Справа № 22ц - 3477/2008     Головуючий у 1 інстанції Ярмола О.Я.

Категорія 01, 37     Доповідач у 2 інстанції Малород O.I.

УХВАЛА

Іменем України

19 вересня 2008 року     м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Даценко Л.М.

суддів: Коцюрби О.П., Малорода О.І..

при секретарі: Терех Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 8 липня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 третя особа: Перша Білоцерківська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним , -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2007 року позивач звернувся в суд з даним позовом мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його брат ОСОБА_5, який 3 липня 2006 року склав заповіт на двох своїх дітей, відповідачів. На час укладення заповіту брат тяжко хворів, а тому не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Також зазначає, що приймав участь у будівництві 1/2 частини будинку та господарських споруд, надавав брату матеріальну допомогу, ніс витрати на лікування і тому просив визнати заповіт недійсним, визнати його право на спадкування у поряду першої черги та поділити порівну між сторонами спадкове майно.

Рішенням суду в задоволені позовних вимог відмовлено.

Позивач просить скасувати рішення суду, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та порушенням норм процесуального права.

Апеляційну скаргу необхідно відхилити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 3 липня 2006 року державним нотаріусом Першої Білоцерківської державної нотаріальної контори посвідчено заповіт, згідно якого ОСОБА_5 усе своє майно заповів своїм дітям, відповідачам в рівних долях.

ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавець помер. До смерті ОСОБА_5 хворів на онкологічне захворювання, однак на час складання заповіту міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відповідачі, спадкоємці першої черги, прийняли спадщину.

Указані обставини суд першої інстанції встановив з копії заповіту, пояснень свідків, двох висновків посмертних судово-психіатричних експертиз, в ході проведення яких експерти прийшли до висновків, що померлий на час складання заповіту міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відмовляючи в позові суд виходив з того, що на час вчинення заповіту ОСОБА_5, будучи дієздатним, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними і тому підстави для визнання заповіту недійсним, зазначені в ст. 225 ч.1 ЦК України - відсутні.

Згідно частини 1 статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відповідно до частини 2 статті 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд може визнати заповіт недійсним, якщо встановить, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог недійсності заповіту із заявлених позивачем підстав, а відтак його права оспорюваним заповітом не порушені.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 8 липня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного суду України протягом 2 місяців.