному телефону, переконала її про вигідність, доцільність і легкість заробітку при занятті проституцією, запропонувала їй тимчасовий притулок на вищевказаній квартирі та заняття проституцією під її прикриттям. В цей же день, ОСОБА_2 знаходячись з ОСОБА_12 у вищевказаній квартирі, переконавши останню в доцільності, вигідності та легкості заробітку заняттям проституцією, запропонувала їй займатися проституцією під її прикриттям, за що вона повинна була віддавати їй 50% заробітку, отриманого від кожного клієнта, якому ОСОБА_12 надасть сексуальні послуги, на що остання дала свою згоду.
ОСОБА_2 маючи намір на заняття сутенерством, з корисливих мотивів, повторно, в період часу з грудня 2006 року до- 4.09.2007 року перебуваючи в м.Києві, будучи знайомою з ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_12 уклала з ними усну угоду, згідно якої вона забезпечувала їм заняття проституцією, а ті в свою чергу віддавали ОСОБА_2 50% доходу від кожного обслуговуваного ними клієнта.
Так, у період з 22.12.2007р. до 26.12.2007р. ОСОБА_2 надала ОСОБА_14 тимчасове житло у невстановленій слідством квартирі по вул. Червоноармійській в м.Києві, де ОСОБА_14 вступила у статевий зв»язок з сімома невстановленими особами, які були наданій їй ОСОБА_2, за що ОСОБА_14 передавала кожен день особисто ОСОБА_2 50% від отриманих нею 80 доларів США з кожного обслуговуваного нею клієнта.
У період часу з 24.08.2007р. по 01.09.2007 р. ОСОБА_2 надала для заняття проституцією ОСОБА_13 клієнта, з яким остання вступила в статевий зв»язок та отримала 80 доларів США, 50% з яких повинна була передати ОСОБА_2
03.09.2007 року приблизно о 22 год. 15 хв., ОСОБА_2 для заняття проституцією надала ОСОБА_12 квартиру АДРЕСА_8 та клієнта, особа якого не встановлена, з яким ОСОБА_12 вступила в статевий зв»язок та отримавши винагороду в сумі 350 гривень, 50% з яких віддала ОСОБА_2
03.09.2007 року приблизно о 23 год. 30 хв. і 04.09.2007р. приблизно о 2 год., ОСОБА_2 для заняття проституцією надавала ОСОБА_12 клієнтів, особи яких невстановлено, з якими ОСОБА_12 за невстановленими слідством адресами, вступала в статевий зв»язок, після чого ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_12 згідно усної домовленості 50% від суми двох обслуговуваних клієнтів, а саме гроші в сумі 375 гривень.
В апеляції і доповненнях до неї засуджена ОСОБА_2 просить вирок суду змінити та пом»якшити призначене їй покарання, оскільки вважає, що суд призначив їй надто суворе покарання. При цьому посилається на те, що при призначенні покарання суд недостатньо врахував наявність таких пом»якшуючих покарання обставин як повне визнання вини і щире каяття у скоєному, сприяння розкриттю злочинів, що вона позитивно характеризується, має на утриманні хвору матір, яка за станом здоров»я потребує постійного догляду, що завдана нею шкода потерпілим буде повністю відшкодована, що до вчинення злочинів її призвів збіг тяжких життєвих обставин, що давало, на її думку, підстави для призначення їй більш м»якого покарання, не пов»язаного з ізоляцією від суспільства. В зв»язку з чим, просить застосувати до неї ст.ст. 69, 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1, який підтримав апеляцію з доповненнями до неї засудженої ОСОБА_2, прокурора про залишення вироку суду без зміни, а апеляцію засудженої без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляції і доповненнях до неї, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку злочинів, при обставинах, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені показаннями самої засудженої ОСОБА_2, яка повністю визнала винність та не оспорювала фактичні обставини справи, у зв»язку з чим судом за згодою учасників судового розгляду у відповідності до вимог ч.3 ст.299 КПК України, інші докази по справі не досліджувались.
Суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, обгрунтовано дійшов висновку про доведеність винності ОСОБА_2 в інкримінованих злочинах та правильно кваліфікував її дії за ст.ст. 185 ч.1, 357 ч.3, 190 ч.2, 358 ч.1, 303 ч.1, 303 ч.2 КК України, за винятком зайво застосованої ст.358 ч.3 КК України.
Зокрема, суд зайво кваліфікував дії ОСОБА_2 по епізоду використання нею завідомо підробленого документа за ст.358 ч.3 КК України, без врахування скоєння нею підроблення паспорта громадянина України, шляхом заміни справжньої та вклеювання своєї фотографії, який потім ОСОБА_2 використала.
Оскільки, відповідно до вимог кримінального законодавства у випадках, коли особа, яка підробила документ і потім його використала, підлягає відповідальності лише за ч.1 ст.358 КК України.
Тому з вироку необхідно виключити, як зайву, вказівку суду про засудження ОСОБА_2 за ч.3 ст.358 КК України.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд дотримав вимоги ст.65 КК України, врахувавши характер і ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, що вона визнала вину та щиросердно розкаялася, дані про особу винної, яка негативно характеризується, не має постійного місця проживання та роботи, що завдана шкода не відшкодована в повному
обсязі. Враховуючи всі ці обставини, суд обгрунтовано призначив ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції закону, що передбачає покарання за вчинені злочини.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд недостатньо повно врахував всі обставини справи і не в повній мірі врахував низку обставин, які пом»якшують покарання та призначив ОСОБА_2 суворе покарання.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнала винність та щиро розкаялась у скоєному, сприяла розкриттю злочинів, відсутність у неї до вчинення злочинів правопорушень, що вона має ослаблений стан здоров»я (підтверджений довідкою головного лікаря Оболонської НРЛ за № 64 від 08.09.2008р.), вчинила злочин внаслідок збігу тяжких життєвих обставин, оскільки вона має на утриманні хвору матір пенсійного віку, яка за станом здоров »я потребує постійного стороннього догляду (а.с.35 т.3), що заподіяна шкода всім потерпілим відшкодована в повному обсязі.
Наведені обставини є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів та пом»якшують покарання, та з врахуванням молодого віку засудженої, а також у зв»язку зі зменшенням об»єму обвинувачення (виключення як зайвої вказівки суду про засудження ОСОБА_2 за ч.3 ст.358 КК України) і зважаючи на відсутність обтяжуючих покарання обставин, дають підстави вважати, що виправлення ОСОБА_2 можливе у менш тривалий строк позбавлення волі.
Тому, колегія суддів вважає можливим застосувати ст.69 КК України і пом»якшити призначене ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст.303 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі.
Таке покарання, за переконанням колегії суддів, є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для застосування ст.75 КК України і звільнення ОСОБА_2 від покарання з випробуванням, про що йдеться в апеляції засудженої, не вбачається. В зв»язку з чим апеляція засудженої ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
апеляцію засудженої ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 18 квітня 2008 року щодо ОСОБА_2 змінити: пом»якшити призначене ОСОБА_2 покарання за ст.303 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі.
В порядку ст.365 КПК України, виключити з резолютивної частини вироку, як зайву, вказівку суду про засудження ОСОБА_2 за ст. 358 ч.3 КК України і вважати її засудженою за ст.185 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі; за ст. 357 ч.3 КК України на 1 рік обмеження волі; за ст.190 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ст.358 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі; за ст.303 ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ст.303 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.1, 357
ч.3, 190 ч.2, 358 ч.1, 303 ч.1, 303 ч.2 КК України, шляхом поглинення менш суворого
покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 призначити покарання - 3 (три) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.
В решті вирок залишити без зміни.