Справа № 22-2768 / 2008 Головуючий у 1 інстанції
Гончар М.С. Суддя-доповідач: Приймак В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" вересня 2008 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Приймака В.М.
Суддів : Бабак A.M.
Спас О.В. При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, в якому зазначав наступне.
08.07.2001 року о 01 годині 20 хвилин ОСОБА_5, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул. Набережна у м. Запоріжжі зі швидкістю 82, 7 км/год, не вживши заходів щодо зниження швидкості, допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_6
В результаті дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) велосипедисту ОСОБА_6 були нанесені тілесні ушкодження, що спричинили смерть.
ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. ОСОБА_5, свою вину у скоєнні вищезазначеного злочину визнав.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.02.2005 року по справі № Іп-8/05 ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії.
Злочином ОСОБА_5 позивачу та його дружині, як батькам загиблого ОСОБА_6, завдано майнову та моральну шкоду. Завдано майнову шкоду, а саме - виграти на юридичну допомогу ТОВ «Юридичний центр «ІСК» по кримінальній справі 1700 грн. Крім майнової шкоди йому та його дружині, як батькам загиблого ОСОБА_6, завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 50 000 грн. Зазначена шкода позивача полягає у душевних переживаннях, пов'язаних зі смертю сина внаслідок неправомірних дій відповідача та написанням численних скарг в правоохоронні органи, щоб винна у смерті його сина особа була покарана; погіршився стан їх здоров'я, нормальні життєві стосунки з оточуючими людьми. В зв'язку із чим, просив стягнути з відповідача ОСОБА_5 на його користь, майнову шкоду у розмірі 1700 грн. та моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.
У судовому засіданні 30.11.2007 року позивач ОСОБА_4 подав уточнений позов, яким збільшив свої позовні вимоги в частині розміру майнової шкоди з 1 700 грн. до 2 700 грн. за рахунок 1 000 грн. - витрат на правову допомогу ТОВ «Юридичний центр «ІСК» по даній цивільній справі.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій він, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалите нове, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено і це не оспорюється сторонами, що ОСОБА_5 винний у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Відповідно до постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.02.2005 року ОСОБА_5 визнав себе винним у скоєному злочині.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 є батьком загиблого в ДТП з вини ОСОБА_5 ОСОБА_6, в зв'язку з чим його було визнано потерпілим та цивільним позивачем по кримінальній справі відносно ОСОБА_5
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб в межах заявлених ними позовних вимог.
Оскільки мати загиблого ОСОБА_6 не зверталася до суду із позовом до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції на законних підставах не прийняв до уваги обґрунтування позивачем своїх вимог в частині стягнення моральної шкоди як завдання моральної шкоди також матері загиблого.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ст, 440-1 ЦК України (в редакції 1963 року).
Суд першої інстанції правильно встановив правовідносини сторін та дійшов висновку про те, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди з відповідача, оскільки це підтверджено матеріалами справи.
Разом з тим, частково задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції правильно застосував вимоги ч.ч.1, 2 ст. 454 ЦК України (у редакції 1963 року), прийнявши до увага, що потерпілий по кримінальній справі також порушив правила дорожнього руху, що знаходиться в причинному зв'язку з подією ДТП, а крім того прийняв до уваги майновий стан відповідача.
Зазначений висновок суд першої інстанції зробив на підставі доказів, які ним досліджувались в судовому засіданні.
Крім того, частково задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції застосував принцип розумності та справедливості.
Відмовляючи позивачу у відшкодуванні матеріальної шкоди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначена сума матеріальної шкоди не є матеріальною шкодою в тій мірі, як її передбачає закон, а є витратами позивача на правову допомогу по кримінальній та цивільній справах.
Суд першої інстанції коректно підійшов до вирішення цього питання та зробив висновок про те, що позивач помилково визнав 2 700 грн. як матеріальну шкоду, хоча в дійсності це є судові витрати на правову допомогу.
Відмовляючи позивачу у стягненні матеріальної шкоди у розмірі 2 700 грн., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не надав суду доказів того, що така правова допомога була дійсно йому надана ТОВ «Юридичний центр «ІСК» при розгляді кримінальної та цивільної справ.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права спростовуються матеріалами справи.
Постановляючи судове рішення, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін та правильно застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.
Оскільки рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, встановленим обставинам та наданим доказам, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись-ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів. -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2008 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох
місяців.