Справа № 22-1531/09 Головуючий в І інстанції: Литвинова І.B.
Доповідач: Гончар В.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого - Гончара В.П.
Суддів - Коротуна В.М., Карпенко С.О.
При секретарі - Ліліцькому Р.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 грудня 2008 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» про відновлення порушеного права на отримання в належному розмірі заборгованості по надбавкам до заробітної плати за вислугу років, отримання довідки для перерахування пенсії, стягнення компенсації за завдані матеріальні збитки та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся в суд з позовом до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» про відновлення порушеного права на отримання в належному розмірі заборгованості по надбавкам до заробітної плати за вислугу років, отримання довідки для перерахування пенсії, стягнення компенсації за завдані матеріальні збитки та моральної шкоди.
Зазначав, що відповідачем безпідставно не зараховується до його педагогічного стажу роботу в якості викладача в СТК Севастопольського МК ДТСААФ і тому він не отримує надбавку до заробітної плати за вислугу років і в зв'язку з цим також не отримує пенсію в належному розмірі.
Просив стягнути заборгованість по заробітній платі в розмірі 3720 грн., додаток до пенсійних виплат в розмірі 10783 грн., упущену вигоду в розмірі 22471 грн. та моральну шкоду в розмірі 50000 грн.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 01 грудня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» про відновлення порушеного права на отримання в належному розмірі заборгованості по надбавкам до заробітної плати за вислугу років, отримання довідки для перерахування пенсії, стягнення компенсації за завдані матеріальні збитки та моральної шкоди - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, а зібраним доказам не дав належної оцінки.
В суді апеляційної інстанції позивач підтримав апеляційну скаргу з підстав, наведених в ній.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечувала, вважаючи рішення районного суду законним.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом вірно встановлено, що позивач з 1989 по 2000 p.p. працював в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» і
25.11.2000 p. вийшов на пенсію. В зв'язку з прийняттям Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст.57 Закону України «Про освіту», відповідач повинен був здійснити нарахування надбавки за вислугу років залежно від педагогічного стану.
Разом з тим, відповідачем обгрунтовано не проводилось перерахування та не визнавалось педагогічним стажем робота позивача з 1965 по 1973 рік в СТК Севастопольського МК ДТСААФ.
Як вбачається з наданих позивачем документів в даній організації він працював на підставі трудової угоди від 10.10.1965 р. на посаді «приватного викладача» (а.с.38).
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р № 78 затверджено Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти і пунктом 2 даного Порядку встановлено, що до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних та науково-педагогічних працівників зараховується час роботи на посадах, передбачених переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. № 963, а також час роботи на посаді старшого піонервожатого у період до 01 квітня 1991 р., час роботи на посаді військового керівника та керівника допризовної підготовки у період до 1 вересня 1994 р. і т.і., але в даному переліку відсутня посада «приватний викладач», яку обіймав позивач.
Крім того, до стажу педагогічної роботи зараховується робота на відповідних посадах у закладах освіти СРСР.
Позивач працював в СТК Севастопольського МК ДТСААФ. Відповідно до роз'яснення Міністерства освіти України, яке міститься в листі від 22.06.1998 p., спортивно-технічні клуби можуть вважатись професійно-навчальним закладом лише в тому разі, коли вони отримали у встановленому законом порядку ліцензію і були включені до Державного реєстру навчальних закладів. Позивачем докази отримання СТК Севастопольського МК ДТСААФ ліцензії на здійснення підготовки фахівців за робітничими професіями надано не було, а отже дана установа не може вважатись професійно-навчальним закладом.
За таких обставин, суд прийшов до правильного висновку про те, що в задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки позивачем не доведено, що на протязі 1965 - 1973 p.p. ним здійснювалась педагогічна робота у закладі освіти СРСР.
Доводи апеляційної скарги про незаконність постановленого рішення безпідставні, викладені в рішенні висновки нічим не спростовані.
Оскільки рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст.303, 307, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 грудня 2008 року залишити без змін. ' .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до нього суду касаційної скарги.
Головуючий: