Категорія: 2.8 Справа №2-а-328/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2009 року м. Золочів
Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Левика Я.А.,
при секретарі Туз М.М.,
з участю позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Вінницькій області та Інспектора ДПС роти ДАІ м.Вінниця ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та ін., -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України у Вінницькій області, судом до участі у розгляді справи було залучено як співвідповідача Інспектора ДПС роти ДАІ м.Вінниця ОСОБА_2, про скасування постанови АВ 159534 про накладення на нього адміністративного стягнення та ін. В обґрунтування позову у заяві та у своїх поясненнях під час розгляду справи, зазначив, що згаданою постановою від 28.07.2009 року на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. за порушення ПДР при керуванні належним йому автомобілем НОМЕР_1. А саме за порушення п. 12.4 правил. Так, на нього накладено адміністративне стягнення за те, що він рухаючись належним йому автомобілем у населеному пункті перевищив допустиму швидкість руху на 24 км/год. Вважає, що така постанова винесена незаконно. Він 28.07.2009 року перебував вдома та належним йому автомобілем не керував. День перед цим його дійсно у Вінницькій області зупиняли працівники ДАІ коли він зі своєї дружиною та її подругою повертались з відпочинку. Проте тоді у нього лише перевірили документи та відпустили. У той момент коли його зупинили він і не міг перевищити швидкості руху, оскільки це сталося за 100-150 метрів від авто заправки з якої він виїхав і він просто не зміг би набрати швидкість руху 84 км/год. Також, підпис у оскаржуваній постанові та протоколі про адміністративне правопорушення, виконаний не ним і не міг ним бути виконаний, оскільки він не знав про існування таких до надіслання йому їх поштою. Просив визнати дії відповідача по винесенню оскаржуваної постанови – протиправними. Оскаржувану постанову скасувати, адміністративну справу про скоєння ним адміністративного правопорушення – закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідач інспектор ДПС роти ДАІ м.Вінниця ОСОБА_2 та представник УДАІ УМВС України у Вінницькій області у судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомленими про час та місце проведення розгляду справи. Причин неявки суду не повідомили, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності. Проти вказаного позивач не заперечив.
Заслухавши пояснення позивача, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 11 КАС України р озгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як вбачається із копій протоколу про адміністративне правопорушення серія АЕ № 0228984 від 28.07.2009 року, постанови АВ № 159534 по справі про адміністративне правопорушення від 28.07.2009 року та пояснень позивача, на останнього інспектором ДПС роти ДАІ м.Вінниця ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. А саме за те, що 28.07.2009 року о 19 год. 30 хв., позивач, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в с.Дяківці, що на автодорозі Стрій-Знаменка рухався зі швидкістю 84 м/год, чим перевищив допустиму швидкість руху у населеному пункті на 24 км/год та відповідно порушив п.12.4 ПДР України. Крім цього із згаданих протоколу та постанови вбачається, що швидкість руху автомобіля, належного позивачу вимірювалась приладом «Беркут» №0601057.
Позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів, які б стверджували про протиправність оскаржуваної постанови.
Доводи позивача про те, що він у вказаний в оскаржуваній постанові час перебував вдома, а день перед тим дійсно був зупинений працівниками ДАІ, можливо і у вказаному постанові місці для перевірки документів та там, перед зупинкою, жодних вимог ПДР України не порушував, жодними доказами не підтверджені. Крім цього, вказані доводи спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, яким встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем, а саме перевищення швидкості руху в населеному пункті на 24 км/год. Покази свідків, що були допитані у судовому засіданні суд не бере до уваги у повній мірі, оскільки такі є суперечливими, окрім показів свідка ОСОБА_4 про те, що автомобіль, яким керував її чоловік був зупинений працівниками ДАІ (коли вони повертались із відпочинку) як останні пояснили, через перевищення швидкості, оскільки такі покази взаємо підтверджуються згаданим протоколом про адміністративне правопорушення.
Доводи позивача про те, що підпис у оскаржуваній постанові та згаданому протоколі про адміністративне правопорушення не його суд, також, не бере до уваги, оскільки жодних доказів, що підтверджували б ці доводи судом не здобуто.
Враховуючи вказане, на думку суду, оскаржувана позивачем постанова винесена у відповідності до вимог КУпАП та Правил дорожнього руху України та підстав для її скасування немає.
Також, суд не вирішує питання про поновлення пропущеного позивачем строку на звернення до суду з даним позовом, а також про відмову у задоволенні адміністративного позову з підстав пропуску строку на звернення до суду, оскільки вказане питання могло б вирішуватись, згідно ч.1 ст. 100 КАС України, лише у тому випадку коли б на відмові у позові через пропуск строку позовної давності наполягала одна із сторін.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 71, 104, 159, 161-163, 167 КАС України, ст.ст. 9, 280, 283, 288, 293 КУпАП, -
п о с т а н о в и в :
у задоволенні позову ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Вінни
цькій області та Інспектора ДПС роти ДАІ м.Вінниця ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та ін. – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя: