Справа№2а-26 за 2007 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

5 червня 2007 року Мостиський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Ліщинського A.M.

при секретарі - Романченко І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Мостиська

адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського

обласного центру зайнятості про поновлення на на роботі та стягнення заробітної плати

за час вимушеного прогулу, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про поновлення на роботі та стягнення заробіної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він працював в Мостиському центрі зайнятості, провідним спеціалістом, однак згідно наказу № 23/14 від 03.04.2003 р. його було звільнено з роботи згідно ст 30 ч.1 п.2 Закону України "Про державну службу". Підставою для такого наказу була постанова Мостиського районного суду від 12.03.2003 р. Згідно Постанови Верховного Суду України від 28.11.2005 р. постанову Мостиського районного суду було скасовано.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги змінив та пояснив, що вважає його звільнення з роботи незаконним, оскільки постанову Мостиського районного суду від 12.03.2003 р. було скасовано Верховним Судом України. Відмовляється від стягнення заробітної плати за час вишуного прогулу. Що стосується строків позовної давності вважає, що їх не пропустив. Просить поновити його на роботі провідного спеціаліста Мостиського районного центру зайнятості.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що підстав для поновлення позивача не має, оскільки ним пропущений строк позовної давності для даної категорії справ, без поважної причини. Просить в позові відмовити.

Суд проаналізувавши матеріали справи, пояснення сторін вважає, що в позові слід відмовити за строком позовної давності.

Вирішуючи спір між сторонами встановлено, що позивача ОСОБА_3 звільнено з роботи наказом № 23/14 від 03.04.2003 року за ст.30 ч.1 п.2 Закону України "Про державну службу". Підставою такого звільнення послужила постанова Мостиського районного суду від 12.03.2003 року, згідно якої позивача ОСОБА_3 було притягнено до адміністративної відповідальності згідно Закону України "Про боротьбу з корупцією".

Постановою Верховного Суду України від 28.11.2005 року постанову Мостиського районного суду скасовано.

Позивач в судовому засіданні не представив доказів про причину пропуску строку позовної давності.

Представлені суду витяг № 4936 з медичної картки хворого свідчить, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 24.10.06 р. по 17.11.06 р. ( 24 дні), та виписка із медичної картки стаціонарного лікування згідної якої позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 26.12.06 р. по 10.01.07 р. ( 15 днів), тобто лікування позивача було короткотривале, а тому суд його не приймає до уваги.

Згідно ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного суду в тримісячний строк з дня коли він дізнався  або  повинен  був  дізнатись  про  порушення  свого  права,  а  справах  про

звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно ст 99 ч.2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з пояснень позивача він отримав постанову Верховного Суду України про скасування постанови Мостиського районного суду 05.12.2005 року.

Враховуючи те, що позивач не представив суду докази для поновлення строку по захисту своїх прав, тому суд вважає, що в позові слід відмовити за пропуском строку позовної давності.

Керуючись ст. ст. 8, 22, 24, 55, 64 Конституції України, 3, 5, 15, 17, 72, 99 ч.2, 158-163 КАС України, ст. 233 ч.2 КЗпП України, суд -

постановив:

В позові ОСОБА_1 до Львівського обласного центру зайнятості про поновлення на роботі - відмовити, за пропуском строку позовної давності.

На дану постанову може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі заяви в 10-ти денний строк про апеляційне оскарження і поданням протягом 20-ти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції..

Даний примірник рішення має силу оригіналу і виготовлений в нарадій кімнаті.