Справа № 1-37/09

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2009 року Глухівський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді ЧАБАК І.О.

при секретарі ЧИЛІКІНІЙ A.M.

з участю  прокурора БОГДАНОВА В.А.

з участю захисника ОСОБА_1Ю .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глухові справу по обвинуваченню

БАБЕНКОГригорійПетрович, 29квітня1968 року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України , маючого середньо -спеціальну освіту , одруженого, не працюючого, мешкаючого по вул.  40 років Перемоги 15 Б/2, в м. Глухові, Сумської області , раніше судимий:

-24.07.1985 року Глухівським  районним судом за ст.. 215-3 ч.2, 215 ч.1 КК України до 3-х років позбавлення волі; -14.11.1990 року Глухівським райсудом за ст.Л 17 ч.3, 118 ч.2 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі; -30.03.1998 року   Глухівським райсудом   за ст..206 ч.2 КК України до 3-х років позбавлення волі;

-03.06.2002 року Глухівським міським судом    за ст.. 296 ч.3, 345 ч.2 КК України (2001р.)до трьох років   позбавлення волі, в скоєнні злочину, передбаченого ст.. 122 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 29 грудня 2005 року при виході з кафе- бару «Едельвейс» в м. Глухові , випадково зіштовхнувся з ОСОБА_3, від чого його цигарка випала з рота та потрапила за одяг на тіло. Відчувши біль від не погашеної цигарки та висловлене ОСОБА_3 зауваження на його адресу , ОСОБА_2 на грунті раптово виниклої неприязні умисно наніс ОСОБА_3 один удар рукою в область верхньої щелепи, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді перелому альвеолярного відростку верхньої щелепи на фронтальній ділянці справа , вивиху першого різці на верхній щелепі справа, травматичної втрати другого зубу на верхній щелепі справа , забійної рани на верхній губі. За ступенем тяжкості , згідно висновку судово - медичної експертизи № 39 від 17.02.2006 року , заподіяні потерпілому тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості , так як вони викликали тривалий розлад здоров'я.

Будучи допитаним в судовому засідання , підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України свою вину визнав повністю та суду пояснив, що він 29 грудня 2005 року , пізно ввечері, виходячи з приміщення кафе «Едельвейс» зіштовхнувся з незнайомим молодим чоловіком, від чого його цигарка випала з рота та попала йому під одяг., від чого він відчув біль . Розсердившись він наніс удар кулаком в обличчя цьому чоловіку і пішов з кафе-бару. Про наслідки, які настали йому стало відомо від працівників міліції.

В скоєному розкаюється.

Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, суд обмежив дослідження доказів по справі допитом підсудного ОСОБА_2

Таким чином суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ст.. 122 ч.1 КК України, як умисне заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження , яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я потерпілого.

Кваліфікуючу ознаку , про скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння із обвинувачення ОСОБА_2 необхідно виключити, так як в матеріалах кримінальної справи відсутні такі докази.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст..65 КК України , враховує ступінь і характер суспільної небезпеки ним скоєного, його особу: раніше судимий, але судимості погашені, позитивно характеризується за місцем проживання, має II групу інвалідності.

Щире розкаяння підсудного у вчиненому, добровільне відшкодування заподіяних збитків судом визнаються, як обставини, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 Г, П. судом не встановлено.

Враховуючи викладене, фактичні обставини справи , особу підсудного, суд вважає за необхідне визначити йому міру покарання у вигляді обмеження волі.

Між іншим суд дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_2 без відбування покарання, а тому на підставі ст.75 КК України вважає за можливе звільнити його без відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину.

Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст..ст. 299, 323, 324 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.. 122 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Глухівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.