РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа 2-о-64/09 р.

19 травня 2009 р.

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

судді П"ятковського В.І. секретаря Ваташко О.Я., розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Отинійська селищна рада Коломийського району про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

Заявник, інтереси якого в судовому засіданні підтримав його представник посилається на те, що в 1953 року в Омській області Російської Федерації під час перебування на спецпоселенні померла його бабуся, ОСОБА_2. Для отримання свідоцтва про право власності за законом йому слід представити в державну нотаріальну контору необхідні для цього документи, в тому числі і свідоцтво про її смерть.

В його розпорядженні є довідка про смерть ОСОБА_3, від 25 листопада 1953 року. В даному документі зазначено, що місцем смерті являється 17 квартал Теврізського району Омської області, місце реєстрації актового запису про смерть - Петропавловська сільська рада Теврізського району Омської області. Вважає, що така неточність у прізвищі Григорів і Григор»єва, викликана звучаннням прізвища в російській транскрипції.

Просить суд взяти до уваги представлені письмові документи та показання свідка і встановити факт, що вказана довідка належить його бабусі ОСОБА_2.

Представник заінтересованої особи будучи належно повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з’явився, однак подав суду заяву в якій просить справу слухати у його відсутності, на задоволенні позову не заперечує.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника та показання свідка, суд вважає заявлені вимоги належно обгрунтованими, а тому підлягаючими задоволенню, оскільки із досліджених письмових та усних доказів видно, що дійсно заявник являється онуком ОСОБА_2.

У 1947 року із смт. Отинія Коломийського району ОСОБА_2 була незаконно виселена із свого будинку в Омську область Російської Федерації. Разом із нею туди ж поїхала і її донька, мати заявника ОСОБА_4, яка померла 16 жовтня 1981 року у м. Караганді, що в державі Казахстан.

Із представленої суду копії довідки про смерть за № 186 від 11 червня 1999 року, що була видана ЗАГСом Теврізького району Омської області Російської Федерації, видно, що 25 листопада 1953 року у віці 62 років у 17 кварталі Теврізького району померла ОСОБА_5, що було зареєстровано у Петро-Павлівській сільській раді даного району. На це ж вказує і копія актового запису про смерть за № 21 від 27 листопада 1953 року складена у зазначеній сільській раді.

Факт вивезення бабусі заявника на спецпоселення підтвердив також свідок ОСОБА_6, відзначивши при цьому, що на час смерті ОСОБА_2»євої ОСОБА_5, вона якраз перебувала в такому віці, як вказано у документах про смерть.

Рішенням Коломийської районної комісії з питань поновлення прав реабілітованих від 29 травня 1995 року Отинійську селищну раду зобов»язано повернути будинок по вул. Грабицька Горішня, 1, що в смт. Отинія законним спадкоємцям реабілітованої ОСОБА_2.

Таким чином суд рахує звернення заявника до суду за встановленням факту смерті бабусі аргументованим і таким, що знайшло своє підтвердження, оскільки погоджується, із тим, що неточності в записі прізвища «Григор»єва», замість «Григорів» викликані саме перекладом із української на російську мову.

На підставі наведеного та ст. ст. 256, 257 ЦПК України, керуючись ст. ст. 215, 223, 294 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Заяву задоволити. Встановити факт, що довідка про смерть ОСОБА_7, померлої 25 листопада 1953 року, місце смерті 17 квартал Теврізського району Омської області, місце реєстрації Петро-Павловська сільська рада Теврізського району Омської області належить ОСОБА_2.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження. У випадку не подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає чинності 30 травня 2009 року.