КОПІЯ

Категорія: 44                                                                             Справа №2-50/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М            У К Р А Ї Н И

5 березня 2010 року                                                  м. Золочів

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

Головуючого-судді Левика Я.А.,

    при секретарі Стеців Н.Р.,

    з участю адвоката ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3, представників відповідача ОСОБА_4 сільської ради Золочівського району Львівської області – ОСОБА_5,          ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_7 районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_8, представника третьої особи ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» – ОСОБА_9,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 сільської ради Золочівського району Львівської області, ОСОБА_7 районної державної адміністрації Львівської області, з участю третіх осіб Управління держкомзему у ОСОБА_7 районі, ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про визнання частково недійсними Розпорядження голови ОСОБА_7 районної державної адміністрації, державного акту на право приватної власності на землю та ін., -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 сільської ради Золочівського району Львівської області, ОСОБА_7 районної державної адміністрації Львівської області, судом до участі у справі було залучено як третіх осіб Управління держкомзему у ОСОБА_7 районі Львівської області та ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про визнання частково недійсним Розпорядження голови ОСОБА_7 районної державної адміністрації Львівської області від 16.02.2004 року №50 та державного акту на право приватної власності на землю серія ЛВ №081260, виданого 2.04.2004 року позивачу в частині визнання позивача власником земельної ділянки площею 2,712 га; визнання за позивачем право власності на земельну ділянку розміром 4,21 га. В обґрунтування позову позивач у заяві, а його представники під час розгляду справи зазначили, що 2.04.2004 року відповідач ОСОБА_4 сільська рада Золочівського району Львівської області видала позивачу державний акт про право власності на земельну ділянку, згідно котрого він є власником ділянки площею 2,712 га, що розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Золочівського району Львівської області. Вказаний акт виданий на підставі розпорядження голови ОСОБА_7 районної державної адміністрації Львівської області від 16.02.2004 року № 50. Вважають, що вказані акт та розпорядження слід визнали частково недійсними з врахуванням такого. 5.12.2000 року державним нотаріусом ОСОБА_7 державної нотаріальної контори Львівської області позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно котрого він визнаний спадкоємцем за заповітом майна свого дідуся ОСОБА_10 Спадкове майно складається з права приватної власності на землю 1,61 га, згідно сертифіката серії ЛВ №10042 та права приватної власності на землю площею 2,60 га, згідно сертифіката серії ЛВ №10043. Всього, згаданим свідоцтвом, за ним визнано право приватної власності на земельну ділянку площею 4,21 га. Враховуючи, що в позивача в період з часу видачі вказаного свідоцтва до часу прийняття оспорюваного розпорядження ніхто земельної ділянки у встановленому порядку не вилучав вважають, що у спірних розпорядженні та державному акті слід було вказати, що йому на праві власності належить не 2,712 га, а 4,21 га.

Позивач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового розгляду справи, причин неявки не повідомив, проте суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності враховуючи, що його інтереси, відповідно до довіреності та договору про надання юридичних послуг захищають представники.

Представники відповідача ОСОБА_4 сільської ради Золочівського району Львівської області будучи присутніми у судових засіданнях позов заперечили. Пояснили, що на їх думку оспорювані розпорядження та державний акт про право власності на землю видані у відповідності до норм чинного законодавства. Позивач, дійсно, в порядку спадкування набув право на земельну частку (пай) розміром 4,21 га. Проте, розмір земельної ділянки, яка передана йому у власність згідно державних актів є меншою, а саме 2,712 га. Вказане сталось, по-перше, через те, що з часу видачі сертифікатів на право власності на земельні паї, на підставі яких позивач отримав державний акт про право власності на землю, була зменшена середня земельна частка по сільській раді і відповідно були зменшені розміри земельних часток переданих позивачу. Крім цього, виготовлення державного акту позивачу про право власності на землю та виділення земельної ділянки в натурі здійснювалось на підставі документації інституту землеустрою, при виготовленні якої враховувалася якість ґрунтів на території сільської ради. Тому позов на їх думку є безпідставним.

Представник відповідача ОСОБА_7 районної державної адміністрації у своїх усних та письмових поясненнях позов заперечив. Пояснив, що на його думку оскаржувані акт та розпорядження відповідають вимогам закону. Видані такі на підставі технічної документації підготовленої інститутом землеустрою, яка на даний час ніким не оспорена. Тому, у задоволенні позову слід відмовити.

Представник третьої особи Управління держкомзему у ОСОБА_7 районі у судове засідання не з’явився. Причин неявки свого представника у судове засідання третя особа не повідомила. Тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності, проти чого особи, що беруть участь у справі не заперечили.

Представник третьої особи ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» позов заперечила. Пояснила, що державний акт позивачу не земельну ділянку площею 2,712 га був виданий правомірно. Різницю між розмірами земельних часток зазначених у сертифікатах, на підставі яких позивач отримав державний акт про право власності на землю та самому державному акті пояснила тим, що середня земельна частка (пай) по сільській раді була зменшена з часу видачі згаданих сертифікатів. Крім цього, спірний державний акт був виданий на підставі технічної документації, яка виготовляється за допомогою комп’ютерної програми, яка враховувала якість ґрунтів на земельних ділянках, що передаються кожному із власників паїв. Згадана програма, з врахуванням коефіцієнта якості ґрунтів, визначала розмір та місце розташування ділянки. Жодних підстав вважати, що програма невірно розрахувала розмір ділянки позивача – немає.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та справи № 2-а-20/2007, оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

З копій державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЛВ №081260 від 2.04.2004 року, Розпорядження голови ОСОБА_7 районної державної адміністрації Львівської області №50 від 16.02.2004 року «Про затвердження технічної документації з передачі земельних часток (паїв) у власність громадянам на території ОСОБА_4 сільської ради» з додатком до нього вбачається, що позивачу передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,7112 га на території ОСОБА_4 сільської ради Золочівського району Львівської області для ведення  товарного сільськогосподарського виробництва.

Розмір ділянки, що передана у приватну власність позивача, визначена технічною документацією по передачі земельних часток (паїв) в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та видачі Державних актів на право власності на землю громадянам власникам сертифікатів на території ОСОБА_4 сільської ради Золочівського району Львівської області.

Вказана технічна документація, виготовлена ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», була затверджена п. 1 згаданого Розпорядження, ніким не оспорювалася, включно із позивачем та є на даний час чинною.

Враховуючи наведене, жодних підстав вважати, що розмір земельної ділянки, визначений позивачу відповідно до вимог Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та згаданої технічної документації був визначений невірно.

Твердження позивача про те, що за ним відповідно до сертифікатів серія ЛВ №10043 та серія ЛВ №10042 та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 5.12.000 року визнано право власності на земельну ділянку площею 4,21 га, на думку суду є необґрунтованими, оскільки згаданими сертифікатами та свідоцтвом визнано право позивача на середню земельну частку на території ОСОБА_4 сільської ради площею 4,21 га без контурного визначення її зовнішніх меж на місцевості та вказане право було ним реалізоване при отриманні спірного державного акту про право власності на землю.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 12, 17, 25, 118, п. 8 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, ст.ст. 3, 5-7, 9, 11, 12  Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 сільської ради Золочівського району Львівської області, ОСОБА_7 районної державної адміністрації Львівської області, з участю третіх осіб Управління держкомзему у ОСОБА_7 районі, ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про визнання частково недійсними Розпорядження голови ОСОБА_7 районної державної адміністрації, державного акту на право приватної власності на землю та ін. – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Золочівський районний суд Львівської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя :     /ПІДПИС/

Копія вірна.

Суддя Золочівського районного суду                 Я.А. Левик