№2-1812/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 лютого 2009 року     Залізничний районний суд м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді -  Уржумової Н.В

при секретарі – Чертолясові А.С.

розглянув у відкритому попередньому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 Сеяра Нусретовича про стягнення аліментів на утримання дитини, -

в с т а н о в и в:

        Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи позовні вимоги тим що вона знаходиться у шлюбі з відповідачем з 19 серпня 2005 року, від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не оказує взагалі. У зв`язку з наведеним,  позивачка просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу), але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

У попередньому судовому засіданні позивачка позов підтримала у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяви, просила позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу), але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, уточнивши, що просить стягнути аліменти з моменту подання позовної заяви до суду.

Відповідач у попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, погодився сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу), але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Суд відповідно до вимог ч.4 ст.174 ЦПК України, прийняв визнання відповідачем позову оскільки це не суперечить закону і не порушує права, свободи, чи інтереси інших осіб.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін по справі та оцінивши усі наявні по справі докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3, підлягає  задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.  

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що відповідач у справі є рідним батьком дитини, про що  свідчить запис у свідоцтві про народження дитини і відповідачем  не  спростовується (а.с.4).

На теперішній час позивачка зазнає матеріальних труднощів, однак добровільно відповідач їй не оказує матеріальної допоми на утримання дитини, у зв'язку із чим доходів позивачки не вистачає для забезпечення нормального життєвого рівня родини й на утримання  дитини.

При визначенні розміру аліментів, які стягуються з відповідача на утримання дитини, суд вважає за необхідне, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, які є одними з загальних засад регулювання сімейних відносин, стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, враховуючи погодження зі стягненням аліментів у визнаному відповідачем розмірі.

Разом з тим, відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову. Згідно із штампом місцевого суду на  позовній заяві,  позивачка здала заяву до суду 02.12.2008 року. Таким чином, з оглядом на вищевказану норму матеріального закону, аліменти потрібно стягувати з відповідача, починаючи з 02.12.2008 року.

Суд не вирішує питання про негайне виконання судового рішення у частині стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів – у межах суми платежу за один місяць, оскільки позивачка такі вимоги не заявляла і у суді при розгляду позову по суті на цьому не настоювала.

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі,  і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат і вважає за необхідне стягнути у дохід держави судовий збір у розмірі 51 грн., та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення розгляду справи у суді у розмірі  7,5 грн.

На підставі  статей 180-182, 191 СК України, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 Сеяра Нусретовича про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 Сеяра Нусретовича, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 Узбекистану на користь ОСОБА_1 щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу), але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.12.2008 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 Сеяра Нусретовича, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 Узбекистану у дохід держави судовий  збір у розмірі 51 гривня.

Стягнути з ОСОБА_3 Сеяра Нусретовича, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 Узбекистану витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 (сім) грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви  про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

            Суддя