Копія:
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-ц- 16 – 10 - 2010 р. Головуючий у суді першої
інстанції: Литвиненко І.Ю.
Доповідач: Чернов С.І .
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року січня місяця 28 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого : - судді ДРЯНИЦІ Ю.В.
Суддів: Чернова С.І., Прядкіної О.В.
при секретарі - Ткаченко Т.І.
з участю прокурора - Бондаренка А.Г.
позивача –
представника позивача -
відповідачів -
представників відповідачів - Ткаченко А.М.
третьої особи –
представника третьої особи - Сизова Б.В.
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави Полтавської області від 22 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Державного казначейства України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області, Полтавського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області, треті особи - ізолятор тимчасового тримання Полтавського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, головне управління Державного казначейства України у Полтавській області про відшкодування моральної шкоди,-
2
В С Т А Н О В И Л А :
В листопаді 2007 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Державного казначейства України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області, Полтавського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області, треті особи - ізолятор тимчасового тримання Полтавського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, головне управління Державного казначейства України у Полтавській області про відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи вимоги тим, що вона незаконно утримувалася з 09 червня до 18 червня 2004 року в ІТТ ПМУ УМВС і була позбавлена можливості слухати радіопередачі, позбавлена можливості користуватися бібліотекою і звернутися за медичною допомогою.
В липні 2008 року ОСОБА_4 збільшила позовні вимоги і просить стягнути з відповідачів на її користь 87 100 грн. моральної шкоди.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави Полтавської області від 22 червня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 - відмовлено у повному обсязі у зв’язку із закінченням строку позовної давності.
Ухвалою Октябрського районного м. Полтави Полтавської області від 09 жовтня 2009 року виправлені описки у рішенні Октябрського районного суду м. Полтави від 22 червня 2009 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення скасувати з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи скаргу тим, що вона жодних злочинів не скоювала, а відповідачі допускали стосовно неї порушення законодавства, чим завдали їй моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити частково.
3
Згідно п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п.п. 3 і 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції із додержанням норм цивільного процесуального законодавства установлено, що позивач ОСОБА_4 09 червня 2004 року затримана працівниками УБОЗу УМВС України в Полтавській області за підозрою в скоєнні злочину і утримувалася з 09 червня до 18 червня 2004 року в ІТТ ПМУ УМВС. 27 жовтня 2004 року вона звільнена з під варти, а 24 листопада 2008 року кримінальна справа закрита провадженням за п. 2 ст. 6 і п. 2 ст. 213 КПК України.
Посилаючись на вимоги ст. 257 ЦК України, якою передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, суд першої інстанції відмовив ОСОБА_4 у задоволенні позову у зв’язку із закінченням строку позовної давності.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.
Отже, відмова в позові у зв’язку із закінченням строку позовної давності є помилковою. Крім того, відмовляючи в позові, суд в мотивувальній частині рішення зазначив, що позивачка не надала суду належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
За обставин ненадання позивачем належних доказів суд відмовляє в позові за безпідставністю, а не у зв’язку із закінченням строку позовної давності.
ОСОБА_4 звернулася в Октябрський районний суд м. Полтави з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного її утримання в ІТТ Полтавського міського управління УМВС України з
4
09 червня по 18 червня 2004 року та позбавлення її звичайних санітарно-гігієнічних умов, належного харчування і надання медичної допомоги.
Судом першої інстанції встановлений факт порушення відповідачами - Полтавським міським управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області норм статті 155 КПК України, в частині перевищення терміну утримання позивача в ізоляторі тимчасового тримання на 7 діб без поважних причин.
Відповідно до частини 6 статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності органу дізнання, попереднього(досудового) слідства, відшкодовується на загальних підставах( ст.ст. 1166, 1167 ЦК України).
Таким чином, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_4 грунтуються на законі і підлягають частковому задоволенню.
Колегія суддів вважає, що цивільну відповідальність повинні нести відповідачі - Полтавське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області та Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області солідарно, оскільки їх бездіяльністю завдана моральна шкода позивачу ОСОБА_4
Вирішуючи питання про розмір грошової компенсації заподіяної моральної шкоди, колегія суддів, враховуючи обставини справи та керуючись внутрішнім переконанням, принципами співмірності, виваженості та справедливості вважає, що грошовий еквівалент в розмірі 10 000 грн. є достатнім для компенсації заподіяної позивачу моральної шкоди.
У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню і сплачені позивачкою ОСОБА_4 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 7 грн. 50 коп.
5
З відповідачів - Полтавського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області також підлягають стягненню судові витрати в розмірі 19 грн. з кожного( 8 грн. 50 коп. судовий збір та 29 грн. 50 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді).
З огляду на викладене апеляційну скаргу ОСОБА_4 слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції від 22 червня 2009 року і ухвалу суду від 09 жовтня 2009 року про виправлення описки - скасувати та ухвалити нове рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави Полтавської області від 22 червня 2009 року і ухвалу цього ж суду від 09 жовтня 2009 року про виправлення описки – скасувати і ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з Полтавського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області солідарно на користь ОСОБА_4 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 7 грн. 50 коп. - за сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з Полтавського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України і з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь держави по 19 грн. 00 коп. ( 8 грн. 50 коп. судового збору, 29 грн. 50 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді) судових витрат з кожного.
6
В задоволенні позову до Державного казначейства України - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ - суддя -
СУДДІ -