Справа № 2-а-315/2009р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2009 року Місцевий Корюківський районний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді Чурупченко М.І.,
при секретарі - Макуха О.О.,
з участю позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корюківка справу за позовною заявою ОСОБА_2 в порядку адміністративного судочинства України до УДАІ ГУМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС ВДАІ м. Чернігів ОСОБА_3 про визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності та накладання адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
25 березня 2009 року позивач звернувся до суду, з цією позовною заявою в порядку адміністративного судочинства України, посилаючись на те, що постановою серії СВ №043881 від 15.03.2009 року інспектотором ДПС ВДАІ м. Чернігова, молодшого сержанта міліції ОСОБА_3 він був визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КпАП України за порушення ППД (зупинку заборонено) і було накладено штраф у розмірі 320 гривень. Відповідно постанови і протоколу про адмінправопорушення, він 15 березня 2009 року о 12год. 40хв. в м. Чернігові по проспекту Миру Чернігівської області керував автомобілем марки «Шевролет-АВЕО», держномер СВ 2134 AM та здійснив зупинку транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» з табличкою під знаком 7.2.6. «Зона дії 90м.». З протоколом про адмінправопорушення та постановою про накладення адмінстягнення позивач не згоден і вважає їх незаконними, оскільки такого порушення не скоював, а здійснив зупинку на відстані більше, ніж 100 метрів від забороненого знаку, а інспектор ДПС ВДАІ ОСОБА_3 не склав акту заміру. З цих підстав звернувся до суду і просить визнати дії працівника ДАІ протиправними, а також визнати протиправною постанову про накладення адміністративного стягнення і скасувати її.
У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, просить визнати протиправними дії інспектора ДПС ВДАІ м. Чернігова, скасувати постанову про притягнення до адмінвідповідальності та закрити адмінсправу за відсутністю в його діях складу правопорушення. Також вказав, що дійсно він 15.03.2009 року в м. Чернігові по проспекту Миру Чернігівської області керував автомобілем марки «Шевролет-АВЕО», держномер СВ 2134 AM, та здійснив зупинку транспортного засобу на відстані більше, ніж 100 метрів від дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» з табличкою під знаком 7.2.6. «Зона дії 90м.», але працівник ДПС ВДАІ м. Чернігова молодший сержант міліції ОСОБА_3 повідомив, що він порушив правила дорожнього руху і не реагуючи на його пояснення склав протокол і постанову про адмінстягнення, не склавши при цьому акту заміру. Також показав, що свідок ОСОБА_4, яка в цей час перебувала в салоні його автомобіля, може підтвердити той факт, що він такого порушення не скоював.
Відповідач і представник УДАІ Чернігівської області в судове засідання не з'явились, хоча про день та час розгляду справи були належним чином повідомлені про що свідчать розписки про вручення судових повісток, що не перешкоджає розгляду справи відповідно ст.128 КАС України за наявних в у справі доказів.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що вона 15.03.2009 року близько 12год. 30хв. перебувала в салоні автомобіля марки «Шевролет-АВЕО», держномер СВ 2134 AM, під керуванням її чоловіка, ОСОБА_1, який рухався по проспекту Миру в м. Чернігові Чернігівської області, і який здійснив зупинку транспортного засобу на відстані більше, ніж 100 метрів від дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» з табличкою під знаком 7.2.6. «Зона дії 90м.», але працівник ДПС ВДАІ м. Чернігова, не реагуючи на їхні пояснення склав протокол і постанову про адмінстягнення, не визначивши відстань і не чим не підтвердив.
Судом встановлено, що постановою інспектора ДПС ВДАІ м. Чернігова молодшим сержантом міліції ОСОБА_3 серії СВ №043881 від 15.03.2009 року ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні адмінправопорушення за ст.122 ч.1 КпАП України та було накладено адмінстягнення у виді штрафу в сумі 320 гривень за здійснення зупинки в забороненому місці.
Відповідно ст.122 ч.1 КпАП України вказано, що порушення водіями транспортних засобів правил стоянки транспортних засобів тягне за собою накладення штрафу у відповідних розмірах.
Відповідно дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» з табличкою під знаком 7.2.6. «зона
дії 90м.» Правил дорожнього руху України, зупинку заборонено ближче 90м. від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Згідно копії та оригіналу протоколу про адміністративне правопорушення серії СВ №043881 від 15.03.2009 року в графі «місце, час учинення правопорушення та технічні засоби його виявлення (фіксації)» - відсутній запис про технічні засоби фіксації правопорушення, в графі «По суті порушення пояснюю ( порушника)» - вказано водієм, що не згоден з протоколом і не враховано покази свідків. В графі «Свідки, поняті» такі відсутні.
Згідно ст.71 ч.2 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, але таких заперечень не надійшло.
Суд вважає, що покази свідка є правдивими та такими, що відповідають обставинам справи. Крім того, вказаний свідок попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів.
Враховуючи вищевикладене, вислухавши позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина позивача в скоєнні правопорушення передбаченого ст.122 ч.1 КпАП України не доведена, а також, що водій скоїв зупинку в забороненому місці, а сам протокол про адмінправопорушення не може бути достатнім доказом доведеності вини позивача, так як будь-якими доказами не підкріплений, а також працівником ДПС ВДАІ не прийнято ніяких мір, щодо пояснень позивача, свідка на місці пригоди про правомірну зупинку. При винесенні постанови на місці не було з'ясовано обставин, що пом'якшують чи обтяжують стягнення, всіх даних про особу не було з'ясовано.
Згідно ст. 62 ч.3 Конституції України - усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, аналізуючи в сукупності вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява аргументована і підлягає частковому задоволенню, тобто в скасуванні постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 та закриті провадження в даній адміністративній справі відносно нього за ст.122 ч.1 КпАП України у зв'язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, оскільки відсутні докази що підтверджують його вину в іншій частині вимог слід відмовити за безпідставністю.
Враховуючи, що позовна заява підлягає частковому задоволенню на користь позивача, а позивач звільнений від сплати державного мита, а відповідачем є державний орган, тому від сплати судових витрат сторони слід звільнити, і ці витрати віднести за рахунок держави.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 122 ч.1, 268, 287-289 КпАП України, ст.ст.6, 18 ч.2, 71, 87, 128, 158-163, 167 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву задовольнити частково.
Скасувати постанову СВ №043881 від 15 березня 2009 року винесену інспектором ДПС ВДАІ м.Чернігів, молодшим сержантом міліції ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 320 (триста двадцять) гривень відносно ОСОБА_2 та закрити провадження в даній адміністративній справі відносно нього, порушеної за ст.122 ч.1 КпАП України у зв"язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Звільнити сторони від сплати державного мита відповідно законодавства і ці витрати віднести за рахунок держави.
Копію постанови направити сторонам до відому.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Корюківський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги з дня отримання постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.