Справа № 22-3115 / 08     Головуючий у 1-й інстанції:Махіборода Н.О.

Суддя-доповідач: Кочеткова I.B.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2 вересня 2008 року     М.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:     Кочеткової І.В.,

Суддів:     Гончара О.С,

Бондара М.С,
При секретарі:     Белименко С.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 червня 2008 року по справі за заявою закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20.06.2008 року відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

В апеляційній скарзі закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи апелянтів, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

За змістом ст. 312 п.3 ЦПК, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої шстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Постановлюючи ухвалу, суддя виходив з того, що заявником порушені правила договірної підсудності, кредитний договір в установленому порядку не розірваний, із заяви ЗАТ КБ «ПриватБанк» вбачається спір про право, що за змістом ст.100ч.1 п.2 ЦПК унеможливлює видачу судового наказу.

Проте такі висновки судді не грунтуються на вимогах закону, а тому з ними не можна погодитись.

Відповідно до ст.115 ЦПК України у випадку порушення заявником правил підсудності, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.

За змістом ст.96 ЦПК судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

Встановлено, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, за умовами якого у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених договором, Банк має право, в тому числі, здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням Позичальнику відповідного повідомлення. У зазначену в повідомленні дату договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, винагороду, комісію й відсотки за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за договором (див.:п.п.3.3.3 в; а.с.3-5).

Із заяви Банку вбачається, що Позичальник порушив умови кредитного договору, у зв`язку з чим банк в односторонньому порядку відповідно до п.п.3.3.3 розірвав кредитний договір.

Дійсний і неоспорений договір є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили.

Оскільки умовами договору передбачено право банку в односторонньому порядку розірвати договір з надсиланням Позичальнику відповідного повідомлення, висновок судді про наявність спору про право не ґрунтується на матеріалах справи і являється завчасним.

За таких обставин оскаржувана ухвала не може бути визнана такою, що постановлена з дотриманням вимог процесуального права, а тому відповідно до ст.312 п.3 ЦПК вона підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої шстанції.

Керуючись ст.ст.307, 312 п.3 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 червня 2008 року в цій справі скасувати.

Передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.