Категорія: 2.8 Справа №2-а-322/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2009 року м. Золочів
Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Левика Я.А.,
при секретарі Туз М.М.,
з участю позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області, Інспектора ДПС ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та ін., -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України у Тернопільській області, судом до участі у розгляді справи було залучено як співвідповідача Інспектора ДПС ОСОБА_2, про скасування постанови ВО 100108 про накладення на нього адміністративного стягнення та ін. В обґрунтування позову у заяві та у своїх поясненнях під час розгляду справи, зазначив, що згаданою постановою від 12.07.2009 року на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за порушення ПДР при керуванні належним йому автомобілем НОМЕР_1 12.07.2009 року. А саме за порушення п. 12.9 «б» правил. Так, на нього накладено адміністративне стягнення за те, що він на автодорозі Львів Тернопіль перевищив швидкість руху, керуючи належним йому автомобілем, на 34 км/год. Вважає, що така постанова винесена незаконно. Його дійсно у вказані в постанові час та місці зупиняв працівник ДАІ, проте запитавши лише про те чи добрий в експлуатації його автомобіль, побажавши йому щасливої дороги, відпустив. В ін у згадані час та місці не порушував жодних вимог ПДР України при керуванні автомобілем. Крім цього, інших автомобілів, пасажири чи водії яких могли б бути свідками при складенні протоколу про адміністративне правопорушення поблизу не було, а тому незрозумілим є той факт, що протокол про адміністративне правопорушення підписаний двома свідками. Просив оскаржувану постанову скасувати, адміністративну справу про скоєння ним адміністративного правопорушення – закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідач інспектор ДПС ОСОБА_2 та представник УДАІ УМВС України у Тернопільській області у судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомленими про час та місце проведення розгляду справи. Причин неявки суду не повідомили, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності. Проти вказаного позивач не заперечив.
Заслухавши пояснення позивача, свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 11 КАС України р озгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як вбачається із копій протоколу про адміністративне правопорушення серія АГ № 471557 від 12.07.2009 року, постанови ВО № 100108 по справі про адміністративне правопорушення від 12.07.2009 року та пояснень позивача, на останнього інспектором ДПС ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. А саме за те, що 12.07.2009 року о 5 год. 53 хв., позивач, керуючи автомобілем НОМЕР_2 на 95 кілометрі автодороги Львів-Тернопіль, що відноситься до категорії «інші дороги» перевищив максимально допустиму швидкість руху на 34 км/год, а саме при обмеженні швидкості 90 км/год рухався 124 км/год. та відповідно порушив п.12.9 «б» ПДР України. Крім цього, із згаданих протоколу та постанови вбачається, що швидкість руху автомобіля, належного позивачу вимірювалась приладом «Беркут» №0801141.
Позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів, які б стверджували про протиправність оскаржуваної постанови.
Доводи позивача про те, що зупинивши автомобіль під його керуванням у вказані в постанові час та місці його працівник ДАІ лише запитав про те чи добрий в експлуатації його автомобіль та відпустив не складаючи протоколу про адміністративне правопорушення та не виносячи постанову у справі про адміністративне правопорушення, а він не порушував вимог ПДР України при керуванні автомобілем у згадані час та місці, жодними доказами не підтверджені. Крім цього, вказані доводи спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, яким встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем, а саме перевищення швидкості руху на автомобільній дорозі, що відноситься до категорії «інші дороги» на 34 км/год. Також, доводи позивача спростовуються показами свідка ОСОБА_3, яка підтвердила той факт, що автомобіль під керуванням її чоловіка у вказані в оскаржуваній постанові час та місці був зупинений працівниками ДАІ, як їй переказав слова інспектора повернувшись до автомобіля чоловік, з тих підстав, що ним була перевищена швидкість руху. Хоча вони з чоловіком не помітили жодних знаків, що обмежували б швидкість руху на згаданій ділянці, навіть і після того коли проїхавши певну відстань назад перевіряли чи дійсно такі мали місце.
Враховуючи вказане, на думку суду, оскаржувана позивачем постанова винесена у відповідності до вимог КУпАП та Правил дорожнього руху України та підстав для її скасування немає.
Також, суд не вирішує питання про поновлення пропущеного позивачем строку на звернення до суду з даним позовом, а також про відмову у задоволенні адміністративного позову з підстав пропуску строку на звернення до суду, оскільки вказане питання могло б вирішуватись, згідно ч.1 ст. 100 КАС України, лише у тому випадку коли б на відмові у позові через пропуск строку позовної давності наполягала одна із сторін.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 71, 104, 159, 161-163, 167 КАС України, ст.ст. 9, 280, 283, 288, 293 КУпАП, -
п о с т а н о в и в :
у задоволенні позову ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області, Інспектора ДПС ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та ін. – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: