Судове рішення #8602830

№ 2-91/09

РІШЕННЯ

іменем України

26 лютого 2009 року, Стахановський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді:     Євтіфієв В.М.

секретарі: Куксєнко B.C.

За участю ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ "Стаханівський вагонобудівний завод" про стягнення компенсації заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати, моральної шкоди, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачка у мотивуванні своїх позовних вимог вказала, що за ухвалою від 30 січня 2008 року, Апеляційного суду Луганської області, позивач повинен був відшкодувати позивачки заробітну платню за час вимушеного прогулу у сумі 3915грн, За час розгляду судами справи про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заробітна платня зазнала збитків у вигляді інфляції. Тому позивачка вимагає стягнення компенсації за втрату частини заробітку у сумі 2830грн.97 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачка наведе розрахунок компенсації.

Відповідач в своїх запереченнях вказав, що за рішенням суду вони виплатили належну заробітну платню позивачки на підставі виконавчого листа своєчасно, тому не можна вважати затримку виплати заробітної платні. Також на підставі ст..235 КЗпП України середній заробіток за час вимушено прогулу не підлягає компенсації, т.я. не є грошовим доходом згідно ст..2 Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати". Тому відповідач вимагає відмовити позивачки у позові.

Позивачка на позові наполягала, в пояснені вказала обставини викладені в позові.

Відповідач був належним чином повідомлень, про день, час слухання справи. Враховуючи, що відповідач є юридичною особою і не має обмежень в частині надання повноважень в представництві власних інтересів у суді іншим особам, тому суд вважає неявку відповідача у судове засідання не поважною, т.я суперечить принципу розумних строків розгляду справи. На підставі ст.169 ЦПК України, слухання справи було проведено за відсутністю відповідача.

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши і оцінивши в сукупності докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд дійшов такого висновку з наступних підстав:

Між сторонами, діють склалися трудові правовідносини на підставі трудового договору.

Предметом позовних вимог є невиконання відповідачем ст. 2 Закону України « Про оплату праці». СТ..2 Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Як встановлено судом, за ухвалою від 30 січня 2008 року, Апеляційного суду Луганської області, позивачки було відшкодовано заробітна платня за час вимушеного прогулу у сумі 3915грн. На сьогоднішній день вказане рішення суду набрало чинності.

Згідно ст. 2 Закону України « Про оплату праці» структура заробітної плати включає основну і додаткову зарплату. Додаткова зарплата включає компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством. Відповідно зі ст. 34 ОСОБА_1 України «Про оплату праці» виплачується

компенсація працівникам втрати частини заробітку в зв'язку з порушенням термінів її виплати. Таким чином, компенсація є частиною заробітної плати.

Згідно зі ст..2 Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", п.5 Постанови КМУ від 20 грудня 1997 p. N 1427 „Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втративши частину заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати", п.5 Постанови КМУ України №159 від 21.02.2001 p., Виплата працівнику суми компенсації провадиться в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості із заробітної плати за відповідний місяць.

Тому, компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості по заробітної плати за відповідний місяць. Позивачка має право на одержання компенсації за втрату частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати, в заявленому розмірі, т.я. відповідачем не яких доказів неправильності розрахунку наданим позивачкою суду не надано. Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає справи в рамкам заявлених вимог на підставі наданих доказів.

Вирішуючи вимоги позивачки в частині стягнення моральної шкоди суд вважає, що за вимогами стаття 237-1 КЗпП України: відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як вказала позивачка, незаконне її звільнення з роботи і час розгляду справу у суді стосовно поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, призвели її до моральних страждань, що є дійсним, т.я. джерелом існування позивачки була заробітна платня.

Але розмір вимог вказаних позивачкою, суд вважає не відповідаючим дійсності, т.я. не яких доказів позивачкою в данною частині позову суду не надано. Тому в данної частині вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням періоду часу звільнення і виплати середнього заробітку.

Ст. 88. п.1 ЦПК України зазначенно. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві — пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено

Керуючись ст. 37, 10, 11, 57, 88, 169, 212-215, 218, ЦПК України, ст. 2, 34, Закону України «Про оплату праці», п.5 Постанови КМУ від 20 грудня 1997 p. N 1427 „Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати", п.5 Постанови КМУ України №159 від 21.02.2001 р., ст.. 237-1 КЗпП України суд

ВИРІШИВ:

Позовної вимоги ОСОБА_2 до ВАТ „Стаханівський вагонобудівний завод" про стягнення компенсації заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати, моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ „Стаханівський вагонобудівний завод" р/с 26006001094980 МФО 304717, в ЛФ ВАТ „Фінанси і кредит" на користь ОСОБА_2 компенсацію за втрату частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати в сумі 2830 грн. 97коп, моральну шкоду 1000 грн., судові витрати у сумі 80, а всього стягнути 3910 грн.97 коп.

Копію заочного рішення направити замовним листом ВАТ „Стаханівський вагонобудівний завод

Рішення суду може біти переглянуто судом який його ухвалив. Заява ВАТ „Стаханівський вагонобудівний завод, про перегляд заочного рішення повинна бути подана до суду м. Стаханова, протягом 10 ти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено до цивільної палати Апеляційного суду Луганської області, через суд м. Стаханова. Протягом 10 днів з дня проголошення рішення, повинна бути подана заява до суду про апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційна скарга повинна бути подана протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження рішення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація