Справа № 2-690/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

22 вересня 2008 року Авдіївський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Макарова О.П.,

при секретарі: Лебедєвій С.Ш.,

за участю позивачки: ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Авдіївка цивільну, справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Авдіївка в особі виконкому Авдіївської міської Ради про визнання права власності на нерухоме майно за спадщиною, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, який залишився після смерті її батька.

При цьому позивач посилається на те, що 26 січня 1996 року помер її батько ОСОБА_2. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді жилого будинку № 19 по вулиці Чкалова в місті Авдіївка Донецької області з усіма належними до нього господарськими спорудами, який належав йому на підставі договору про право забудови вільної земельної ділянки. Позивачка своєчасно у шестимісячний строк після смерті батька звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки свого часу батько не зареєстрував в БТІ правовстановлюючий документ на будинок, про що свідчить рішення реєстратора про відмову в реєстрації від 12.06.2008 року, тому позивачка звернулась до суду про визнання за нею права власності на спірний житловий будинок.

В судовому засіданні позивачка, підтримала позовні вимоги, просила суд визнати за нею право власності на нерухоме майно, яке складається з житлового буднику № 19 по вулиці Чкалова в місті Авдіївка з усіма належними до нього господарськими спорудами, який залишився після смерті її батька ОСОБА_2, померлого 26 січня 1996 року. Також зазначила, що зверталась до Авдіївської міської Ради з заявою про введення спірного будинку до експлуатації та рішенням Виконавчого комітету Авдіївської міської Ради від 27 серпня 2008 року було затверджено акт прийому в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального житлового будинку № 19 по вулиці Чкалова в місті Авдіївка.

Представник відповідача - Територіальної громади міста Авдіївка в особі виконкому Авдіївської міської Ради - до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій погодився на розгляд справи за його відсутністю, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши позивачку, дослідивши наявні докази, які маються в матеріалах справи, вважає, що позов обгрунтований на законі та підлягає задоволенню за наступних обставин.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок № 19 по вулиці Чкалова в місті Авдіївка Донецької області власником зазначеного будинку є ОСОБА_2.

Згідно Договору на право забудівлі вільної земельної ділянки від 28 липня 1948 року, власником зазначеного будинку є також ОСОБА_2, однак договір не зареєстрований в БТІ у встановленому законом порядку. На теперішній час зазначений факт перешкоджає позивачці оформити свої спадкові права належним чином.

Рішенням Виконавчого комітету Авдіївської міської Ради від 27 серпня 2008 року було затверджено акт прийому в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального житлового будинку № 19 по вулиці Чкалова в місті Авдіївка, тобто спірного будинку.

26 січня 1996 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-НО № 077268, виданим Авдіївським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецької області.

В своїх показаннях позивачка наполягала на тому, що після смерті ОСОБА_2, позивачка, яка була його донькою прийняла спадщину, як спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак своєчасно не оформила свої права. Крім того спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 була ОСОБА_3, яка відповідно до свідоцтва про одруження серії II-АГ №  134921, виданого

Авдіївським міським бюро ЗАГС Донецької області, була дружиною померлого та 8 квітня 2000 року померла, згідно свідоцтва про смерть серії 1-НО № 459830. Крім того ОСОБА_3 на все майно яке мало їй належати заповіла позивачці по справі.

Після смерті батька позивачка своєчасно звернулась до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки свого часу батько не зареєстрував в БТІ правовстановлюючий документ на будинок, про що свідчить рішення реєстратора про відмову в реєстрації від 12.06.2008 року, тому позивачка звернулась до суду про визнання за нею права власності на спірний житловий будинок.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2, крім позивачки по справі та його доньки немає.

Рідство позивачки з ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження серії І-УР № 914404 від 17 червня 1960 року, виданим Авдіївським міським бюро ЗАГС Сталінської області, в якому батьком позивачки зазначено ОСОБА_2. Крім того встановлено що, відповідно до свідоцтва про одруження та, довідки про укладення шлюбу позивачка змінювала дівоче прізвище «Волобуєва» - спочатку на «Кирбаба», а потім на «Гончарова».

Згідно ст.5 чинного Цивільного кодексу України, останній не має зворотної дії у часі та регулює відносини, які виникли з дня набрання ним чинності, а оскільки ОСОБА_2 помер 26 січня 1996 року та спадщина відкрилась до набрання законної сили чинним Цивільним кодексом України, то при вирішенні питання про спадщину необхідно керуватись Цивільним кодексом Української РСР.

Так відповідно до ст.529 ЦК Української РСР у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до вимог ст. 549 ЦК Української РСР - спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив до керування чи володіння спадковим майном.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Аналізуючи усі зібранні по справі докази в їх сукупності, суд визнає за ОСОБА_1, народження 1960 року право власності на житловий будинок № 19 по вулиці Чкалова в місті Авдіївка Донецької області з усіма належними до нього господарськими спорудами, що залишився після смерті ОСОБА_2 померлого 26 січня 1996 року.

На підставі ст.ст. 5, 328 ЦК України, ст.ст.529, 549 ЦК Української РСР, ст.ст. 10, 57, 60, 174, 208, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Авдіївка в особі виконкому Авдіївської міської Ради про визнання права власності на нерухоме майно за спадщиною - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, народження 21 травня 1960 року право власності на нерухоме майно, яке складається з житлового будинку № 19 по вулиці Крупської в місті Авдіївка Донецької області з усіма належними до нього господарськими спорудами, що залишився після смерті ОСОБА_2, померлого 26 січня 1996 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд Донецької області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з дня проголошення рішення з подальшим поданням протягом 20 днів апеляційної скарги на рішення, або шляхом подання до Апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Апеляційного суду Донецької області.