РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 вересня 2008 року колегія суддів судової" палати у цивільних справах
апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді     Малахової Н.М.

суддів:     Жизневської А.В.

Матюшенка І.В. при секретарі

судового засідання     Лаговській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 5 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до дочірнього підприємства "Житомир Ворд Білдінг Системс Україна"( нині - товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод металевих конструкцій") про скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи, майнової та моральної шкоди,

встановила:

У січні 2008 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона з 1984 року працює у відповідача, до жовтня 2007 року не мала жодного зауваження по роботі, проте протягом трьох місяців було видано 9 наказів і розпоряджень стосовно оцінки її роботи, які прийняті з грубим порушенням чинного законодавства. Крім того, вказувала, що у зв'язку з виданням цих актів їй було завдано моральної шкоди. Тому, просила скасувати незаконні накази, попередження та розпорядження, відшкодувати заподіяну їй матеріальну, в сумі 62.46 коп., та моральну, в сумі 10000 грн., шкоду, стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги в сумі 250 грн.

У процесі розгляду справи у суді першої інстанції позивачка відмовилася від позову у частині стягнення на її користь середньої заробітної плати за час відсторонення від роботи, оскільки відповідач добровільно виплатив їй заробітну плату за цей період.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 5 червня 2008 року у задоволені позову відмовлено за безпідставністю.

У апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити її позов. Зазначає, що суд не дав належної оцінки наявним у справі доказам. Вказує, що накази №№ 115, 116 оспорює з тих підстав, що вона повинна дублювати роботу, яку виконують інші особи.

Крім того, відповідачем було видано розпорядження, попередження, два накази про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та два накази про відсторонення її від роботи, які не відповідають діючому законодавству. Апелянт вважає, що вона довела заподіяння їй матеріальної та моральної шкоди.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 церебувала у трудових відносинах з відповідачем з 1984 року і працювала на посаді завідуючою здоровпунктом. 23 жовтня 2007 року генеральним директором ДП "Житомир Ворд Білдінг Системс Україна" (нині ТОВ "Житомирський завод металевих конструкцій") були видані слідуючі накази : № 115 щодо реєстрування та проходження листа непрацездатності, № 116 щодо попередження виробничого травматизму на виробництві, № 116 щодо уточнення наказу про попередження травматизму.

26 листопада 2007 року ОСОБА_3 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за низьку якість заходів по оздоровленню працівників підприємства у вигляді попередження. 27 листопада 2007 року було видано розпорядження №7, яким було зобов'язано позивачку провести роз'яснювальну роботу щодо вакцинації працівників проти грипу.

Крім того, 6 грудня 2007 року було видано наказ про оголошення позивачці догани та зміну режиму її роботи. 2 січня 2008 року видано наказ № 2 про проведення службового розслідування, 9 січня 2008 року наказ № 4 про продовження термінів службового розслідування. Цими наказами позивачку було відсторонено від роботи строком на 35 днів. 11 січня 2008 року було видано наказ № 7 про оголошення ОСОБА_3 другої догани.

Наказом генерального директора ДП "Житомир Ворд Білдінг Системс Україна" від 18 січня 2008 року № 9 був скасований наказ від 6 грудня 2007 року № 169 про оголошення позивачці догани у зв'язку з відсутністю матеріалів службової перевірки, а наказом від 24 січня 2008 року № 12 був скасований наказ від 11 січня 2008 року № 7 про оголошення позивачці догани, оскільки відповідно до листа завідуючої поліклініки № 2 м. Житомир вона вправі була вчиняти дії, за які її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Наказом від 13 лютого 2008 року № 29 на підставі припису територіальної державної інспекції праці у Житомирській області від 11 лютого 2008 року були скасовані накази №№ 2 та 4 про відсторонення позивачки від роботи на час проведення службового розслідування.

Відмовляючи позивачці у задоволені позову в частині скасування наказів від 23 жовтня 2007 року №№ 115, 116 щодо реєстрації проходження листка працездатності, попередження виробничого травматизму на підприємстві, розпорядження від 27 листопада 2007 року №7 щодо удосконалення медико-профілактичної роботи на підприємстві, суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач вправі був видавати такі накази та розпорядження, оскільки підприємство зобов'язане проводити певні заходи направлені на оздоровлення    своїх працівників.    Покладені на позивачку

обов'язки згідно наказів від 23 жовтня 2007 року №№ 115, 116 не виходять за межі її функціональних обов'язків, тому вказані накази є законними і скасуванню не підлягають. Правильним є висновок суду першої інстанції щодо безпідставності вимог про скасування наказів від 6 грудня 2007 року № 169, від 11 січня 2008 року № 7 про оголошення позивачці догани та наказів від 2 та 4 січня 2008 року №№ 2 та 4 про відстороненя її з роботи, оскільки вони були скасовані відповідачем самостійно до ухвалення судового рішення.

Також є обґрунтованим висновок суду щодо безпідставності позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, оскільки позивачка не довела суду, що у зв'язку з винними діями відповідача вона потребувала саме такого лікування і повинна була нести саме такі витрати.

Проте, висновок суду щодо законності винесеного позивачці 26 листопада 2007 року попередження за низьку якість заходів направлених на оздоровлення працівників є помилковим.

У відповідності до положень ст. 149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення : догана, звільнення.

Тому, застосований до позивачки захід дисциплінарного впливу у вигляді попередження є незаконним.

Крім того, суд необгрунтовано відмовив позивачці у задоволені позову
про відшкодування моральної шкоди та стягнення на її користь судових витрат
за надання правової допомоги.    

Згідно положення ст.ст. 147, 149 КЗпП України дисциплінарні стягнення можуть бути застосовані тільки за порушення трудової дисципліни і до їх застосування власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

У відповідності до положень ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі : появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Проте, при притягненні позивачки до дисциплінарної відповідальності та відстороненні її від роботи наведені вище вимоги закону відповідачем були порушені.

З матеріалів справи вбачається, що накази про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності та накази про відсторонення її від роботи були скасовані відповідачем у зв'язку з їх незаконністю.

Таким чином відповідачем були порушені законні права позивачки.

У відповідності до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачка  довела  суду,   що  незаконними  діями  відповідача  щодо незаконного    притягнення    її    до    дисциплінарної    відповідальності    та відсторонення від роботи їй було заподіяно моральної шкоди.

Тому, вказана шкода, підлягає відшкодуванню на користь позивачки в розмірі 3000 грн., враховуючи обставини, які мають істотне значення для справи.

На користь- позивачки підлягають відшкодуванню також витрати за надання правової допомоги у розмірі 250 грн.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання незаконним попередження від 26 листопада 2007 року шляхом його скасування, відшкодування на користь позивачки моральної шкоди та судових витрат за надання правової допомоги підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову.

У решті рішення має залишатися без зміни.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Корольовського суду м. Житомира від 5 червня 2008 року в частині відмови у задоволені позову ОСОБА_4 щодо визнання незаконним попередження № 1 від 26 листопада 2007 року , відшкодування моральної шкоди та стягнення судових витрат за надання правової допомоги скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.

Визнати незаконним застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення в якості попередження 26 листопада 2007 року. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод металевих конструкцій" на користь ОСОБА_3 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 250 грн. судових витрат за надання правової допомоги та 8 грн. 50 коп. судового збору на користь держави .

У решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Справа № 22 ц/1535     Головуючий у суді 1-ї інст. Колупаєв В.В,

Категорія 51     Доповідач суддя Малахова Н.М.