АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц-  434 - 2010 р.                    Головуючий  у  суді  першої

                                                                     інстанції:   Зємцов В.В.

                                                                     Доповідач: Чернов С.І .

                                    Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                        ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ  

       2010   року  березня    місяця  11   дня   Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого :          судді      Макарчука   М.А.

Суддів:          Чернова  С.І.,   Прядкіної  О.В.

при секретарі -     Ткаченко  Т.І.    

з участю  адвокатів  -  

позивача –      

представника  позивача  -  

відповідачів   -    

представника  відповідача  -  

третьої  особи  -  

представника  третьої  особи  -  

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Полтаві  цивільну  справу  за  апеляційною  скаргою  прокурора  міста  Кременчука  Павлійчука Віктора Анатолійовича   на  рішення       Автозаводського       районного       суду  м. Кременчука     Полтавської  області   від  18  червня   2007  року   по  справі  за  позовом  ОСОБА_3  до  ОСОБА_4,  ОСОБА_5  про  визнання  угоди  купівлі-продажу  дійсною  та  визнання  права  власності  на  квартиру,-

                                      В С Т А Н О В И Л А   :

        В  травні  2007  року  ОСОБА_3  звернулася  в  суд  з  позовом до  ОСОБА_4  про  визнання  угоди  купівлі-продажу  дійсною  та  визнання  права  власності  на  квартиру,  обґрунтовуючи  вимоги  тим,  що  відповідач  ОСОБА_4  28 квітня 2007 року    отримав   у   неї   гроші   в    сумі   176 000 гривень   за  придбану  нею  

                                                 2

квартиру  АДРЕСА_1.  Оскільки  відповідач  ухилявся  від  нотаріального  оформлення  квартири  вона  змушена  була  звернутися  до  суду  за  захистом  свого  права( а. с. 3).

        Ухвалою  Автозаводського  районного  суду  Полтавської  області  від  23 травня 2009  року  до  участі  у  справі  в  якості  співвідповідача  залучено  ОСОБА_5( а. с.  14).

        Рішенням  Автозаводського  районного  суду  м. Кременчука   Полтавської  області  від    18  червня   2007  року   позов  задоволено.

         Постановлено  визнати  дійсною  угоду  купівлі-продажу  квартири,  яка  відбулася  28 квітня 2007 року.  Визнано  за  ОСОБА_3  право  власності  на  квартиру  АДРЕСА_1( а. с. 22).

        В  апеляційній  скарзі   прокурор  міста  Кременчука  Павлійчук В.А.  просить  рішення  скасувати  з  підстав  порушення  судом  першої  інстанції  норм  матеріального  і  процесуального  права,  а  провадження  у  справі  закрити.

        Заслухавши  доповідь  судді-доповідача,  пояснення   осіб,  які  беруть  участь  у  справі,  перевіривши  матеріали  справи,  доводи  апеляційної  скарги,   колегія  суддів  судової  палати  у  цивільних  справах  приходить  до  висновку,  що  скаргу  слід  задовольнити  частково.

        Згідно   п. 2  ч. 1  ст.  307  ЦПК  У країни   за  наслідками  розгляду  апеляційної  скарги  на  рішення  суду  першої  інстанції  апеляційний  суд  має  право  скасувати  рішення  суду  першої  інстанції  і  ухвалити  нове  рішення  по  суті  позовних  вимог.

        Відповідно   до  п. п.3,  4  ч. 1  ст. 309  ЦПК  України   підставами  для  скасування  рішення  суду  першої  інстанції  і  ухвалення  нового  рішення  або  зміни  рішення  є   невідповідність  висновків  суду  обставинам  справи  та   порушення  або  неправильне  застосування   норм  матеріального  або  процесуального  права.

       Постановляючи  рішення  про  задоволення  позову,  суд  першої  інстанції  зазначив,   що  28  квітня  2007  року  між   ОСОБА_3  і  ОСОБА_5,  від  імені  якого  за  дорученням  діяв  ОСОБА_4,  укладено  договір  купівлі-продажу  квартири  АДРЕСА_1.  При  цьому  ОСОБА_4  отримав  від  ОСОБА_3  176 000 гривень  та  власноручно  написав  розписку,  яку  передав  ОСОБА_3,  пообіцявши  оформити  квартиру  в  тижневий  строк.

                                                 3

        Після  закінчення  свят  ОСОБА_3  зустрілася  з  ОСОБА_4,  однак  він  ухилявся  від  нотаріального   оформлення  квартири

        Посилаючись  на  вимоги  ст. 220  ЦК  України  суд  першої  інстанції  ухвалив  рішення  про  задоволення  позову.

        З  такими  висновками  суду  першої  інстанції  колегія  суддів  погодитися  не  може  за  таких  підстав.

       Згідно   ч. 1  ст. 210  ЦК  України   правочин  підлягає  державній  реєстрації  лише  у  випадках,  встановлених  законом.  Такий  правочин  є  вчиненим  з  моменту  його  державної  реєстрації.  

       Вирішуючи  спір  про  визнання  правочину,  який  підлягає  нотаріальному  посвідченню,  дійсним,  суд  першої  інстанції  не  врахував,  що  норма  ч. 2  ст. 220  ЦК  України  не  застосовується  щодо  правочинів,  які  підлягають  і  нотаріальному  посвідченню,  і  державній  реєстрації,  оскільки  момент  вчинення  таких  правочинів  відповідно  до  ст. ст.  210  та  640  ЦК  України  пов’язується  з  державною  реєстрацією,  тому  вони  не  є  укладеними  і  не  створюють  прав  та  обов’язків.

        З’ясувавши  в  судовому  засіданні,  що  правочин  підлягає  обов’язковому  нотаріальному  посвідченню  і,  що  відсутні  докази,  які  б  вказували  на  ухилення  відповідача  від  нотаріального  посвідчення,  суду  слід  було  відмовити  в  задоволенні  позову  з  підстав  нікчемності  правочину.  

        Таким  чином,  в  судовому  засіданні  з  достовірністю  встановлено,  що  позовні  вимоги  ОСОБА_3  не  ґрунтуються  на  законі  і  задоволенню  не  підлягають.

        З  огляду  на  викладене  апеляційну  скаргу прокурора  міста  Кременчука  Павлійчука В.А.  слід  задовольнити  частково,    рішення  суду  першої  інстанції   від  18  червня   2007 року   скасувати  та  ухвалити  нове  рішення  про  відмову  у  задоволенні  позову.

        В  апеляційній  скарзі  прокурор  міста  Кременчука  порушив  питання  про  скасування  рішення  суду  першої  інстанції  та  закриття  провадження  у  справі.

        Прохання  прокурора   про  закриття  провадження  у  справі  не  ґрунтується  на  чинному  цивільно-процесуальному  законодавстві,  а  тому  не  підлягає  задоволенню  в  цій  частині.

                                                     4

        Перелік  підстав,  за  яких  суд  закриває  провадження  у  справі,  передбачений   ст. 205  ЦПК  України  і  є  вичерпним.

        В  матеріалах  справи  відсутні  підстави  для  закриття  провадження  у  справі,  а  тому  в  цій  частині  апеляційну  скаргу  слід  відхилити.

        З  огляду  на  викладене  апеляційну  скаргу прокурора  міста  Кременчука  Павлійчука В.А.   слід  задовольнити  частково,  рішення       Автозаводського       районного       суду  м. Кременчука     Полтавської  області   від  18  червня   2007  року   скасувати  та  ухвалити  нове  рішення  про  відмову  в  задоволені    позову.

        Керуючись   ст.ст.  307, 309, 316, 317,  319  ЦПК  України   колегія  суддів  судової  палати  у  цивільних  справах,-

                                     В  И  Р  І  Ш  И  Л  А   :

        Апеляційну  скаргу    прокурора  міста  Кременчука  Полтавської  області  Павлійчука Віктора Анатолійовича       -    задовольнити  частково.

        Рішення   Автозаводського  районного  суду  м. Кременчука    Полтавської  області  від     18  червня   2007 року   -   скасувати     та    ухвалити  нове  рішення.

        В  задоволенні  позову  ОСОБА_3  -   відмовити.

                Рішення  апеляційного  суду  набирає  законної  сили  з  моменту  його  проголошення і  може  бути   оскаржене   в  касаційному  порядку  безпосередньо  до  Верховного  Суду  України  протягом  двох  місяців  з  дня  набрання  ним  законної  сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ  -  суддя  -  

СУДДІ  -