Справа № 22-Ц-2150/2008    Головуючий у 1 інстанції Кириченко B.I.

Доповідач у 2 інстанції Дьоміна О.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Дьоміної О.О.,

суддів:Поліщука М.А., Сліпченка О.І.,

при секретарі: Терех Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 20 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, Халчанської сільської ради Кагарлицького району Київської області, СТОВ «Промінь» про визнання права власності на земельну частку (пай).

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

встановила:

В лютому 2008 року ОСОБА_4 звернулась з зазначеним позовом до суду, посилаючись на те, що 29.11.1995 р. КСГП «Промінь» отримало державний акт на право власності на землю і станом на вказану дату вона була членом вказаного підприємства, але її помилково не було включено в список-додаток № 1 до вказаного державного акта, що їй стало відомо тільки 28.01.2008 p., і розпайовання землі між членами підприємства відбулася без врахування її членства.

Просила суд визнати за нею право власності на земельну частку (пай) розміром 3, 62 умовних кадастрових гектари, як і у інших членів вказаного КСГП при паюванні, що підлягає виділу із земель запасу Халчанської сільської ради за межами населеного пункту.

Також просила суд зобов'язати Кагарлицьку РДА видати їй сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 3, 62 умовних кадастрових гектари вартістю 45184 грн., що перебуває в колективній власності КСГП «Промінь».

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 20 березня 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в межах наведених доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 29.11.1995 року КСГП «Промінь» отримало державний акт на право колективної власності на землю і станом на вказану дату позивачка була членом вказаного підприємства, але її помилково не було включено в список-додаток №1 до вказаного державного акта та розпайовані землі між членами вказаного підприємства без участі позивача і розмір земельної частки (паю) становив по КСГП «Промінь» 3, 62 умовних кадастрових гектарів.

Відповідно до п.7 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», роз'яснень Державного комітету України по земельних ресурсах від 7.01.2002 р. № 14-17-б/319 особам, які помилково не включені до списку додатку до державного акта на право колективної власності на землю може бути надано право на земельну частку із земель резервного фонду, що утворювався при паюванні КСГП «Промінь», а не із земель запасу Халчанської сільської ради, що просить позивач.

Виходячи зі змісту статей 13, 14, 41, 55 Конституції України, якими гарантовано державний захист майнових прав громадян, не обмежено можливість такого захисту прав землекористувачів, набутих відповідно до чинного на той час законодавства.

Право громадян як співвласників колективної власності на землю набувається з дня видачі в установленому порядку державного акту на право колективної власності на землю з додатком - списком громадян.

29.11.1995 року КСГП «Промінь» отримало державний акт на право колективної власності на землю і станом на вказану дату позивачка була членом вказаного підприємства, тому має право на земельний пай і позов в цій частині підлягає задоволенню.

В ст.25 ЗК України, яка передбачає приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, зазначається, що:

1. При приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств,

установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю)

1.   2.     Рішення про приватизацію земель  державних  і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

2.   3.     Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно.

5.  Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

Суд, відмовляючи у позові, також не врахував того, що сільська рада та РДА визнали позовні вимоги позивачки.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови позивачці у визнанні права власності на земельну частку (пай), так як було постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а позов в цій частині підлягає задоволенню.

В частині позову про зобов'язання Кагарлицької РДА видати позивачці сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 3, 62 умовних кадастрових гектари вартістю 45184 грн., що перебуває в колективній власності КСГП «Промінь» суд обгрунтовано відмовив в позові, пославшись на те, що ЗК України (2001 р.) не передбачає видачу сертифіката на право на земельну частку як правовстановлюючии документ після введеного вказаного кодексу в Дію.

Керуючись ст. 25, 81 ЗК України, Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», роз'ясненнями Державного комітету України по земельних ресурсах від 7.01.2002 р. № 14-17-6/319, ст.ст.303, 304, ст.307, ст.309, ст.ст.313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4  -задоволити.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 20 березня 2008 року - скасувати частково, по справі постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_4 до Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, Халчанської сільської ради Кагарлицького району Київської області, СТОВ «Промінь» про визнання права власності на земельну частку (пай) - задоволити, визнати за нею право власності на земельну частку (пай) розміром 3, 62 умовних кадастрових гектари, вартістю 45184 грн., із земель запасу Халчанської сільської ради за межами населеного пункту, в решті рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту проголошення.