Справа 2-421/08

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 жовтня 2008р.     смт. Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
судді     Байди Т.І.,

при секретарі     Мельникова Т.О.,

за участю позивача        ОСОБА_1 розглянувши у   відкритому попередньому судовому засіданні в смт. Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Софіївського району, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

16 вересня 2008 р. позивач звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи її тим, що її тітка ОСОБА_4 померла 9 грудня 2007 року, після її смерті залишилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 7.26 га., яка належала померлій на підставі Державного акта №039677 серії І-ДП виданого Софіївською райдержадміністрацією.

15 травня 2001 року тітка написала заповіт у якому на її ім"я заповіла своє право на земельну частку (пай), згідно сертифікату ДП-№0354650 виданого 20 травня 2000 року Софіївською РДА на ім"я ОСОБА_4. Заповіт не змінювався і не скасовувався.

За свого життя ОСОБА_4 реалізувала своє право на земельну часку (пай) і на підстві земельного сертифікату виготовила Державний акт №039677 серія І-ДП виданий 25 червня 2003 року Софіївськю райдержадміністрацією на земельну ділянку площею 7, 26 га. який вона успалдкувала після смерті тітки.

Позивач являється єдиним спадкоємцем за заповітом майна померлої ОСОБА_4. Інших спадкоємців майна немає.

7 серпня 2008 року позивач звернулася до державного натаріуса Третьої Криворізької держнотконтори з наміром прийняття спадщини померлої 9 грудня 2007 року ОСОБА_4, але отримала відмову в зв"язку з тим, що заповіт ОСОБА_4 складено на земельний сертифікат, а на Державний акт заповіт відсутній, тому вона була змушена звернутися до суду та прохає визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 7.26 га. вартістю 79, 782 грн. 58 коп., яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області (пай №292, контур 21) і належала померлій ОСОБА_4 на підставі державного акта №039677 серії І-ДП виданого Софіївської районною державною адміністрацією 25.06.2003 року, згідно розпорядження голови Софіївської райдержадміністрації №475-Р від 28 грудня 2002 року.

Позивач ОСОБА_1 в попередньому судовому засіданні пояснила, що вона є родичкою ОСОБА_5, яка не має дітей. Коли захворіла сестра її чоловіка ОСОБА_4 вона її перевезла до себе в 1997 році в с.Олексіївка і вона разом з ОСОБА_5 її доглядала до дня смерті. При житті вона склала заповіт на її ім"я і заповіла земельну ділянку площею 7.26 га. по сертифікату, яку вона отримала за час її праці в колгоспі ім.Ульянова, але в зв"язку з тим, що в 2003 р. на сертифікат було видано Державний акт, але нотаріус коли вона звернулася отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, то їй відмовили, так-як в зв"язку з тим, що заповіт було складено на земельну ділянку по сертифікату, а не на Державний акт, тому вона прохає визнати за нею право власності в порядку спадкування по заповіту.

Відповідачі ОСОБА_2 сільська рада Софіївського району в судове засідання не з"явилися, прохають справу заслухати без їх участі.

ОСОБА_3 в попереднє судове засідання не з"явилася, хоч була установленому законом прядку була повідомленою, подала до суду заяву в якій прохає справу заслухати без її участі.

Заінтересовані особи Софіївська районна державна адміністрація будучи повідомленими про дату та час проведення попереднього судового засідання, свого представника не направили.

Софіївський районний відділ земельних ресурсів будучи повідомленими про дату та час проведення попереднього судового засідання, свого представника не направили, прохають справу заслухати без їх участі, про що свідчить розписка.

Виходячи із наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд вважає позов слід задовільнити на підставі  ст. 1223 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

В попередньому судовому засіданні за матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_6 померла 9 грудня 2007 року, згідно свідоцтва про смерть (а.с.7). За життя ОСОБА_4 було видано Софіївською райдержадміністрацією Державний акт №039677 серії І-ДП на земельну ділянку площею 7.26 га. (а.с.5). Згідно заповіту ОСОБА_7 заповіла позивачці належний їй сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ДП-№0354650 виданого 20 травня 2000 року Софіївською РДА (а.с.6). ОСОБА_6 померла 9 грудня 2007 року на день своєї смерті дійсно проживала та була прописаною за адресою: с.Олексіївка, вул. Шкільна, буд.4 Софіївського району Дніпропетровської області разом з дружиною брата ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, арешту та заборони на майно не накладалося, згідно довідок ОСОБА_2 сільської райди Софіївського району від 8 лютого 2008 року (а.с.9, 10). Згідно довідки про визначення грошової оцінки земельної ділянки від 7 липня 2008 року №208 відділу земельних ресурсів складеної на підставі Державного акту на право власності на землю серія І-ДП №039677 від 25 червня 2003 року земельна ділянка площею 7, 260 га., грошова оцінка якої складає 72782 грн. 58 коп. (а.с.11). ОСОБА_1 Павліні державним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 7, 26 га. розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради, що належала гр.ОСОБА_4, померлій 9 грудня 2007 року, на підставі Державного акта №039677 серії І-ДП, в зв"язку з відсутністю заповіту на земельну ділянку (а.с. 12). ОСОБА_9 відмовилася від одержання обов"язкової частки у спадковому майні, згідно її заяви засвідченою секретарем Кам"янської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та занесено до реєстру під №19 (а.с. 13). Згідно довідки "Центру Державного земельного кадастру при держдавному комітеті України по земельних ресурсах" від 7 липня 2008 року про реєстрацію земельної ділянки (а.с. 14).

Свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_11 суду пояснили, що вони як мешканці села, які проживають поряд з ОСОБА_5, яка привезла до себе ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, і доглядала її разом з позивачкою до дня її смерті, до неї вони відносилися добре, поховали її, розпорядилися її майном. За це вона склала заповіт на земельну ділянку, інших спадкоємців вона не мала.

На підставі вище викладеного суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 7, 26 га. вартістю 72 782 грн. 58 коп.,

яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області і належала померлій ОСОБА_4 9 грудня 2007 року на підставі державного акта №039677 серії І-ДП виданого Софіївської районною державною адміністрацією 25.06.2003 року, згідно розпорядження голови Софіївської райдержадміністрації №475-Р від 28 грудня 2002 року в порядку спадкування по заповіту.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 130, 174, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов  ОСОБА_1 задовільнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 7, 26 га. вартістю 72 782 грн. 58 коп., яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області і належала померлій ОСОБА_4 9 грудня 2007 року на підставі державного акта №039677 серії І-ДП виданого Софіївської районною державною адміністрацією 25.06.2003 року, згідно розпорядження голови Софіївської райдержадміністрації №475-Р від 28 грудня 2002 року в порядку спадкування по заповіту.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.