УХВАЛА
Іменем України
17 вересня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого, судді - Лагнюка М.М. суддів - Бартащук Л.В., Бовтрук В.М. за участю прокурора - Решетняк Н.О. адвокатів -ОСОБА_1 захисника ОСОБА_2 розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 на вирок Дарницького районного суду м.Києва від 17 квітня 2008 року.
Цим вироком засуджені ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харкова, громадянин України, не працюючий, не судимий, -
за ст.115 ч.1 КК України на 10 років позбавлення волі; за ст.161 ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі; На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань на 11 років позбавлення волі:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка М.Хмельницького, громадянка України, не працююча, не судима, -за ст.161 ч.2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 визнані винними в тому, що 25 жовтня 2006 р. в період часу з 17 год. до 20 год.30 хв. вони разом зі своїми знайомими неповнолітніми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знаходились неподалік від станції метро «Позняки» по вул. Бажана в м. Києві розпивали спиртні напої і обговорювали тему завданої шкоди Україні з приїздом темношкірих емігрантів на територію України та розбудови ними сектантських церков. В цей час від станції метро в напрямку будинку № 31
Справа №11-а-1393/08
Категорія: ст.115 ч. 1, ст. 161 ч. 3, ст. 161 ч. 2 КК України. Головуючий у першій інстанції - Бець О. В. Доповідач: Бартащук Л.В.
по вул. Драгоманова в м. Києві, проходив випадковий перехожий громадянин Нігерії ОСОБА_7, на якого першим звернув увагу ОСОБА_5, вигукнувши «О, негр». ОСОБА_3 умисно, з расової ворожнечі та ненависті, з метою приниження національної честі та гідності за негативним відношенням до раси, кольору шкіри, наздогнав гр.ОСОБА_7 та несподівано наніс йому удар ногою в спину. В цей час до них підбігли ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які також на грунті расової ворожнечі та ненависті з метою приниження національної честі та гідності, за негативним відношенням до раси, кольору шкіри почали разом з ОСОБА_3 наносити багаточисленні удари руками та ногами по тілу потерпілого, завдаючи йому фізичного болю.
В ході побиття у ОСОБА_3, на грунті особистої неприязні до темношкірої людини, виник умисел на вбивство ОСОБА_7 З цією метою він дістав ніж, що мав при собі та наніс ножем чотири удари в спину ОСОБА_7, від яких той через короткий проміжок часу помер на місці події.
В апеляціях та доповненнях :
- адвокат ОСОБА_1 просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом норм кримінально-процесуального закону при розгляді справи. Стверджує, що суд порушив вимоги ст.17 КПК України, справа розглянута суддею одноособово і вирок постановлений незаконним складом суду, оскільки клопотання засудженого про розгляд справи колегіальним складом суду залишено без задоволення. Крім того, посилається на неповноту судового слідства, зазначає, що суперечливі докази належним чином не перевірені судом.
- захисник ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм кримінально-процесуального права, а саме: розгляд справи суддею одноособово, тоді як йому заявлений відвід не розглянутий належним чином. Клопотання засудженого ОСОБА_3 про колегіальний розгляд справи залишений без задоволення, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Крім того, стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
- засуджений ОСОБА_3 просить вирок скасувати, а справу
направити на новий судовий розгляд, посилаючись на не відповідність
висновків суду фактичним обставинам справи. Стверджує, що ударів ножем
потерпілому не наносив. Просить перекваліфікувати його дії зі ст.161 ч.3 КК
України на іншу статтю кодексу і виправдати його за ст.115 ч.1 КК України.
-засуджена ОСОБА_4 просить вирок суду змінити. Стверджує, що її вина у вчиненні злочину, передбаченого ст.161 ч.2 КК України не доведена і просить перекваліфікувати її дії зі ст.. 161 ч.2 КК України на ст.296 КК України, вважає, що не розпалювала національну ворожнечу, а вчинила суто хуліганські дії.
Заслухавши доповідь судді, адвоката та захисника, які підтримали апеляції, прокурора, який вважав вирок законним і обґрунтованим, а апеляції такими, що не підлягають задоволенню, провівши судові дебати,
перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.
Висновки суду про доведеність винуватості засуджених у вчиненні злочинів за обставин, установлених судом, відповідають фактичним обставинам справи, обґрунтовані сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів, які належно оцінені і детально викладені у вироку, і є
правильними.
Так, під час судового розгляду справи засуджені по суті визнали, що в зазначений час, за домовленістю зустрілись і перебували неподалік від станції метро «Лозняки» по вул. Бажана в м. Києві разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Вживши алкогольні напої в загальній кількості 5 літрів пива і 2 пляшки вина, вели розмову про шкоду, яку завдають темношкірі емігранти в Україні, розбудовують сектантські церкви. Під час обговорення цієї теми ОСОБА_5 вигукнув « О негр», після цієї фрази ОСОБА_3 одразу ж підбіг до останнього і наніс йому ногою один удар в спину. До нього приєднались ОСОБА_5 і ОСОБА_4, які також наносили удари потерпілому ногами. Чоловік негроїдної раси їм опору не чинив. ОСОБА_3 показав, що ОСОБА_5 наніс потерпілому 2-3 удари коліном в груди. ОСОБА_4 показала, що вона нанесла один удар кулаком темношкірому чоловікові, коли він був в напівзігнутому стані і крім того, відштовхувала його. В неї тоді був невеликий перочинний ніж з собою, однак вона його не використовувала, він залишався в кишені. Вважає, що це була просто бійка. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 наносили потерпілому легкі удари, у ОСОБА_3 ножа вона не бачила і хто саме наніс удар ножем також не бачила. Після того, як почали збиратись люди і вони побачили, як один з чоловіків відтягнув ОСОБА_5 від потерпілого, вони всі побігли в напрямок станції метро «Позняки», звідки роз'їхались по домівках, при цьому домовились нікому, ні про що не говорити. Про смерть ОСОБА_7 вони дізнались 30.10.2006 року з газети «Сегодня».
Підсудна ОСОБА_4 підтвердила в судовому засіданні, що вона дійсно має почуття неприязні до осіб інших рас і недолюблювала людей інших рас. Вона сама та її друзі постраждали від осіб інших рас. Вона противник того, щоб допускати громадян інших країн на територію України. Між тим, цід час досудового слідства засуджений ОСОБА_3 при допиті його в ході відтворення обстановки та обставин подій 17.11.2006 року із відеозаписом цієї слідчої дії, визнаючи свою вину, вказав на місце скоєння злочину, і показав, що вони були в стані алкогольного сп'яніння, пили вино «Портвейн», пиво «Арсенал» та «Десант», зазначив що удари потерпілому, крім нього наносили ОСОБА_4 та ОСОБА_5 руками та ногами. Зазначив, що удари наносив тому, що в нього є неприязнь до осіб негроїдної раси. Показав, що коли ОСОБА_5 відтягував чоловік, він дістав ніж з кишені курточки, в цей момент він знаходився ззаду потерпілого і наніс удар в спину. Показав спосіб нанесення ударів потерпілому. Прийшовши додому, ніж у чохлі залишив на вішалці в коридорі.
Ці його показання в подальшому перевірялись і в обсязі дій, за якими обвинувачення визнано судом доведеним, знайшло своє підтвердження, що свідчить про достовірність цих показань.
Так, в ході вищевказаного відтворення в коридорі квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 видав ніж, який був в зеленому чохлі, яким, як він підтвердив, наносив удари потерпілому (а.с. 179-188 т. 1).
З явки з повинною ОСОБА_4 вбачається, що 25.10.2006 р. вона зустрілась з товариством, неподалік станції метро «Позняки». Вони розпивали спиртні напої і обговорювали шкоду, що нанесена Україні у зв»язку із приїздом темношкірих емігрантів, розбудовою ними сектантських церков.Саме в цей час проходила темношкіра людина. Вони всі піднялись з місць і скоїли напад на нього з метою виказати протест щодо засилля емігрантів в Україні. Бійка набула агресивного характеру і одним з товариства були нанесені ножові поранення ( а.с. 1-3 том 3).
Свідок ОСОБА_5.1989 р.н., який постановою Дарницького районного суду м. Києва віл 13.03.2008 р. звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 1 п. «а» Закону України "Про амністію"" від 19.04.2007 року і кримінальна справа про обвинувачення його за ст. 161 ч. 2 КК України закрита, свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю і показав, що з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 він познайомився під час проведення 14.10.2006 року параду воїнів ветеранів УПА. 25.10.2006 року вони домовились між собою і зустрілись біля станції метро «Позняки», де сиділи на лавочці, неподалік від ТЦ «Елтикс». При цьому вони всі вживали вино та пиво, кожен взяв для себе по 1 літру пива, були вже в стані алкогольного сп'яніння. Вели розмову про шкоду, яка завдається темношкірими іноземцями, які приїжджають на територію України. їх пов'язували між собою переконання, що на територію України приїжджають громадяни інших країн, і в тому числі негри, другої раси, які завозять наркотики і розповсюджують їх, які приїжджають нелегально, відбирають робочі місця, від цього страждають громадяни України. Саме він побачив темношкірого чоловіка, негроїдної раси і вигукнув «О, негр». До чоловіка негроїдної раси першим підбіг ОСОБА_3 і саме він першим наніс йому ногою удар в спину, від якого останній зігнувся. Він також наніс йому один удар ногою в область живота і два рази кулаком, з метою завдати останньому болю і принизити його. ОСОБА_3 більше всіх наніс ударів темношкірому чоловіку, бив його ногами і кулаками по тілу. ОСОБА_4 також била потерпілого кулаками в область спини. Удари ними наносились в зв'язку з ворожнечею до негроїдної раси, їх спільні дії були пов'язанні з розпалюванням расової ворожнечі, на той момент в нього була, як він пояснив, неприязнь до негрів і це він визнає. Потерпілий при цьому не чинив їм опір, а лише намагався закриватись від ударів. Під час того, як його вже відтягнув від потерпілого якийсь чоловік, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 продовжували бити потерпілого і в якийсь момент він побачив у ОСОБА_3 ніж, яким ОСОБА_3 вдарив потерпілого. ОСОБА_3 бив с боку.
Коли він побачив ніж, то злякався і втік. У ОСОБА_4 також був складний ніж, однак він не бачив, щоб вона наносила їм удари. Разом з ним втекли всі. Вони зустрілись на метро «Чернігівська» і там ОСОБА_3 сказав їм, що саме він вдарив негра ножем, однак при цьому попросив, щоб ніхто про це нікому не розповідав. Він навіть бачив, що ОСОБА_4 тоді злизувала щось з леза ножа, від чого тоді він був в шоці. Як пояснив ОСОБА_5, цей ніж у ОСОБА_3 він бачив і раніше, з довжиною леза приблизно 10 С.М. він був в зеленому футлярі. Пізніше саме ОСОБА_3 сказав йому, що потерпілий негр помер.
Свідок ОСОБА_8 показав, що з ОСОБА_3 він знайомий вже давно, а з ОСОБА_4 та з ОСОБА_5 познайомився 14.10.2006 року на Подолі, під час параду воїнів УПА. ОСОБА_3 характеризував, як енергійну людину, однак схильного до брехні. Свідок знав, що ОСОБА_3 проявляв ознаки ненависті до інших людей за расовою ознакою і щось про це говорив, однак що саме, він вже не пам'ятає.
25.10.2006 року вони вчотирьох, він, ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 знаходились на лавочці, на алеї, що веде до станції метро «Позняки», де всі вживали спиртне. Сигналом для побиття потерпілого, було слово "О, негр". ОСОБА_3 та інші почали бити темношкіру людину саме через расистської неприязні. ОСОБА_3 першим наніс удар ногою в спину нігерійцю, від чого той пошатнувся, за ним побіг ОСОБА_5, який також наносив удари потерпілому. Він побіг слідом за всіма, але знаходився позаду ОСОБА_3, а тому не бачив, хто ще наносив удари. Одразу ж перехожі громадяни почали кричати, стали робити зауваження, а тому з місця побиття потерпілого всі втекли. Більш активним був саме ОСОБА_3 Він особисто ударів потерпілому не наносив. Після того, ОСОБА_3 показав їм ніж і розповів, що саме він вдарив цим ножем негра. У ОСОБА_3 він і раніше бачив цей ніж, з лезом довжиною приблизно 10 см і шириною 3 С.М. ОСОБА_4 їм казала, що вона свій маленький ніж також всунула в бік негру, однак йому здалося, що остання шуткувала і ці слова він не прийняв серйозно.
При цьому свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_8 стверджували про наявність між всіма підсудними нормальних стосунків і відсутності підстав для обмови ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Таких підстав не встановлено по справі і судом.
Показання ОСОБА_3, надані в ході відтворення обстановки та обставин події 17.11.2006 p., свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8 узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема даними протоколів огляду місця події, вилучення, огляду речей з місця події, даними судово-медичної, медико-криміналістичної, дактилоскопічної експертиз, показаннями свідків Реутова А.В., ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14
Даних про фальсифікацію протоколів відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_3 від 15.11.2006 р. та 17.11. 2006 р. і відеозаписом цієї слідчої дії - по справі немає, оскільки вона проведена відповідно до вимог закону з участю понятих. Всі учасники були
ознайомлені з протоколом і відеозаписом, поставили свої підписи і ніяких зауважень не висловили.
Всі ці докази отримані у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, досліджені судом, належно оцінені і наведені у вироку.
Твердження засудженого ОСОБА_3 про те, що при дачі показань на досудовому слідстві він обмовив себе під впливом недозволених методів слідства, є безпідставними, оскільки це не підтверджується матеріалами справи. Такого висновку суд дійшов після проведення в судовому засіданні ретельної перевірки цих доводів шляхом дослідження показів ОСОБА_3, в яких він зазначав про добровільність дачі показів і відсутність будь-якого незаконного впливу на нього, шляхом допиту працівників міліції.
Також судом перевірялись твердження засудженої ОСОБА_4 щодо дачі нею показів в ході досудового слідства під впливом незаконних методів з боку працівників міліції - застосування погроз та шантажу, внаслідок чого вона обмовила себе, і правильно визнані судом безпідставними.
Доводи апеляцій адвоката ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 про розгляд справи незаконним складом суду , є безпідставними.
Суд, обґрунтовано визнавши відсутність передбачених законом підстав для розгляду справи колегіальним складом суду, прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні клопотання про це підсудного ОСОБА_3
Відповідно до вимог ст.296 КПК України клопотання учасників судового розгляду розглядаються судом протягом судового слідства.
Як вбачається з протоколу судового засідання на початку розгляду справи підсудному ОСОБА_3 головуючим суддею було роз»яснено положення ст.17 ч.2 КПК України. Підсудний і його адвокат заявили клопотання про розгляд справи суддею одноособово ( а.с.296 т. 3).
Під час розгляду справи в стадії судових дебатів, перед наданням підсудному ОСОБА_3 останнього слова, останній заявив клопотання про розгляд справи колегіальним складом суду ( а.с.353-355-356 т. 3). За наведених обставин суд правильно залишив клопотання без задоволення.
Також безпідставними є доводи апеляції захисника ОСОБА_2 з приводу не розгляду заяви засудженого ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Бець О.В..
Як вбачається з матеріалів справи така заява ОСОБА_3 належним чином розглянута і вирішена головою суду 13 березня 2008 р. без істотних порушень норм КПК України ( а.с.285 том 3).
Суд повно, об'єктивно і всебічно розглянув справу і обґрунтовано визнав доведеним винуватість ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні злочинів.
Злочинні дії ОСОБА_3 за ст.ст. 115 ч.1, 161 ч.3 КК України та ОСОБА_4 за ст.161 ч.2 КК України судом кваліфіковані правильно. При призначенні міри покарання засудженим ОСОБА_3 і ОСОБА_4, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, дані про
їх особу, а також обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочинів в стані алкогольного сп»ягніння.
На підставі викладеного та керуючись ст..ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляції адвоката ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Вирок Дарницького районного суду м.Києва від 17 квітня 2008 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - без зміни.