№2-2269/2009р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2009 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді – Уржумової Н.В.
при секретарі – Чертолясові А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокосм» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики та пені за прострочення виконання грошового зобов’язання, -
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокосм» (далі ТОВ «Агрокосм») звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу за договором позики та пені у розміри 0,5 % від сумі заборгованості за кожен день прострочення виконання грошового зобов’язання, а також просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати, мотивуючи позовні вимоги тим, що між позивачем та відповідачем 31 жовтня 2008 року був укладений договір позики № 1 (далі Договір), відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав суму у розмірі 33133 грн. 36 коп., про що свідчить договір позики від 31 жовтня 2008 року. Також у договорі передбачена пеня у разі прострочення боржником повернення суми позики у зазначений строк, яка складає 0,5% від сумі заборгованості за кожен день прострочення. Кінцевим днем розрахунку, згідно умов договору, було 26 грудня 2008 року. Проте, відповідач своєчасно не повернув суму боргу, зобов’язання не виконав. Таким чином, на думку позивача, відповідач повинен сплатити позивачеві суму боргу з урахуванням 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з 27 грудня 2008 року до часу ухвалення рішення, а також судові витрати, понесені позивачем при розгляді цивільної справи у суді.
У судовому засіданні при розгляді позову по суті, представник позивача – ОСОБА_2, діючи на підставі посвідченої ТОВ «Агрокосм» довіреності, підтримав позовні вимоги свого довірителя та просив суд їх задовольнити у повному обсязі з вищевикладених підстав, додатково пояснивши, що сума за договором позики була надана позивачем відповідачеві ОСОБА_1, як працівнику ТОВ «Агрокосм». Разом з тим, представник не настоював на стягненні з відповідача на його користь пені за прострочення виконання грошового зобов’язання, за відсутністю в нього доказів на підтвердження розрахунку суми пені.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні з позовними вимогами ТОВ не погодився, не спростовуючи того, що знаходиться у трудових відносинах з ТОВ «Агрокосм» і 31.10.2008 року ним був підписаний договір позики на суму 33 133, 36 гривень та видатковий касовий ордер про отримання вказаної суми, але ж вказував, що гроші за цим договором він, фактично, не отримував.
На сприяння у реалізації процесуальних прав сторони у цивільному процесі, відповідачеві у судовому засіданні судом були роз’яснені положення цивільного процесуального закону щодо обов’язку надати належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості своїх заперечень проти позову, які йому були зрозумілі.
Разом з тим, відповідач зазначав, що на час розгляду справи у суді, вищевказаний договір позики ним, у встановленому законом порядку ним не спростований, та не визнаний недійсним з підстав безгрошовості. До компетентних органів з питань будь-якого тиску на нього з боку керівництва ТОВ на час підписання договору позики він не звертався.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача та заперечення відповідача, вивчивши та оцінивши усі наявні по справі у справі докази та матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Агрокосм» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором позики з урахуванням пені, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини 1 статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Предметом договору позики є грошові кошти у національній або іноземній валюті або інші речі, визначені родовими ознаками.
Як встановлено судом при розгляді позову по суті, 31 жовтня 2008 року між сторонами по справі, а саме: позивачем ТОВ «Агрокосм» в особі директора ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 ТОВ «Агрокосм» було надано позику у розмірі відповідно 33 133 грн. 36 коп. з умовою повернення до 26.12.2008 року, про що свідчить договір позики №1 від 31 жовтня 2008 року на загальну суму 33 133 грн. 36 коп., примірник якого доданий до матеріалів справи.
Надання ТОВ «Агрокосм» своєму працівникові позики без мети прибутку, не суперечить цілям та предмету діяльності ТОВ, визначеним у Статуті «Агрокосм» (копія редакції Статуту, діюча на час виникнення спірних правовідносин
Про отримання позики за вищевказаним договором на суму 33 133 грн. 36 коп., свідчить видатковий касовий ордер № 482 від 31.10.2008 року оригінал якого також доданий до матеріалів цивільної справи.
Суд, з урахуванням положень частини 1 статті 1047 ЦК України, приймає вищевказані документи як докази існування між сторонами по справі боргових зобов’язань.
У відповідності зі ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання підлягають виконанню належним чином і належними сторонами. Належним чином зобов'язання за договором позики відповідачем в обумовлений у договорі позики термін не виконані, що свідчить про порушення договору позичальником й наявність підстав для застосування передбачених ст. 1050 ЦК України наслідків.
Однак, у визначений у договорі від 31.1.2008 року строк повернення позики – 26.12.2008 року, відповідач ОСОБА_1 борг не повернув, що не спростовувалося ним у судовому засіданні при розгляді справи по суті.
На думку суду, знаходження у позичальника – позивача по справі «ТОВ «Агрокосм» оригіналу договору позики, також свідчить про невиконання ОСОБА_1 своїх боргових зобов’язань за договором від 31.10.2008 року.
Враховуючи вищевикладене, на положення цивільного законодавства, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Агрокосм» до ОСОБА_1 у частині стягнення з відповідача на користь ТОВ суми неповернутої ОСОБА_1 позики у розмірі 33 133, 36 грн.
Суд не приймає до уваги заперечення ОСОБА_1 у судовому засіданні щодо безгрошовості цього договору, оскільки відповідачем, усупереч вимогам ст. 60 ЦПК України не наведено належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних заперечень.
На час ухвалення судом рішення договір позики від 31.10.2008 року, укладений між сторонами по справі, у встановленому законом порядку, не визнаний судом недійсним або нікчемним за безгрошовістю, що не спростовувалося у судовому засіданні відповідачем.
Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити ТОВ «Агрокосм» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 у частині стягнення пені у розмірі 0,5 % від сумі заборгованості за кожен день прострочення виконання грошового зобов’язання – повернення позики, починаючи з 27 грудня 2008 року й на час ухвалення судового рішення, враховуючи те, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна зі сторін по цивільній справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).
Але ж, усупереч вимогам закону, пред’являючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 суми позики з урахуванням встановленої договором від 31.10.2008 року пені за прострочення повернення боргу, ТОВ «Агрокосм» взагалі не визначило у якому саме розмірі пеня підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ та не додало відповідний розрахунок ані до позовної заяви, ані у судовому засіданні, що є підставою для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог у цієї частині – за недоказовістю.
Згідно з положеннями частини 1 статті 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати: судовий збір на витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді, сплачені ТОВ «Агрокосм» за подачу позову до суду у загальному розмірі 430 гривень, які складається з судового збору у розмірі 400 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді 30 гривень ( квитанції на а.с. 1,2).
На підставі наведеного, керуючись статтями 526, 527, 1046, 1047 Цивільного кодексу України, статтями 10, 11, 59, 60, 88, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу, суд, –
в и р і ш и в:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокосм» –задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокосм» суму боргу 33 133 гривні 36 копійок за договором позики № 1 від 31 жовтня 2008 року, а також судові витрати 430 гривень, а всього стягнути на користь позивача 33 563 (тридцять три тисячі п’ятсот шістдесят три) гривні 36 копійок.
Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокосм» у задоволенні решти позовних вимог до ОСОБА_4 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Залізничний районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя